У якому віці діти починають наслідувати поведінку інших?
08:00, 08.07.2023
Науковці з Університету Дюка запросили на чаювання 104 трирічних дитини. Кожному з них дали синю наклейку.
Потім дослідники сказали дітям, що ця наклейка робить їх частиною команди й почали спостерігати, як маленькі учасники обирали види чаю, закуски й посуд для чаювання.
Спершу дітям давали зробити самостійний вибір. Потім учасникам давали поспілкуватися між собою та ще раз запрошували до вибору.
Виявилось, що навіть вислухавши думки інших, діти зазвичай зупинялися на своєму першому виборі. До прикладу, учасники, які спочатку говорили, що хочуть пончик, врешті-решт обирали пончик (незалежно від того, що говорили інші).
Але у 23% випадків діти міняли вибір, спираючись на думку інших. Також вони з більшою ймовірністю погоджувалися з оточенням, коли вибір представляли як норму для групи, а не як особисту перевагу.
При цьому в такому випадку діти опирались на думку групи, а не на думку авторитетів – авторів експерименту.
"Ми не народжуємося, знаючи, що говорити, коли хтось чхає, в який час носити капелюх і що їсти виделкою, а не руками. Більшість з нас починають переймати ці неписані соціальні правила в дитинстві. Питання в тому, що спонукає дітей переймати норми. Можливо, вони насправді не намагаються відповідати загальноприйнятому образу дій. А хочуть показати повагу до навколишніх і відчути більш тісний зв'язок з ними", – зазначив автор роботи Леон Лі.
На думку авторів, отримані результати підтримують ідею про те, як діти визначаються з вибором.
У перші роки життя малюки роблять те, що просять дорослі, з поваги до авторитету. Але приблизно до трьох років вони починають думати по-іншому та починають розуміти такі сигнали як щось важливе для групи. Тож діють з почуття зв'язаності з навколишніми.
Потім дослідники сказали дітям, що ця наклейка робить їх частиною команди й почали спостерігати, як маленькі учасники обирали види чаю, закуски й посуд для чаювання.
Спершу дітям давали зробити самостійний вибір. Потім учасникам давали поспілкуватися між собою та ще раз запрошували до вибору.
Виявилось, що навіть вислухавши думки інших, діти зазвичай зупинялися на своєму першому виборі. До прикладу, учасники, які спочатку говорили, що хочуть пончик, врешті-решт обирали пончик (незалежно від того, що говорили інші).
Але у 23% випадків діти міняли вибір, спираючись на думку інших. Також вони з більшою ймовірністю погоджувалися з оточенням, коли вибір представляли як норму для групи, а не як особисту перевагу.
При цьому в такому випадку діти опирались на думку групи, а не на думку авторитетів – авторів експерименту.
"Ми не народжуємося, знаючи, що говорити, коли хтось чхає, в який час носити капелюх і що їсти виделкою, а не руками. Більшість з нас починають переймати ці неписані соціальні правила в дитинстві. Питання в тому, що спонукає дітей переймати норми. Можливо, вони насправді не намагаються відповідати загальноприйнятому образу дій. А хочуть показати повагу до навколишніх і відчути більш тісний зв'язок з ними", – зазначив автор роботи Леон Лі.
На думку авторів, отримані результати підтримують ідею про те, як діти визначаються з вибором.
У перші роки життя малюки роблять те, що просять дорослі, з поваги до авторитету. Але приблизно до трьох років вони починають думати по-іншому та починають розуміти такі сигнали як щось важливе для групи. Тож діють з почуття зв'язаності з навколишніми.
Теги:
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter.