Чи важливо навчати читати в ранньому віці?
08:00, 01.04.2023
Зазвичай хвилювання батьків виникає тоді, коли дитина переростає ясельний вік. До цього часу повномасштабні істерики вже проходять, дитина чітко викладає свої думки, вже вміє збиратись на вулицю всього за п'ять хвилин, до того ж робить це досить якісно. І ось тут, у цьому відносно спокійному віці в деяких батьків і виникає думка, що вони схибили в одному з важливих аспектів виховання: їхня дитина ще не вміє читати.
Такі батьки поспішають замовляти книги типу «Сто легких способів навчити дитину читати» й задоволені тим, що правильно розпорядилися своєю відповідальністю в питаннях виховання. Але в реальності «сто легких способів» виявляються зовсім не легкими, і ці книги часто припадають пилом на книжкових полицях.
Заклик до навчання малюків читати й оволодівати іншими академічними навичками звучить особливо голосно останні десять років. Важко не звертати на це увагу. Хто з батьків не цікавиться новими методиками навчання малюків? Хто з батьків не хоче, щоб їхня дитина була такою ж розумною, як не по роках розвинений трирічний син їхніх друзів, який уже читає «Колобка»? Хто з батьків не мріє, щоб їх дитина вчилася в одному з найпрестижніших вишів країни?
Насправді, існують докази того, що маленькі діти вчаться набагато краще в ігровій формі, ніж у «суворих» академічних умовах. Рольові ігри вчать дітей розуміти себе та свій світ, сприяють кращій адаптації до дитячого садка й допомагають дітям ставати гнучкими й досвідченими мислителями.
Також дослідники вважають, що частина проблеми полягає в тому, що батьки насправді не знають, як навчити дітей читати, тому вони готові витрачати великі кошти на товари, що обіцяють їм успіх. І хоча діти повинні знати літери і звуки, це лише невелика частина дуже складного механізму навчання читання.
Найкраще, що можуть зробити батьки, – створити вдома багате мовне середовище. Це означає дотримання балансу між настановними фразами, які ми кажемо дитині протягом дня («Почисти зуби», «Напої собаку») і так званою «промовою з поясненням». Прикладом такої промови може бути ситуація, коли ви з однорічною дитиною в колясці гуляєте й бачите на стовпі оголошення «Загубився кіт». Ви можете пройти повз нього, але також можете пояснити дитині сенс оголошення, сказавши щось на зразок: «О ні, хтось утратив свого улюбленого кота! Дивись, в оголошенні сказано, що кота звуть Барсик. А в бабусі є кіт на ім'я Марсик. Марсик-Барсик, Барсик-Марсик, римується! А пам'ятаєш, у книжці кіт заліз на дерево? Як ти вважаєш, може, Барсик сховався на дереві? Давай подивимось».
Це дуже важливо, тому що пояснення вибудовує нейронні зв'язки в головному мозку дитини. Щоразу, коли один з батьків штовхає візочок з малюком і при цьому розмовляє по мобільному телефону, він втрачає величезну кількість можливостей розвитку мовлення маляти.
Навчання маленької дитини не вимагає спеціальної підготовки або дорогих програмних продуктів – просто треба все показувати та про все розповідати. Батьки можуть розвивати ранні навички грамотності малюка за допомогою простих повсякденних занять – походів у продуктовий магазин, у банк, приготування страв за рецептом. Усі ці заняття допомагають дітям звикати до друкованого слова та вчитися читати.
Одним дітям читання дається легко, а для інших навчання читання – ціла проблема. Але основна маса дітей учиться читати у звичайному темпі з відповідними стимулами й підтримкою. У середньому, хлопчики починають читати пізніше, ніж дівчатка (хлопчики, як правило, пізніше проявляють інтерес і пізніше починають читати), але вони часто швидко наганяють дівчаток. Фахівці рекомендують пристосовувати навчання читання до рухової активності хлопчиків – робити навчання коротким, приємним і цільовим.
Як правило, більшість дітей починають читати в першому класі. Якщо до початку другого класу ваша дитина не проявила інтересу до читання або вчитель висловив занепокоєння із приводу прогресу рівня читання вашої дитини, ви повинні не панікувати, а робити рішучі дії. Після того як ви дізналися про проблему, треба просто почати втручатись. Активізуйте обстановку, що сприяє розвитку інтересу до читання і вдома, й у школі, підтримуйте дитину всіма силами. Отримайте консультацію фахівця, якщо проблема не зникає.
