5 ознак того, що дитина стане успішною, попри погані оцінки в школі
07:00, 09.01.2025
1. Дитина звикла до критики
Шкільні непосиди та двієчники так часто чують на свою адресу лайку з боку інших, що згодом у них виробляється своєрідний імунітет і вони просто перестають звертати увагу на голосіння оточуючих. Таке загартування характеру дозволяє в майбутньому не опускати руки при найменшій критиці, на відміну від відмінників, що звикли до постійного вихваляння, а виправляти свої помилки та впевнено продовжувати йти до наміченої мети.
2. Не прагне відповідати чужим ідеалам
Режим дня відмінника часто розписаний щохвилини: репетиторство, спортивні та художні секції, а також ідеально виконане домашнє завдання. У такому темпі життя діти часто звикають робити все добре, бути «хорошою дівчинкою/хлопчиком», щоб догодити комусь, при цьому самі губляться і зовсім не розуміють, чого насправді хочуть саме вони.
У той час як дитині, якій не потрібно бути ідеальною, простіше зрозуміти, чого вона сама хоче і що їй необхідно. Вона фокусується на головному: закінчити семестр без поганих показників. Вільний час вона може приділяти тим справам і предметам, які їй справді подобаються.
3. Знає, що для того, щоб щось отримати, потрібно старанно працювати
Не хочемо образити шкільних вчителів, але часто так відбувається, що вони ставлять оцінки за інерцією. Наприклад, дівчинка Катя, яка завжди писала гарні твори у 5-му класі, швидше за все, отримуватиме високі бали й при переході до 7-го класу, навіть якщо якість її робіт значно знизиться. А все тому, що у вчителя в голові протягом кількох років працювала установка, що «Катя — молодець», а отже, навіть якщо вона й припустилася помилки або зробила щось не так, то просто у дитини складний період, і на це заплющать очі та трохи завищать оцінку.
У той час як двієчниці Насті, щоб покращити свій табель за семестр, доведеться добряче постаратися та вивчити набагато більше інформації. Адже у вчителя вже буде упереджене ставлення, і вимагатиме він набагато більше. Таким чином формується інший спосіб мислення, і дитина звикає, що якщо ти хочеш чогось досягти, то потрібно докласти зусиль.
4. Звикла ні під кого не підлаштовуватися
Відмінники завжди повинні бути чемними. Вони не можуть, як решта, взяти та прогуляти урок: що тоді про них подумає вчитель? Вони просто не мають права помилитися, адже батьки так чекають на цю золоту медаль. Однак уявлення про те, що бути найкращим, — це те, що у всьому приносить щастя, просто ілюзія.
Діти, які часто порушують громадські правила та пропускають повз вуха зауваження батьків, у майбутньому мають великі шанси на високу зарплату. Це було доведено під час одного з досліджень, у якому оцінювали дітей 8–12 років і чого вони досягли 40 років по тому. Ця закономірність пояснюється тим, що хуліган вільний у своїх рішеннях та вимогах, тож, швидше за все, попросить вищу ставку чи бонуси.
5. Вміє сперечатися та домовлятися
Двієчники часто ті ще сперечальники, вони шукають лазівки та викручуються як тільки можуть, адже їм доводиться домовлятися з вчителями, наприклад, про перездачу самостійної чи контрольної роботи. В результаті діти вчаться дискутувати, поважати протилежну думку та знаходити спільну мову з іншою, більш дорослою людиною. Так, у юному віці ці навички спілкування швидше зводяться до прохань «дати другий шанс», але водночас подібні ситуації знімають з дитини внутрішні обмеження, завдяки чому згодом вона не буде боятися звертатися до людей, які старші за неї або займають вищу посаду.
Ми вважаємо, що освіта — це важлива частина становлення характеру й одна із застав успішної майбутньої дитини. Однак не варто забувати, що кар’єра та фінансова незалежність багато в чому залежать від уміння контактувати з людьми та йти до своєї мети, попри помилки та критику з боку інших. Саме тому дуже важливо, щоб батьки навчили дитину не тільки ідеально знати предмет, але також правильно взаємодіяти з навколишнім середовищем.
