Малювання це не тільки забава. Дитина знайомиться з кольором і формами, розвиває своє вміння спостерігати і свою зорову пам'ять, тренує руку й набуває навичок дрібної та великої моторики. Малюнок дозволяє виразити свої почуття, що особливо важливо, оскільки дворічний малюк ще не може висловити за допомогою слів те, що відчуває. Малюнок також слугує йому інструментом для відображення та осмислення щоденних подій.

Малювання є хорошим спонуканням до покращення концентрації уваги через зосередженість упродовж якогось часу на одному виді діяльності. Адже, щоби щось намалювати, треба хоча би хвилину посидіти спокійно. При малюванні також розвивається пам'ять. Коли дитина малює бабусю, друга чи собаку, вона повинна спочатку пригадати, як вони виглядають. Картинка виникає в її уяві, а тому рідко виглядає «так як треба», наприклад, небо може бути зеленим, а тато – більше, ніж будинок.

Риски й закорючки

Тільки деякі діти починають малювати у віці близько року. Більшість же приступають до цієї творчості приблизно у три роки, коли з-під їхніх олівців починає виходити щось, що хоча би приблизно нагадує людину, кішку або будинок.

Однак перш ніж це відбудеться, ваша дитина повинна буде набути кілька важливих навичок. Приблизно у 18 місяців вона вже буде уміло водити по паперу товстим кольоровим олівцем, тримаючи його всім своїм кулачком (лівим чи правим, або один раз так, а інший раз інакше, або відразу обома), а вільною рукою притримуючи папір, щоб він не ковзав. Перші малюнки 1,5-річної дитини не представляють практично нічого, і за замислом автора теж. Сидячи перед пустим аркушем, малюк не думає: «Зараз я намалюю мишку», він тільки хоче покрити білу площину різнокольоровими «мазками». Це можуть бути рисочки або каракулі – що більше сподобається.

Безладні форми, створювані на папері вже дворічною дитиною, стають більш зрозумілими. Малюк малює близько 20-ти різних елементів, які можна розділити на три групи:

- довгі горизонтальні зигзагоподібні лінії;
- короткі лінії (рисочки), спрямовані у різні боки (дитина вчиться відривати олівець від паперу й доторкатись їм до якого-небудь іншого місця);
- спіралі й закорючки (початок кружків, які, у свою чергу, є попередниками перших фігур).

Портрети

Між другим і третім роками життя відбуваються суттєві зміни. Малюка вже не забавляє саме покриття аркуша рисками й завитками. Він пробує малювати людей, тварин, будинки, знані (та важливі для нього) предмети. Буває, що на початку роботи різко змінює свою думку про малюнок. І це абсолютно нормально. Дитина має таку багату уяву і стільки ідей відразу, що навіть після закінчення малювання може кожного разу по-іншому пояснити, що саме всім демонструє.

Хоча картинки все ще залишаються далекими від фотографічної точності, стає легше розшифрувати їх. Це відбувається тому, що дитина все краще і краще володіє рухами кистей рук і все точніше відтворює різноманітні форми. З безладного хаосу з’являються лінії, хрестики, трикутники, прямокутники та кола. Завдяки колам і рисочкам дитина може створити перші «портрети», як правило, у вигляді симпатичних «восьминогів» або сонечка. Ще одним з найбільш поширених, багаторазово повторюваних мотивів дитячої творчості, крім «портретів», є дім, а також близькі люди. У міру того як дитина росте, її малюнки стають усе більш і більш реалістичними та багатими на різні деталі. Замість багаточисленних імпресій (вражень і відчуттів) на папері з’являється один викоханий і допрацьований деталями нескладний малюнок.

Сесія образотворчого мистецтва

Коли настане час малювання, забезпечте дитину великою кількістю паперу й олівців. Якщо малюк не хоче малювати нічого, ніколи не примушуйте його, але постарайтеся, щоб олівці й папір завжди були в нього під рукою (на випадок, якщо він раптом передумає).

Якщо ж у нього виходить якийсь малюнок – хоча б зигзаг, який він назве змійкою, – проявіть радість і похваліть дитину. Розвішуючи її малюнки в кімнаті або на холодильнику, ви демонструєте, наскільки цінуєте їх, що, як правило, неймовірно окриляє дитину. А може навіть одного разу ви сядете разом для спільної творчої сесії? Це буде чудово!

Дворічна дитина:

- малює штрихи в усіх напрямках;
- малює окремі рисочки й багато каракулів;
- заповнює аркуш паперу різноманітними «каляками-маляками»;
- починає малювати товстими восковими олівцями (особливо темних тонів);
- починає називати свої малюнки;
- любить мати велике поле для «маневрів» (наприклад, на папері для упаковки);
- любить, коли ви її хвалите.

Трирічна дитина:

- краще за все малює щось схоже на восьминогів (тобто кружечок з веретеноподібними кінцівками);
- починає додавати деталі до малюнку обличчя (очі, рот, ніс);
- протягом тижня може створювати декілька десятків малюнків;
- буде в захваті від радості, якщо ви підпишете який-небудь з її малюнків і повісите на видному місці, наприклад, на холодильнику;
- оцінить альбом для малювання у форматі А4 та пастельні фарби, а також кольорові крейди яскравих кольорів.