Такі батьки поспішають замовляти книги типу «Сто легких способів навчити дитину читати» й задоволені тим, що правильно розпорядилися своєю відповідальністю в питаннях виховання. Але в реальності «сто легких способів» виявляються зовсім не легкими, і ці книги часто припадають пилом на книжкових полицях.
Заклик до навчання малюків читати й оволодівати іншими академічними навичками звучить особливо голосно останні десять років. Важко не звертати на це увагу. Хто з батьків не цікавиться новими методиками навчання малюків? Хто з батьків не хоче, щоб їхня дитина була такою ж розумною, як не по роках розвинений трирічний син їхніх друзів, який уже читає «Колобка»? Хто з батьків не мріє, щоб їх дитина вчилася в одному з найпрестижніших вишів країни?
Насправді, існують докази того, що маленькі діти вчаться набагато краще в ігровій формі, ніж у «суворих» академічних умовах. Рольові ігри вчать дітей розуміти себе та свій світ, сприяють кращій адаптації до дитячого садка й допомагають дітям ставати гнучкими й досвідченими мислителями.
Також дослідники вважають, що частина проблеми полягає в тому, що батьки насправді не знають, як навчити дітей читати, тому вони готові витрачати великі кошти на товари, що обіцяють їм успіх. І хоча діти повинні знати літери і звуки, це лише невелика частина дуже складного механізму навчання читання.
Найкраще, що можуть зробити батьки, – створити вдома багате мовне середовище. Це означає дотримання балансу між настановними фразами, які ми кажемо дитині протягом дня («Почисти зуби», «Напої собаку») і так званою «промовою з поясненням». Прикладом такої промови може бути ситуація, коли ви з однорічною дитиною в колясці гуляєте й бачите на стовпі оголошення «Загубився кіт». Ви можете пройти повз нього, але також можете пояснити дитині сенс оголошення, сказавши щось на зразок: «О ні, хтось утратив свого улюбленого кота! Дивись, в оголошенні сказано, що кота звуть Барсик. А в бабусі є кіт на ім'я Марсик. Марсик-Барсик, Барсик-Марсик, римується! А пам'ятаєш, у книжці кіт заліз на дерево? Як ти вважаєш, може, Барсик сховався на дереві? Давай подивимось».
Це дуже важливо, тому що пояснення вибудовує нейронні зв'язки в головному мозку дитини. Щоразу, коли один з батьків штовхає візочок з малюком і при цьому розмовляє по мобільному телефону, він втрачає величезну кількість можливостей розвитку мовлення маляти.
Навчання маленької дитини не вимагає спеціальної підготовки або дорогих програмних продуктів – просто треба все показувати та про все розповідати. Батьки можуть розвивати ранні навички грамотності малюка за допомогою простих повсякденних занять – походів у продуктовий магазин, у банк, приготування страв за рецептом. Усі ці заняття допомагають дітям звикати до друкованого слова та вчитися читати.
Одним дітям читання дається легко, а для інших навчання читання – ціла проблема. Але основна маса дітей учиться читати у звичайному темпі з відповідними стимулами й підтримкою. У середньому, хлопчики починають читати пізніше, ніж дівчатка (хлопчики, як правило, пізніше проявляють інтерес і пізніше починають читати), але вони часто швидко наганяють дівчаток. Фахівці рекомендують пристосовувати навчання читання до рухової активності хлопчиків – робити навчання коротким, приємним і цільовим.
Як правило, більшість дітей починають читати в першому класі. Якщо до початку другого класу ваша дитина не проявила інтересу до читання або вчитель висловив занепокоєння із приводу прогресу рівня читання вашої дитини, ви повинні не панікувати, а робити рішучі дії. Після того як ви дізналися про проблему, треба просто почати втручатись. Активізуйте обстановку, що сприяє розвитку інтересу до читання і вдома, й у школі, підтримуйте дитину всіма силами. Отримайте консультацію фахівця, якщо проблема не зникає.
Теги:
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter.