Як батьки заохочують погану поведінку дітей?
11:00, 23.02.2021
Наприклад, дитина просить цукерку, проте батьки відмовляють, пояснюючи, що на сьогодні їй достатньо. Тоді малюк плаче і таки отримує від дорослих цукерку, щоб зупинити істерику.
Такою нелогічною поведінкою батьки підштовхують дитину до думки, що все можна отримати, якщо почати істерику. В майбутньому такі маніпуляції будуть тільки повторюватися.
Не несете відповідальності за свої слова
Усі батьки хоч раз погрожували дитині, наприклад: "Якщо ти зараз не вимкнеш телевізор, завтра взагалі не будеш дивитися мультики". Або: "Якщо ти не доїси кашу, десерт до чаю не отримаєш!". Якщо ви одного разу сказали це, але не зробили, то малюк зрозуміє, що ваші слова нічого не значать і не буде навіть намагатися виконати ваше прохання. А навіщо? За це нічого не буде!
Виправдовуєте погану поведінку
Маленькі діти не завжди вміють належним чином висловлювати свої емоції. Вони просто можуть втомитися, сумувати або бути чимось незадоволеними й тому вередувати. Якщо ви будете постійно виправдовувати малюка, говорячи "ще маленький" або "просто втомився", він зрозуміє, що можна робити все, а погану поведінку все одно буде виправдано. Жаліти дитину можна і потрібно, але в жодному випадку не виправдовувати непослух регулярно.
Погрожуєте дитині
Залякування найгірший спосіб виховання, який ще і неефективний. Американські вчені з'ясували, що ті, кого батьки обіцяли сильно покарати, були більш схильні до звички за яку отримували погрози. Тобто, залякуваннями дорослі тільки заохочують дитину проявляти свої гірші якості та добре їх приховувати.
Підвищуєте голос
Крик – не запорука слухняності й розуміння з боку дитини. Якщо дитина мовчки слухає, як ви голосно обурюєтеся, це не означає, що він дійсно вас чує і розуміє проблему. Крім зіпсованих стосунків з малюком, ризикуєте виховати людини схильну до істерик. Адже діти так люблять брати з дорослих приклад.
Застосовуються тілесні покарання
Психологи й вчені згодні в одному – застосовувати тілесні покарання до дитини не можна. Такі діти зазвичай замикаються в собі, стають агресивними, а їх самооцінка залишає бажати кращого. Застосовуючи такий спосіб покарань, можна навчити малюка не попадатися та уникати болю, але ніяк не винести урок із ситуації.
Посміхається у відповідь на погану поведінку
Є деякі норми поведінки, яким краще вчити з раннього дитинства, щоб потім не переучувати й не травмувати дитячу психіку. Ви можете розчулюватися, коли дитина співає або активно спілкується в громадському транспорті або облизує руки після поглинання чергового шматка торта, але це не означає, що іншим людям це сподобається. Якщо не показати дитині, що така поведінка не етична, а посміхатися у відповідь, вона не зрозуміє, що робить щось не так. Маленькі діти здатні швидко схоплювати інформацію і часто достатньо всього декількох нагадувань, щоб малюк запам'ятав, чому так робити не треба.
Не несете відповідальності за свої слова
Усі батьки хоч раз погрожували дитині, наприклад: "Якщо ти зараз не вимкнеш телевізор, завтра взагалі не будеш дивитися мультики". Або: "Якщо ти не доїси кашу, десерт до чаю не отримаєш!". Якщо ви одного разу сказали це, але не зробили, то малюк зрозуміє, що ваші слова нічого не значать і не буде навіть намагатися виконати ваше прохання. А навіщо? За це нічого не буде!
Виправдовуєте погану поведінку
Маленькі діти не завжди вміють належним чином висловлювати свої емоції. Вони просто можуть втомитися, сумувати або бути чимось незадоволеними й тому вередувати. Якщо ви будете постійно виправдовувати малюка, говорячи "ще маленький" або "просто втомився", він зрозуміє, що можна робити все, а погану поведінку все одно буде виправдано. Жаліти дитину можна і потрібно, але в жодному випадку не виправдовувати непослух регулярно.
Погрожуєте дитині
Залякування найгірший спосіб виховання, який ще і неефективний. Американські вчені з'ясували, що ті, кого батьки обіцяли сильно покарати, були більш схильні до звички за яку отримували погрози. Тобто, залякуваннями дорослі тільки заохочують дитину проявляти свої гірші якості та добре їх приховувати.
Підвищуєте голос
Крик – не запорука слухняності й розуміння з боку дитини. Якщо дитина мовчки слухає, як ви голосно обурюєтеся, це не означає, що він дійсно вас чує і розуміє проблему. Крім зіпсованих стосунків з малюком, ризикуєте виховати людини схильну до істерик. Адже діти так люблять брати з дорослих приклад.
Застосовуються тілесні покарання
Психологи й вчені згодні в одному – застосовувати тілесні покарання до дитини не можна. Такі діти зазвичай замикаються в собі, стають агресивними, а їх самооцінка залишає бажати кращого. Застосовуючи такий спосіб покарань, можна навчити малюка не попадатися та уникати болю, але ніяк не винести урок із ситуації.
Посміхається у відповідь на погану поведінку
Є деякі норми поведінки, яким краще вчити з раннього дитинства, щоб потім не переучувати й не травмувати дитячу психіку. Ви можете розчулюватися, коли дитина співає або активно спілкується в громадському транспорті або облизує руки після поглинання чергового шматка торта, але це не означає, що іншим людям це сподобається. Якщо не показати дитині, що така поведінка не етична, а посміхатися у відповідь, вона не зрозуміє, що робить щось не так. Маленькі діти здатні швидко схоплювати інформацію і часто достатньо всього декількох нагадувань, щоб малюк запам'ятав, чому так робити не треба.
Теги:
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter.