Як навчити дітей відчувати цінність того, що є?
07:00, 17.03.2026
Подарунки цього дня
Щодня, неважливо, в який момент дня, сідайте поруч із дитиною і перелічуйте разом «дарунки» цього дня: моменти, події, враження, за які ви вдячні. Це можуть бути і люди, ігри, частування — будь-що. Головне — навчитися дивитись на те, що з нами відбувається як на подарунок. Можна навіть вести «Щоденник подяки».
День доброчинності
Це один день на місяці, коли ви та ваші діти робите щось корисне для інших: прибирання двору, збирання речей для благодійних організацій, покупку корму для собачого розплідника. Це допоможе дітям зрозуміти важливість того, що приємно не лише брати, а й віддавати. Це важливий компонент подяки.
Ти пам’ятаєш…
Хороші моменти слід закріпити. Згадуючи приємні події дня, промовляйте: «Ти пам’ятаєш, як тобі сподобалося, коли…, «Як ти був радий, коли…», «Як ти був щасливий, коли…». І навіть негативну ситуацію можна перетворити на привід для подяки, наприклад, коли ви приготували щось, що дитина відмовляється їсти: «Як це здорово, що ми не змушуємо тебе їсти те, що тобі не подобається!»
Ти мій помічник!
Якщо дітям говорити це, вони відчуватимуть, що їх цінують, і справді допомагатимуть та намагатимуться більше.
Ти турботливий
Частиною здатності бути вдячною є здатність дбати про інших. Навіть якщо дитина робить щось рутинне: прибирає свої іграшки або ставить свою тарілку після їжі в мийку, скажіть: «Ось який ти дбайливий!». Звичайно, скажіть ще й «дякую», але похвалити їх і підтримати в них думку про те, що вони уважні, відповідальні та турботливі дуже важливо.
Чим ми можемо сьогодні поділитися з іншими?
Те, що нам було давно відомо, підтвердилося і науковими дослідженнями: маленькі діти щасливіші, коли мають можливість пригощати та ділитися з іншими. Але більше радості їм приносить той подарунок, який дорогий їм самим: зроблений власними руками чи куплений на заощаджені гроші.
Насправді, добрі слова також можна дарувати. Можна поділитися частуванням або іграшкою. Ваше завдання — стежити, щоб це відбувалося (усвідомлено) хоча б щодня.
Нам так пощастило!
Будь-якої миті дня згадайте, як вам пощастило: що залишилося чотири дні до вихідних, що на ногах зручні та красиві черевики, що у кафе є вільний столик та морозиво.
Як здорово, правда?
Ця вправа схожа на попередню, але краще іноді просто змінювати фразу для різноманітності. «Як здорово, коли вся сім’я п’є чай разом, правда?» або «Як здорово, що ми маємо час повалятися на дивані, правда?» або «Як добре, що ми можемо ділитися думками та ідеями, правда?»
Щастя — це не результат отримання нами чогось, чого ми не маємо, це визнання цінності того, що в нас є. Повірте, діти, особливо маленькі, не бачать скільки ваших зусиль коштує їхній комфорт та радісне дитинство. Але якщо ви регулярно вправлятиметеся з ними в тому, щоб помічати і цінувати те, що вони мають, вони обов’язково навчаться цінувати вашу батьківську працю і все те, що їх оточує.
Щодня, неважливо, в який момент дня, сідайте поруч із дитиною і перелічуйте разом «дарунки» цього дня: моменти, події, враження, за які ви вдячні. Це можуть бути і люди, ігри, частування — будь-що. Головне — навчитися дивитись на те, що з нами відбувається як на подарунок. Можна навіть вести «Щоденник подяки».
День доброчинності
Це один день на місяці, коли ви та ваші діти робите щось корисне для інших: прибирання двору, збирання речей для благодійних організацій, покупку корму для собачого розплідника. Це допоможе дітям зрозуміти важливість того, що приємно не лише брати, а й віддавати. Це важливий компонент подяки.
Ти пам’ятаєш…
Хороші моменти слід закріпити. Згадуючи приємні події дня, промовляйте: «Ти пам’ятаєш, як тобі сподобалося, коли…, «Як ти був радий, коли…», «Як ти був щасливий, коли…». І навіть негативну ситуацію можна перетворити на привід для подяки, наприклад, коли ви приготували щось, що дитина відмовляється їсти: «Як це здорово, що ми не змушуємо тебе їсти те, що тобі не подобається!»
Ти мій помічник!
Якщо дітям говорити це, вони відчуватимуть, що їх цінують, і справді допомагатимуть та намагатимуться більше.
Ти турботливий
Частиною здатності бути вдячною є здатність дбати про інших. Навіть якщо дитина робить щось рутинне: прибирає свої іграшки або ставить свою тарілку після їжі в мийку, скажіть: «Ось який ти дбайливий!». Звичайно, скажіть ще й «дякую», але похвалити їх і підтримати в них думку про те, що вони уважні, відповідальні та турботливі дуже важливо.
Чим ми можемо сьогодні поділитися з іншими?
Те, що нам було давно відомо, підтвердилося і науковими дослідженнями: маленькі діти щасливіші, коли мають можливість пригощати та ділитися з іншими. Але більше радості їм приносить той подарунок, який дорогий їм самим: зроблений власними руками чи куплений на заощаджені гроші.
Насправді, добрі слова також можна дарувати. Можна поділитися частуванням або іграшкою. Ваше завдання — стежити, щоб це відбувалося (усвідомлено) хоча б щодня.
Нам так пощастило!
Будь-якої миті дня згадайте, як вам пощастило: що залишилося чотири дні до вихідних, що на ногах зручні та красиві черевики, що у кафе є вільний столик та морозиво.
Як здорово, правда?
Ця вправа схожа на попередню, але краще іноді просто змінювати фразу для різноманітності. «Як здорово, коли вся сім’я п’є чай разом, правда?» або «Як здорово, що ми маємо час повалятися на дивані, правда?» або «Як добре, що ми можемо ділитися думками та ідеями, правда?»
Щастя — це не результат отримання нами чогось, чого ми не маємо, це визнання цінності того, що в нас є. Повірте, діти, особливо маленькі, не бачать скільки ваших зусиль коштує їхній комфорт та радісне дитинство. Але якщо ви регулярно вправлятиметеся з ними в тому, щоб помічати і цінувати те, що вони мають, вони обов’язково навчаться цінувати вашу батьківську працю і все те, що їх оточує.
Теги:
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter.