6 речей, які ніколи не можна робити з новонародженою дитиною
07:00, 10.02.2025
Що ніколи не можна робити з новонародженою дитиною
1. Не ігноруйте її
Не залишайте свою дитину одну ні в ліжку, ні в колисці, ні на пеленальном столику, ні в іншій кімнаті… Ніде.
Новонароджена дитина просто не повинна залишатися одною. Не ігноруйте її.
А плач – це її єдиний спосіб спілкування: якщо дитина плаче, значить, їй щось потрібно: поїсти, змінити підгузник, у неї щось болить або вона просто хоче бачити маму, щоб вона була поруч.
Так що відкиньте всі переконання із серії «потрібно виховувати в дитині самостійність», «вона повинна бути незалежною» та ін. Повірте, ваш малюк стане таким, але всьому свій час.
Як і будь-які інші ссавці, людина сильно залежить від того, як про неї піклується її мама і чи завжди вона буває поруч. І після 9 місяців, проведених в її утробі, де вона чує її голос постійно, не дивно, що малюк буде плакати щоразу, як вона віддалиться (навіть якщо піде всього лише в іншу кімнату).
2. Не годуйте «по годинах»
Якщо ви вибрали грудне вигодовування – це просто чудово! Нічого кращого не можна придумати для новонародженого, а той момент, коли дитина дивиться на вас під час годування, з ним ніщо не зрівняється… Так що в добру путь!
Але у грудного вигодовування не повинно бути чіткого графіку, годування має бути тільки «на вимогу». Перерви по 3 години – це для дітей, які ростуть на штучних молочних сумішах.
А новонародженому малюку материнські груди потрібні не тільки на момент годування, адже це його зв’язок з мамою: материнське тепло і любов, його втіха і спокій.
3. Не залишайте «поплакати»
Обов’язково знайдуться бабусі і тітоньки, які скажуть вам залишити дитину в колисці «проплакатись». А інакше ви привчите її до рук і т.д. А ще ви можете навіть почути, що новонароджений малюк так маніпулює вами!
Ось тільки маніпуляція – це модель поведінки, яка стосується тільки дорослих, але ніяк не немовлят.
Задайте собі всього одне питання: «Після 9 місяців очікування… невже я залишу його там плакати одного і не буду звертати увагу?»
Так, якщо до дитини довго не підходити, коли вона плаче, вона рано чи пізно перестане кликати, але тільки тому що засвоїть ваш «урок»: вона почне думати, що вам все одно, що з нею відбувається (що її зрадили).
Оскільки плач – це єдиний для дитини спосіб спілкування, прислухайтеся, адже вона хоче вам щось сказати…
4. Не залишайте дитину одну, навіть коли вона спить
Новонароджена дитина не може спати, як дорослий. Кожні дві або три години вона буде прокидатися і шукати маму, щоб заснути знову. Дитину не можна «навчити» спати, вона це робить, тому що це для неї абсолютно природно.
Спільний сон – це процес, який так чи інакше буде мати місце у вашому житті (у міру дорослішання дитини). Але якщо такий варіант вам з якоїсь причини не підходить, то хоча б поставте ліжечко малюка поряд зі своїм, щоб у вас була можливість швидко реагувати на його поклик. І тоді вам не доведеться вставати по кілька разів за ніч.
5. Не трусіть дитину
Треба визнати це: після довгих безсонних ночей з постійним дитячим плачем, коли вже ніхто не знає, що робити, роздратування накопичується. І, ймовірно, батьки, які кажуть, що їм ніколи не хотілося струснути дитину сильніше, щоб вона заспокоїлася, м’яко кажучи, лукавлять.
Але вам слід знати, що сильна тряска ніяк не допоможе новонародженому малюкові заснути. Швидше за все він злякається і заплаче ще голосніше.
Крім того, так ви можете завдати шкоди його крихкому тілу.
Ласка і обійми – ось, що потрібно вашій дитині. Вони допоможуть їй відчути себе в теплі і безпеці, і вона заспокоїться швидше.
6. Не відмовляйтеся брати її на руки
На руках у матері новонароджена дитина заспокоюється. Якщо у неї відібрати таку можливість, вона не навчиться розслаблятися, і ця якість (а, точніше, її відсутність) перейде з нею і в доросле життя.
Після 3-годинної розлуки з матір’ю у новонародженого активізуються рецептори «болю», це викликає сильний стрес, а в довгостроковій перспективі, дефіцит пам’яті.
Новонароджений малюк не може бути самостійним і самодостатнім. Йому необхідний постійний контакт з мамою, щоб вона тримала його, оберігала і давала все, що він потребує.
Якщо обмежити цей природний контакт з самого народження, це може привести до ослаблення або навіть виродження рецепторів гормонів щастя. Йдеться про серотонін, ендогенні опіоїди і окситоцин.
1. Не ігноруйте її
Не залишайте свою дитину одну ні в ліжку, ні в колисці, ні на пеленальном столику, ні в іншій кімнаті… Ніде.
Новонароджена дитина просто не повинна залишатися одною. Не ігноруйте її.
А плач – це її єдиний спосіб спілкування: якщо дитина плаче, значить, їй щось потрібно: поїсти, змінити підгузник, у неї щось болить або вона просто хоче бачити маму, щоб вона була поруч.
Так що відкиньте всі переконання із серії «потрібно виховувати в дитині самостійність», «вона повинна бути незалежною» та ін. Повірте, ваш малюк стане таким, але всьому свій час.
Як і будь-які інші ссавці, людина сильно залежить від того, як про неї піклується її мама і чи завжди вона буває поруч. І після 9 місяців, проведених в її утробі, де вона чує її голос постійно, не дивно, що малюк буде плакати щоразу, як вона віддалиться (навіть якщо піде всього лише в іншу кімнату).
2. Не годуйте «по годинах»
Якщо ви вибрали грудне вигодовування – це просто чудово! Нічого кращого не можна придумати для новонародженого, а той момент, коли дитина дивиться на вас під час годування, з ним ніщо не зрівняється… Так що в добру путь!
Але у грудного вигодовування не повинно бути чіткого графіку, годування має бути тільки «на вимогу». Перерви по 3 години – це для дітей, які ростуть на штучних молочних сумішах.
А новонародженому малюку материнські груди потрібні не тільки на момент годування, адже це його зв’язок з мамою: материнське тепло і любов, його втіха і спокій.
3. Не залишайте «поплакати»
Обов’язково знайдуться бабусі і тітоньки, які скажуть вам залишити дитину в колисці «проплакатись». А інакше ви привчите її до рук і т.д. А ще ви можете навіть почути, що новонароджений малюк так маніпулює вами!
Ось тільки маніпуляція – це модель поведінки, яка стосується тільки дорослих, але ніяк не немовлят.
Задайте собі всього одне питання: «Після 9 місяців очікування… невже я залишу його там плакати одного і не буду звертати увагу?»
Так, якщо до дитини довго не підходити, коли вона плаче, вона рано чи пізно перестане кликати, але тільки тому що засвоїть ваш «урок»: вона почне думати, що вам все одно, що з нею відбувається (що її зрадили).
Оскільки плач – це єдиний для дитини спосіб спілкування, прислухайтеся, адже вона хоче вам щось сказати…
4. Не залишайте дитину одну, навіть коли вона спить
Новонароджена дитина не може спати, як дорослий. Кожні дві або три години вона буде прокидатися і шукати маму, щоб заснути знову. Дитину не можна «навчити» спати, вона це робить, тому що це для неї абсолютно природно.
Спільний сон – це процес, який так чи інакше буде мати місце у вашому житті (у міру дорослішання дитини). Але якщо такий варіант вам з якоїсь причини не підходить, то хоча б поставте ліжечко малюка поряд зі своїм, щоб у вас була можливість швидко реагувати на його поклик. І тоді вам не доведеться вставати по кілька разів за ніч.
5. Не трусіть дитину
Треба визнати це: після довгих безсонних ночей з постійним дитячим плачем, коли вже ніхто не знає, що робити, роздратування накопичується. І, ймовірно, батьки, які кажуть, що їм ніколи не хотілося струснути дитину сильніше, щоб вона заспокоїлася, м’яко кажучи, лукавлять.
Але вам слід знати, що сильна тряска ніяк не допоможе новонародженому малюкові заснути. Швидше за все він злякається і заплаче ще голосніше.
Крім того, так ви можете завдати шкоди його крихкому тілу.
Ласка і обійми – ось, що потрібно вашій дитині. Вони допоможуть їй відчути себе в теплі і безпеці, і вона заспокоїться швидше.
6. Не відмовляйтеся брати її на руки
На руках у матері новонароджена дитина заспокоюється. Якщо у неї відібрати таку можливість, вона не навчиться розслаблятися, і ця якість (а, точніше, її відсутність) перейде з нею і в доросле життя.
Після 3-годинної розлуки з матір’ю у новонародженого активізуються рецептори «болю», це викликає сильний стрес, а в довгостроковій перспективі, дефіцит пам’яті.
Новонароджений малюк не може бути самостійним і самодостатнім. Йому необхідний постійний контакт з мамою, щоб вона тримала його, оберігала і давала все, що він потребує.
Якщо обмежити цей природний контакт з самого народження, це може привести до ослаблення або навіть виродження рецепторів гормонів щастя. Йдеться про серотонін, ендогенні опіоїди і окситоцин.
Теги:
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter.