Затримка розвитку мовлення може бути викликана багатьма факторами, пов'язаними зі здоров'ям і оточенням дитини. Часто це пов'язано з проблемами зі слухом. Багато батьків не розуміють, що в дитини є певні порушення слуху, поки не помітять затримку розвитку мовлення. В інших випадках інфекції або накопичення рідини у вушному каналі можуть призводити до тимчасового погіршення слуху, і дитина чує всі навколишні звуки приглушено. Усунувши проблеми зі слухом, ви допоможете дитині розвинути мовлення.

У багатьох випадках дитина просто не зацікавлена в тому, щоб говорити, чи не відчуває в цьому потреби. Якщо вона успішно спілкується за допомогою жестів або кивків голови, то не докладає додаткових зусиль, щоб почати говорити. Молодші діти в сім'ї часто починають говорити пізніше, ніж старші. Старші брати чи сестри добре розуміють їх знаки, тому їм комфортно й без навичок розмовного мовлення.

В окремих випадках затримка мовлення може бути ознакою порушень розумового, соціального чи емоційного розвитку. Тому важливо, щоб дитина перебувала під наглядом лікаря, щоб визначити прогалини в розвитку.

Якою б не була причина, є прості способи допомогти такій дитині розвинути мовлення. Це прості заняття, якими батьки можуть займатися з дитиною вдома. Використовуйте їх по черзі. Якщо той чи інший метод працює, продовжуйте його використовувати й додавайте нові методи. Якщо протягом декількох тижнів метод не приносить результату, спробуйте щось інше, але не тисніть на дитину. Використовуйте позитивне підкріплення й завжди хваліть дитину за її зусилля в оволодінні мовленням.

Читайте книги разом з дитиною

Читання разом з дитиною корисне для неї незалежно від віку й від того, чи страждає вона від будь-яких розладів чи затримок розвитку. Немовлята й дошкільнята, імовірно, не будуть довго затримувати увагу на кожній сторінці. Вони можуть навіть підштовхувати вас до того, щоб ви швидше перегорнули сторінку. На даному етапі ваше завдання - не прочитати разом з дитиною всю книгу, а прищепити їй інтерес до читання та спонукати її до того, щоб вона повідомляла про те, що відбувається. Якщо дитина показує пальцем на картинку, називайте, що на ній намальовано: «М'яч! Ти знайшов м'яч » або « Корова, му-у-у». Не змушуйте дитину читати, якщо вона не хоче, але в неї під рукою завжди повинні бути книги з картинками.

Співайте

Пісні викликають спогади про події та пов'язані з ними емоції. Згадайте якусь пісню зі свого дитинства - і ви відразу ж згадаєте картини тих часів. Є багато розвивальних дитячих пісеньок, у яких називаються частини тіла, назви тварин і т. ін. Співайте їх разом з дитиною - це допоможе їй запам'ятати нові слова. Наприклад, коли ви співаєте пісеньку про частини тіла, торкайтеся рукою до голови, носа, рук і т. ін. Потім запропонуйте дитині показати, де знаходиться голова або рука. Заохочуйте дитину, але спочатку попросіть її повторити слова, які вона щойно почула в пісеньці.

Можна вмикати дитині пісеньки на компакт-диску або на відео, але найкраще, якщо ви самі будете співати їй. Дитині неважливо, наскільки високі ваші вокальні дані - вона гідно оцінить те, що ви приділяєте їй час, і краще запам'ятає слова.

Розповідайте дитині, що ви робите

Називайте дитині всі свої дії: «Мама готує обід», «Мама їсть червоне яблуко, воно соковите та смачне». Можна також говорити дитині про те, що робить вона: «Ой, ти впала», «Ти купаєшся» й т. ін.

Подібні розмови з дитиною повинні відбуватися природно й невимушено. Вам не обов'язково весь день говорити дитині, що ви робите. Якщо дитина грається, не варто її відволікати. Ця стратегія спрямована на те, щоб дати їй більше інформації про слова й назви предметів і дій. Якщо ви сумніваєтеся, дозвольте дитині взяти ініціативу у свої руки. Якщо вона захоплена іграшкою - не заважайте їй, просто поговоріть разом про неї.

Установлюйте «слово дня»

Виберіть будь-яке слово й часто повторюйте його протягом дня (зрозуміло, у контексті). Для цього найкраще підходять короткі прості слова або імена (наприклад: «вода», «м'яч», «кіт» або імена членів сім'ї). Коли ви вимовляєте слово, повторіть його кілька разів і утримуйте зоровий контакт з дитиною під час розмови.

М'яко мотивуйте дитину повторювати вивчені слова. Наприклад, якщо ви тримаєте м'яч, а дитина просить дати м'яч їй, удавайте, що ви її не розумієте. Це змусить її заговорити. Якщо протягом хвилини дитина не назве слово або засмутиться, віддайте їй м'яч і дозвольте гратися далі.

Збирайте пазли

Пазли, головоломки та стратегічні ігри вчать дитину вирішувати задачі. Самі по собі пазли не сприяють розвитку мовлення, але вони змушують мозок працювати по-іншому.

Збираючи пазл, розмовляйте з дитиною й міркуйте вголос: «Цей елемент сюди не підходить, напевно, треба його повернути». Якщо в малюнку на пазлі є літери, слова чи зображення тварин або предметів, називайте їх, коли зберете картинку.

Імітуйте звуки тварин

Звуки природи часто є першим кроком до оволодіння мовленням. Багато дітей говорять «му», «гав», «няв», перш ніж вимовляють перші слова («мама», «тато» й т. ін.). Також вони імітують звуки автомобіля, поїзда й т. ін.

Якщо дитині потрібен час, щоб почати говорити, почніть зі звуків природи. Читайте дитині книги про тварин. Якщо у вас є домашня тварина, повторюйте звуки за нею й запропонуйте дитині зробити те ж саме. При можливості відвідайте з дитиною зоопарк - там ви зможете побачити більше тварин і почути їх звуки.

Мотивуйте дитину гратися з дітьми, які добре розмовляють

Іноді діти краще вчаться у своїх однолітків. Саме тому багато дітей із затримкою мовлення починають говорити, коли йдуть до дитячого садка або до школи. Якщо у вас є знайомі, у яких є діти того ж віку, що й ваша дитина, ходіть разом на дитячий майданчик. Якщо в дитини є старший брат або сестра, мотивуйте їх гратися з молодшим братом.

Ставте дитині запитання, які передбачають розгорнуті відповіді

Багато дітей із затримкою мовлення спілкуються кивками або хитанням голови. Вони зрозуміли, що цього достатньо, щоб відповідати на запитання й задовольнити свої потреби. Іноді батькам доводиться показувати дитині кілька предметів, а вона кивком або погойдуванням голови дає зрозуміти, що саме їй потрібно. Замість цього попросіть її назвати хоча б перші кілька звуків назви предмета, який їй потрібен.

Рано чи пізно більшість дітей починають говорити й наздоганяють своїх однолітків у розвитку мовлення. Якщо до півтора року ваша дитина взагалі не говорить, проконсультуйтеся з логопедом.

Проте, після двох років діти зазвичай починають говорити. Використовуйте розглянуті вище стратегії - і ви зможете допомогти дитині в цьому.