Шкільні непосиди та двієчники так часто чують на свою адресу лайку з боку інших, що згодом у них виробляється своєрідний імунітет і вони просто перестають звертати увагу на голосіння оточуючих. Таке загартування характеру дозволяє в майбутньому не опускати руки при найменшій критиці, на відміну від відмінників, що звикли до постійного вихваляння, а виправляти свої помилки та впевнено продовжувати йти до наміченої мети.
2. Не прагне відповідати чужим ідеалам
Режим дня відмінника часто розписаний щохвилини: репетиторство, спортивні та художні секції, а також ідеально виконане домашнє завдання. У такому темпі життя діти часто звикають робити все добре, бути «хорошою дівчинкою/хлопчиком», щоб догодити комусь, при цьому самі губляться і зовсім не розуміють, чого насправді хочуть саме вони.
У той час як дитині, якій не потрібно бути ідеальною, простіше зрозуміти, чого вона сама хоче і що їй необхідно. Вона фокусується на головному: закінчити семестр без поганих показників. Вільний час вона може приділяти тим справам і предметам, які їй справді подобаються.
3. Знає, що для того, щоб щось отримати, потрібно старанно працювати
Не хочемо образити шкільних вчителів, але часто так відбувається, що вони ставлять оцінки за інерцією. Наприклад, дівчинка Катя, яка завжди писала гарні твори у 5-му класі, швидше за все, отримуватиме високі бали й при переході до 7-го класу, навіть якщо якість її робіт значно знизиться. А все тому, що у вчителя в голові протягом кількох років працювала установка, що «Катя — молодець», а отже, навіть якщо вона й припустилася помилки або зробила щось не так, то просто у дитини складний період, і на це заплющать очі та трохи завищать оцінку.
У той час як двієчниці Насті, щоб покращити свій табель за семестр, доведеться добряче постаратися та вивчити набагато більше інформації. Адже у вчителя вже буде упереджене ставлення, і вимагатиме він набагато більше. Таким чином формується інший спосіб мислення, і дитина звикає, що якщо ти хочеш чогось досягти, то потрібно докласти зусиль.
4. Звикла ні під кого не підлаштовуватися
Відмінники завжди повинні бути чемними. Вони не можуть, як решта, взяти та прогуляти урок: що тоді про них подумає вчитель? Вони просто не мають права помилитися, адже батьки так чекають на цю золоту медаль. Однак уявлення про те, що бути найкращим, — це те, що у всьому приносить щастя, просто ілюзія.
Діти, які часто порушують громадські правила та пропускають повз вуха зауваження батьків, у майбутньому мають великі шанси на високу зарплату. Це було доведено під час одного з досліджень, у якому оцінювали дітей 8–12 років і чого вони досягли 40 років по тому. Ця закономірність пояснюється тим, що хуліган вільний у своїх рішеннях та вимогах, тож, швидше за все, попросить вищу ставку чи бонуси.
5. Вміє сперечатися та домовлятися
Двієчники часто ті ще сперечальники, вони шукають лазівки та викручуються як тільки можуть, адже їм доводиться домовлятися з вчителями, наприклад, про перездачу самостійної чи контрольної роботи. В результаті діти вчаться дискутувати, поважати протилежну думку та знаходити спільну мову з іншою, більш дорослою людиною. Так, у юному віці ці навички спілкування швидше зводяться до прохань «дати другий шанс», але водночас подібні ситуації знімають з дитини внутрішні обмеження, завдяки чому згодом вона не буде боятися звертатися до людей, які старші за неї або займають вищу посаду.
Ми вважаємо, що освіта — це важлива частина становлення характеру й одна із застав успішної майбутньої дитини. Однак не варто забувати, що кар’єра та фінансова незалежність багато в чому залежать від уміння контактувати з людьми та йти до своєї мети, попри помилки та критику з боку інших. Саме тому дуже важливо, щоб батьки навчили дитину не тільки ідеально знати предмет, але також правильно взаємодіяти з навколишнім середовищем.
Теги:
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter.