Ознаки рахіту в дітей до 1 року
07:00, 22.06.2024

Рахіт – полізахворювання обміну речовин, яке супроводжується дефіцитом вітаміну D.
Причини захворювання дитячим рахітом:
- неправильне вигодовування (недостатнє надходження з їжею фосфору та кальцію);
- штучне вигодовування;
- підвищений рівень потреби в мінералах у період інтенсивного росту організму малюка;
- порушення транспортування кальцію і фосфору;
- ендо- і екзогенний дефіцит вітаміну D;
- ендокринологічні захворювання;
- хвороби шлунково-кишкового тракту;
- спадковість.
Доведено, що хлопчики більш схильні до рахіту, ніж дівчатка.
Серед ознак, які можуть з'явитися вже на третьому-четвертому місяці після народження: запори, облисіння потилиці, безпричинний плач, неспокій, підвищена пітливість. Рання діагностика і правильне лікування гарантують повне одужання малюка.
Вторинні симптоми рахіту в немовлят:
- наростаюча м'язова слабкість;
- явні відставання у моторному розвитку (малюк погано тримає голову, не може самостійно перевернутися та сісти без сторонньої допомоги);
- пізнє прорізування зубів;
- деформація кісток тулуба, черепа і хребта;
- великий лоб, плоска потилиця, Х-подібна деформація ніг;
- «жаб'ячий» живіт;
- порушення з боку внутрішніх органів.
При кваліфікованому лікуванні рахіту в дітей покращення настає через 2-3 місяці, однак сформовані кісткові деформації, як правило, не зникають повністю. Деякі (великий лоб, сплощена потилиця, деформована грудна клітка) залишаються на все життя.
Лікування полягає в правильній організації режиму дня, повноцінному харчуванні, медикаментозній та немедикаментозній терапії.
Специфічне лікування – призначення вітаміну D. Доза препарату підбирається педіатром індивідуально в залежності від ступеня тяжкості захворювання.
Як лікувати грудний рахіт – немедикаментозні методи:
- лікувальний масаж та гімнастика;
- сонячні і сольові ванни;
- УФО;
- закалювання.
Причини захворювання дитячим рахітом:
- неправильне вигодовування (недостатнє надходження з їжею фосфору та кальцію);
- штучне вигодовування;
- підвищений рівень потреби в мінералах у період інтенсивного росту організму малюка;
- порушення транспортування кальцію і фосфору;
- ендо- і екзогенний дефіцит вітаміну D;
- ендокринологічні захворювання;
- хвороби шлунково-кишкового тракту;
- спадковість.
Доведено, що хлопчики більш схильні до рахіту, ніж дівчатка.
Серед ознак, які можуть з'явитися вже на третьому-четвертому місяці після народження: запори, облисіння потилиці, безпричинний плач, неспокій, підвищена пітливість. Рання діагностика і правильне лікування гарантують повне одужання малюка.
Вторинні симптоми рахіту в немовлят:
- наростаюча м'язова слабкість;
- явні відставання у моторному розвитку (малюк погано тримає голову, не може самостійно перевернутися та сісти без сторонньої допомоги);
- пізнє прорізування зубів;
- деформація кісток тулуба, черепа і хребта;
- великий лоб, плоска потилиця, Х-подібна деформація ніг;
- «жаб'ячий» живіт;
- порушення з боку внутрішніх органів.
При кваліфікованому лікуванні рахіту в дітей покращення настає через 2-3 місяці, однак сформовані кісткові деформації, як правило, не зникають повністю. Деякі (великий лоб, сплощена потилиця, деформована грудна клітка) залишаються на все життя.
Лікування полягає в правильній організації режиму дня, повноцінному харчуванні, медикаментозній та немедикаментозній терапії.
Специфічне лікування – призначення вітаміну D. Доза препарату підбирається педіатром індивідуально в залежності від ступеня тяжкості захворювання.
Як лікувати грудний рахіт – немедикаментозні методи:
- лікувальний масаж та гімнастика;
- сонячні і сольові ванни;
- УФО;
- закалювання.
Теги:
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter.