Не кожну дитину, яка поводиться так, як їй заманеться, можна назвати неслухняною. Перш ніж вживати заходів, необхідно зрозуміти: дитина неслухняна чи вона відстоює свою позицію.

Діти, котрі мають велику силу волі, можуть бути надзвичайно розумними і творчими. Вони ставлять багато запитань, а це нерідко сприймається батьками як непослух. Такі діти мають власну думку на все і схильні рішуче діяти.

Неслухняним дітям, свою чергою, властиві такі ознаки:

- стійка потреба бути почутими й визнаними. Тому такі діти часто намагаються привернути до себе увагу;
- вони можуть затято відстоювати свою самостійність;
- вони віддані тому, що люблять;
- у всіх дітей трапляється істерика, але в неслухняних – частіше;
- у них є лідерські якості: вони часто люблять командувати;
- вони вважають за доцільне виконувати ту чи іншу діяльність у власному темпі.

Батькам непросто давати раду дітям, котрі мають велику силу волі, проте не все безнадійно. Дослідження свідчать, що діти, схильні порушувати правила, ставлячи під сумнів загальноприйняті норми, часто досягають великих успіхів у навчанні і професійній діяльності. Вони не піддаються поганому прикладу однолітків.

Психологія неслухняності: як зрозуміти дитину з розвиненою силою волі

Якщо вам від природи властива рішучість, найімовірніше, ви б хотіли бачити цю рису й у своєї дитини. Але часом рішучість від неслухняності відрізнити досить складно. Тож у чому різниця?

- словники визначають рішучість як «завзятість при досягненні мети»;
- непослух – це рішучість діяти у певний спосіб. Інакше кажучи, дитина відмовляється змінити точку зору, поведінку або дії, незважаючи на те, що її змушують це зробити;
- непослух у дитини може бути спадковим або набутим. Можливо, ви, самі того не бажаючи, провокуєте дитину на непослух;
- хай там як, ви у змозі змінити поведінку дитини на краще.

Як поводитися з неслухняною дитиною?

Можливо, ваша дитина відмовляється лягати спати, кидає ложку на підлогу під час годування або вперто надягає один і той же одяг щодня й тупає ногою, коли ви встановлюєте для неї те чи інше правило. Пропонуємо 10 порад, які допоможуть зарадити в подібних ситуаціях.

1. Слухайте й не сперечайтеся

Спілкування – це двосторонній процес. Якщо ви хочете, щоб ваша вперта дитина слухала вас, спочатку вислухайте її. Дітям із сильною волею зазвичай властиві стійкі переконання й схильність сперечатися. Вони стають некерованими, якщо зауважують, що їх не чують. Коли дитина наполягає на тому, щоб робити або не робити що-небудь, вислухайте її і відверто поговоріть із нею про її турботи. Щоб відкрито поговорити з дитиною, підійдіть до неї збоку, а не віч-на-віч, говоріть неголосно і спокійно.

2. Утримуйте зв'язок із дитиною, не змушуйте її підпорядковуватися

Коли ви змушуєте дитину до чого-небудь, вона, ймовірно, чинитиме спротив і зробить усе, аби не виконувати вашу вказівку. Така поведінка найліпше описується терміном «опір» і не є рідкісною у неслухняних дітей. Опір виникає інстинктивно, і він властивий не тільки дітям. Щоб уникнути опору, підтримуйте зв'язок із дитиною.

Наприклад, якщо дитина наполегливо хоче дивитися телевізор, а не лягати спати, змушувати її марно. Коли ви показуєте, що вам не все одно, дитина, найімовірніше, також стоятиме на своєму. Близький зв'язок із неслухняною дитиною допоможе вам упоратися з її поведінкою і змусити її співпрацювати. Перший крок до цього ви можете зробити вже сьогодні – просто обійміть дитину!

3. Давайте дитині вибір

Діти мають власну думку, і їм не до вподоби, коли їм указують, що робити. Якщо ви скажете своїй 4-річній дитині, що їй потрібно лягати спати о 9-й годині, вона, найімовірніше, відмовиться це робити. Якщо в крамниці ви самі оберете й придбаєте для дитини іграшку, вона, напевно, її не захоче. Дайте дитині вибір замість вказівок. Не варто змушувати дитину йти спати, натомість запропонуйте їй обрати, яку казку почитати їй перед сном.

Якщо дитина і далі наполягає на своєму і відмовляється вкластися в ліжко, спокійно скажіть їй: «Ні, ти не обрала». Повторюйте це якомога спокійніше стільки разів, скільки буде потрібно. Коли розмова зайде в глухий кут і почне нагадувати загальмовану платівку, є шанс, що дитина поступиться.

Утім, занадто багато варіантів дій на вибір – це теж не дуже добре. Наприклад, якщо ви запропонуєте дитині самостійно обрати з шафи одяг для прогулянки, малюк розгубиться. Натомість варто запропонувати дитині обрати один із 2–3-х варіантів.

4. Будьте спокійними

Якщо кричати на неслухняну дитину, то нормальне спілкування перетвориться на змагання, хто кого перекричить. Дитина може розцінити підвищення голосу як заклик до словесного поєдинку, і це істотно погіршить ситуацію. Переберіть на себе ініціативу в розмові, даючи дитині зрозуміти, що їй треба поводитися пристойно.

Зберігайте спокій усіма можливими способами: використовуйте медитацію, виконуйте дихальні вправи або слухайте заспокійливу музику. Вмикайте її вдома, щоб дитина теж могла її чути. Також вмикайте музику, яка подобається дитині. Це допоможе її заспокоїти й здобути її прихильність.

5. Поважайте дитину

Якщо ви хочете, щоб дитина поважала вас і вашу думку, вам необхідно поважати її. Змушуючи дитину діяти певним чином, ви ризикуєте втратити свій авторитет у її очах. Ось декілька способів виявити повагу до дитини:

- обговорювати з дитиною рішення, а не наполягати на тому, щоб вона виконувала ваші вказівки;
- встановлювати розумні правила для всіх дітей і не трактувати правила щоразу так, як вам зручніше;
- співчувати дитині, ніколи не ставитися зневажливо до її почуттів та ідей;
- дозволяти дитині самостійно робити те, що їй під силу, уникати спокуси робити щось за неї. У такий спосіб ви переконаєте дитину, що довіряєте їй;
- пояснюйте дитині сенс своїх слів і виконуйте обіцянки.

Демонструйте дитині приклад гарної поведінки, адже дитина постійно за вами спостерігає. Це – золоте правило, яке батькам варто неухильно виконувати.

6. Подружіться з дитиною

Неслухняні діти або діти із сильною волею надзвичайно чутливі до того, як ви з ними поводитеся. Тому завжди стежте за тоном свого голосу, жестами, за тим, що ви говорите дитині. Коли дитині з вами некомфортно, вона зробить усе, щоб захиститися: чинитиме опір, сперечатиметься або виявлятиме агресію:

- Якщо змінити своє ставлення до дитини, вона по-іншому реагуватиме на ваші слова. Не варто вказувати дитині, що їй потрібно робити, краще поводьтеся з нею як із рівною.
- Використовуйте фрази: «Спробуймо …», «Як щодо …?» Замість: «Я хочу, щоб ти …».
- Використовуйте веселі заняття, аби мотивувати дитину зробити що-небудь. Наприклад, якщо ви хочете, щоб вона прибрала за собою іграшки, почніть самі це робити, а дитину призначте своїм «головним помічником».
-Можна також влаштувати з дитиною змагання, хто швидше прибере іграшки. Цей трюк також може спрацювати.
- Пам'ятайте, що головна мета всіх цих дій – стати другом своїй дитині.

7. Домовляйтеся з дитиною

Коли діти не в змозі отримати бажане, то досить часто починають поводитися зухвало. Якщо прагнете, щоб дитина вас слухалася, найперше з'ясуйте причини її поведінки.

Поставте дитині декілька запитань: «Що тебе турбує?», «Що трапилося?», «Ти чогось хочеш?», щоб вона розповіла про це. Дитина зрозуміє, що ви зважаєте на її потреби.

Домовлятися з дитиною не означає виконувати всі її забаганки. Просто будьте уважні до дитини й розважливі.
Наприклад, якщо дитина не хоче вкладатися в ліжко у визначений час, не наполягайте на своєму, краще домовтеся з нею про варіант, який влаштує вас обох.

8. Створіть удома відповідну обстановку

Діти вчаться, коли спостерігають або роблять щось самотужки. Коли дитина бачить, що її батьки постійно сперечаються, вона вчиться чинити так само.

Розбіжності між батьками створюють стресову обстановку в домі, що істотно впливає на настрій і поведінку дитини. Як стверджують психологи, некомфортна домашня атмосфера спроможна призвести до соціальної ізоляції дитини й навіть появи у неї агресії.

9. Розумійте точку зору дитини

Щоб краще зрозуміти поведінку вашої неслухняної дитини, постарайтеся поглянути на ситуацію з її позиції.

Уявіть себе на місці дитини й подумайте, чому вона так поводиться. Чим краще ви знаєте свою дитину, тим легше вам буде давати раду її поведінці.

Наприклад, якщо дитина відмовляється робити уроки, можливо, причина в непосильних завданнях. Якщо їй складно зосередитися на них або домашніх завдань занадто багато, розбийте роботу на маленькі частини, які можна виконати протягом короткого терміну. Влаштовуйте невеликі перерви між завданнями, і навчання викликатиме в дитини менше стресу.

10. Заохочуйте позитивну поведінку дитини

Іноді ви не знатимете, як упоратися з агресивною поведінкою дитини. Але, діючи необдумано, ще більше спровокуєте негативну поведінку дитини.

Наприклад, якщо дитина постійно відповідає: «Ні!» щодо всього, що ви їй говорите, подумайте: чи не занадто часто ви самі вимовляєте це слово. Якщо так – ви самі подаєте поганий приклад своїй дитині.

Щоб змінити таку поведінку дитини, психологи радять погратися з нею в гру «Так чи ні». За правилами гри на всі питання дитина повинна відповідати тільки «так» або «ні». Ставте запитання на зразок: «Ти любиш морозиво?», «Ти любиш гратися?», «Ти хотів би побачити живого динозавра?» Що частіше дитина відповідає позитивно, то сильніше відчуває, що її чують і розуміють.