Практично кожна мама під час виховання своєї дитини неодноразово задавала собі запитання про те, що робити і як найкраще діяти, коли малюк не слухається. Не секрет, що діти часто розвиваються не так як всі однолітки. При цьому вони можуть конфліктувати з однокласниками, друзями, не можуть адаптуватися в дитсадку, відстають у навчанні. Крім цього діти часто конфліктують з батьками, їх поведінка може бути агресивною. Чому так відбувається? Невже так важко налагодити з дітьми нормальні відносини?

До перелічених вище запитань можна додати безліч інших, що стосуються виховання дітей і порозуміння між батьками та дітьми. Тож як знайти відповідь на зазначені питання, але не нашкодити внутрішньому світу малюка? Ми не помилились, мова йде саме про особливий внутрішній світ дитини, який зароджується в ній відразу після народження. Особливо напруженими відносини між дітьми і батьками стають під час перехідного періоду, у підлітковому віці, коли потрібна допомога дитячого психолога.

Перелік ознак, що свідчать про необхідність допомоги психолога
1. Страх – він може виникнути у певний період життя дитини. Переживати через його виникнення не потрібно, бо поява страху в дитини загалом свідчить про її адаптацію до зовнішнього середовища, суспільства, а також про дорослішання та формування менталітету. Батьки повинні усвідомити, що саме відбувається з їхньою дитиною і як правильно потрібно спілкуватися з малюком, щоб максимально легко пройшов даний етап розвитку дитини. В багатьох випадках, коли в дитини виникають незрозумілі страхи, вкрай необхідна допомога дитячого психолога. Іноді, відчуття страху буває настільки сильне, що життя малюка стає просто нестерпним, а поруч з ним відчувають дискомфорт і батьки. Як правило, це видно по пригніченому стані дитини, безпорадних діях у певних ситуаціях, відсутності ініціативи і дуже низькій активності.

2. Агресивність – з проявами її мали справу практично всі батьки і це дуже важлива проблема у формуванні характеру малюка. Часто буває так, що дитина сердиться на батька або маму, демонстративно ламає і псує оточуючі предмети та іграшки, грубить, ображає інших дітей. Тут прикладів можна навести більш ніж достатньо. Причини агресивності дитини можуть бути найрізноманітніші, однак дуже важливо прийняти міри для того, щоб така поведінка не набула автоматичності, увійшовши до загальних рис характеру малюка. Допомогти в даній ситуації якнайкраще зможе лише психолог.

3. Впертість – вона часто виникає навіть тоді, коли між дитиною і батьками існують дуже гармонійні відносини. Переживати через це не варто, бо прояви впертості свідчать про формування особистості малюка. З часом вони зазвичай проходять самі по собі. Але якщо батьки бачать, що налагоджувати відносини з дитиною стає дедалі важче, а про порозуміння з малюком навіть не йде мова, коли контроль над дитиною вже на межі, а ситуація не покращується, єдиним правильним рішенням буде звернутися по допомогу до фахівця.

4. Сором'язливість – це одне з найбільш неприємних явищ, адже викликає значний дискомфорт у дитини. Зазвичай прояви сором’язливості у дитини ґрунтуються на значній недовірі до навколишнього світу. При цьому малюк уникає будь-яких контактів з однолітками, намагається не спілкуватися з дорослими. Про сором’язливість свідчить надмірна чутливість малюка до критики. Такі діти ні в чому себе не проявляють, вони практично не захищаються, у них немає відчуття впевненості у собі, вони не вміють переконувати інших. Саме ця риса часто буває наслідком неправильного виховання батьками. Як правильно діяти, щоб виправити цю ваду в поведінці малюка, підкаже тільки хороший психолог.

5. Надмірне збудження – воно часто є причиною більшості проблем під час розвитку дитини і викликає багато непорозумінь при спілкуванні з однолітками та дорослими. В цьому випадку слід заручитися допомогою не лише дитячого психолога, але ряду лікарів, які зможуть обстежити малюка і визначити причину такої поведінки.

6. Непередбачені ситуації – в таких випадках вразлива і повністю не сформована психіка дитини може реагувати дуже гостро. До таких ситуацій слід віднести перше відвідування школи і дитячого садка, розлучення батьків, смерть одного з членів родини, серйозне захворювання, елементи насильства, що спостерігаються дитиною. Після того, як дитина пережила подібну ситуацію, її варто показати психологу, навіть коли особливих ознак впливу на малюка не видно. Дуже часто такі ситуації ніяк не проявляються зовні, однак сильно травмують психіку дитини, що згодом може перерости у стійкі порушення. Дитячий психолог зможе встановити, наскільки сильно дитина пережила ту чи іншу ситуацію, та допоможе впоратися з пережитим стресом.

7. Успішність у навчанні – вона є своєрідним індикатором психічного стану дитини, адже при різкому погіршенні успішності можна судити про значні зміни внутрішнього світу малюка. Якщо, незважаючи на старання, успішність у навчанні значно погіршилася, або дитина не хоче йти до школи, визначити причини допоможе тільки психолог. Однак, без допомоги батьків психологу буде впоратись важко, тому під час сеансу потрібна буде присутність батька або матері. Зазвичай, вже після декількох сеансів у психолога ситуація значно покращується.

Тим не менш, буде неправильно стверджувати, що допомога психолога необхідна тільки коли виникли явні проблеми. Навіть коли в сім’ї все гаразд, потрібно періодично відвідувати психолога, щоб передбачити можливі порушення у поведінці дитини. Крім цього, психолог зможе встановити, до чого дитина проявляє найкращі здібності, а також передбачити майбутню вікову кризу в дитини.