Якщо дитина не хоче робити домашні завдання: поради батькам
11:00, 22.12.2019
В першу чергу потрібно починати з себе. Яким би не було ваше ставлення до існуючої системи освіти, дитина не повинна чути неприємні відгуки про школу, в якій їй належить вчитися кілька років, і вчителів. Намагайтеся не допускати типові помилки батьків учнів, формуйте у дитини позитивний образ шкільної освіти. Погодьтеся, адже якщо дитина буде чути від рідних такі фрази, як "ця безглузда школа", "навчання - це мука", то навряд чи вона буде відчувати бажання йти в школу і добре вчитися.
По-друге, з перших днів виробляйте у дитини навички самостійного виконання домашніх завдань. Батьки повинні самі усвідомити, що підготовка уроків - це важлива і серйозна справа для школяра. Тому своїм ставленням до навчання показуйте, як це важливо для вас і обов'язково. Не завершуйте процес підготовки уроків іншими справами: сходити в магазин, подивитися телевізор, поїсти і т.п. Інакше ви продемонструєте своєю поведінкою, що підготовка домашніх завдань не є такою вже важливою справою і з ним можна почекати.
По-третє, враховуйте, що ваша дитина не може працювати безперервно. Час утримання уваги для кожного віку по-різному. Наприклад, учні 1 класів можуть працювати, не відволікаючись 10-15 хвилин, старші діти - 20 хвилин, учні 9-11 класів - 30-40 хвилин. Погане самопочуття у дитини зазвичай зменшує зазначений час. Запропонуйте вашому учневі після виконання завдань по предмету встати, походити, зробити гімнастику для очей і тільки після цього приступати до підготовки уроків за наступним предметом.
Не змушуйте дитину сідати за підготовку уроків відразу після школи. Нехай вона пообідає, трохи відпочине, погуляє на вулиці. Адже після школи вона втомлюється не менш ніж дорослі після роботи. Ця втома все одно не дасть їй зосередитися і зберегти увагу. Якщо втомлена дитина сідає за уроки, то як правило у неї нічого не виходить, і навіть прості палички при написанні перетворюються в каракулі. Їй доводиться переписувати, в результаті виходить ще гірше, у неї сльози, засмучення. Якщо ця ситуація повторюється щодня, то у дитини формується страх припуститися помилки, відраза до домашніх завдань.
Не змушуйте дитину робити уроки ввечері, коли повертаєтеся з роботи. До вечора втома накопичиться ще більше. Дитина буде допускати помилки і повільно думати, викликаючи ваше невдоволення.
Оптимальний час для підготовки з 3 до 5 години дня. Коли дитина робить уроки не потрібно стояти у неї за спиною і стежити за кожним рухом. Більш правильним буде розібрати завдання і піти, зайнятися своїми справами. При цьому у дитини обов'язково має бути впевненість, що батьки допоможуть, якщо їй щось буде незрозуміло. Пояснюйте все спокійно і без роздратування, навіть якщо це доведеться зробити кілька разів. Причому намагайтеся робити це захоплююче, доступно і цікаво, приводячи прості і зрозумілі приклади. Тоді ваша дитина не буде відчувати страху, звертаючись до вас за допомогою.
Виходячи з вищевикладеного випливає висновок, що небажання дитини робити уроки не виникає спонтанно і не пов'язане з першими місяцями навчання в школі. Воно формується поступово через страх перед невдачами і помилками. Тому показуйте дитині, що всі труднощі переборні. Хваліть її навіть за маленькі досягнення і успіхи. Схвалення і підтримка додадуть впевненості у собі.
По-друге, з перших днів виробляйте у дитини навички самостійного виконання домашніх завдань. Батьки повинні самі усвідомити, що підготовка уроків - це важлива і серйозна справа для школяра. Тому своїм ставленням до навчання показуйте, як це важливо для вас і обов'язково. Не завершуйте процес підготовки уроків іншими справами: сходити в магазин, подивитися телевізор, поїсти і т.п. Інакше ви продемонструєте своєю поведінкою, що підготовка домашніх завдань не є такою вже важливою справою і з ним можна почекати.
По-третє, враховуйте, що ваша дитина не може працювати безперервно. Час утримання уваги для кожного віку по-різному. Наприклад, учні 1 класів можуть працювати, не відволікаючись 10-15 хвилин, старші діти - 20 хвилин, учні 9-11 класів - 30-40 хвилин. Погане самопочуття у дитини зазвичай зменшує зазначений час. Запропонуйте вашому учневі після виконання завдань по предмету встати, походити, зробити гімнастику для очей і тільки після цього приступати до підготовки уроків за наступним предметом.
Не змушуйте дитину сідати за підготовку уроків відразу після школи. Нехай вона пообідає, трохи відпочине, погуляє на вулиці. Адже після школи вона втомлюється не менш ніж дорослі після роботи. Ця втома все одно не дасть їй зосередитися і зберегти увагу. Якщо втомлена дитина сідає за уроки, то як правило у неї нічого не виходить, і навіть прості палички при написанні перетворюються в каракулі. Їй доводиться переписувати, в результаті виходить ще гірше, у неї сльози, засмучення. Якщо ця ситуація повторюється щодня, то у дитини формується страх припуститися помилки, відраза до домашніх завдань.
Не змушуйте дитину робити уроки ввечері, коли повертаєтеся з роботи. До вечора втома накопичиться ще більше. Дитина буде допускати помилки і повільно думати, викликаючи ваше невдоволення.
Оптимальний час для підготовки з 3 до 5 години дня. Коли дитина робить уроки не потрібно стояти у неї за спиною і стежити за кожним рухом. Більш правильним буде розібрати завдання і піти, зайнятися своїми справами. При цьому у дитини обов'язково має бути впевненість, що батьки допоможуть, якщо їй щось буде незрозуміло. Пояснюйте все спокійно і без роздратування, навіть якщо це доведеться зробити кілька разів. Причому намагайтеся робити це захоплююче, доступно і цікаво, приводячи прості і зрозумілі приклади. Тоді ваша дитина не буде відчувати страху, звертаючись до вас за допомогою.
Виходячи з вищевикладеного випливає висновок, що небажання дитини робити уроки не виникає спонтанно і не пов'язане з першими місяцями навчання в школі. Воно формується поступово через страх перед невдачами і помилками. Тому показуйте дитині, що всі труднощі переборні. Хваліть її навіть за маленькі досягнення і успіхи. Схвалення і підтримка додадуть впевненості у собі.
Теги:
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter.