Дитина тікає з дому: в чому причина?
10:00, 26.01.2016
Пристрасть до бродяжництва
На думку психіатрів, така пристрасть розвивається в поєднанні з іншими серйозними порушеннями - наслідками струсів, ударів голови, різних запальних захворювань мозку. Особливо схильні до такої пристрасті любителі пригод, нестримні і інфальтильні фантазери. Таким дітям хочеться якомога більше дізнаватися, бачити, відчувати. Часто до бродяжництва схильні діти, у яких у зв'язку з підлітковим віком активізуються реакції проти несправедливого ставлення (на їхню думку) до них старших людей або ровесників. Закріпившись, такі реакції протестів можуть часто повторюватися вже у відповідь на будь-які навіть незначні вимоги і зауваження. Настрій таких діток змінюється: вони стають похмурими, недоброзичливими, примхливими. У деяких дітей також розвивається надмірна підозрілість, загострене сприйняття світової несправедливості, прагнення завжди і у всьому бачити тільки погане.
Небезпека стресів
Під впливом тривалих травмуючих ситуацій, загостреного переживання і різних несправедливостей, у таких дітей сильно деформується особистість, змінюється характер, вони стають важкими у спілкуванні. Як стверджують психіатри та психологи, таким діткам не завжди вдається допомогти через несвоєчасне лікування і неможливість ліквідувати всі психотравмуючі умови у школі та сім'ї. Тоді поведінка дітей ще більше погіршується, з'являються конфліктність і агресивність. Настають глобальні зміни самої людини, її особистості, які практично завжди незворотні. Схильність до дитячого бродяжництва має різну динаміку, різне походження і вимагає неоднакової допомоги. Велика роль у профілактиці таких явищ належить соціальному оточенню.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чому дитина б'є сама себе
Поради батькам "складних" дітей
Татам і мамам треба знати все про друзів і знайомих дитини, чим ці люди займаються у свій вільний час, а також - соціальний статус їх батьків. Важливо також щодня вести бесіди зі своїм чадом про те, як у нього пройшов день, що він бачив, чим займався, яке в нього самопочуття і настрій. Уважно ставтесь також і до здоров'я сина чи доньки, помічайте будь-які зовнішні прояви і різні зміни в поведінці і настрої. Дитина повинна мати обов'язки по дому, так вона зрозуміє, що є частиною родини. Також постарайтесь, щоб вільний час вашої дитини був зайнятий відвідуванням факультативів, секцій, гуртків.Вам необхідно мотивувати її знайти своє хобі, досягти тієї чи іншої мети, завести мрію, загадати бажання. Намагайтеся проводити вихідні дні з сім'єю - активно, влаштовуйте з дитиною спільні розваги.
Крім того, важливо регулярно відвідувати школу сина чи доньки, розмовляти з класним керівником про успіхи або невдачі чада в навчанні, про його спілкування з ровесниками. У разі втечі дитини з дому необхідно відвідати психотерапевта в поліклініці, шкільного психолога, звернутися в центр надання допомоги сім'ї. Чим раніше буде визначена і попереджена дромоманія, тим легше буде чаду позбутися такого небезпечного потягу.
На думку психіатрів, така пристрасть розвивається в поєднанні з іншими серйозними порушеннями - наслідками струсів, ударів голови, різних запальних захворювань мозку. Особливо схильні до такої пристрасті любителі пригод, нестримні і інфальтильні фантазери. Таким дітям хочеться якомога більше дізнаватися, бачити, відчувати. Часто до бродяжництва схильні діти, у яких у зв'язку з підлітковим віком активізуються реакції проти несправедливого ставлення (на їхню думку) до них старших людей або ровесників. Закріпившись, такі реакції протестів можуть часто повторюватися вже у відповідь на будь-які навіть незначні вимоги і зауваження. Настрій таких діток змінюється: вони стають похмурими, недоброзичливими, примхливими. У деяких дітей також розвивається надмірна підозрілість, загострене сприйняття світової несправедливості, прагнення завжди і у всьому бачити тільки погане.
Небезпека стресів
Під впливом тривалих травмуючих ситуацій, загостреного переживання і різних несправедливостей, у таких дітей сильно деформується особистість, змінюється характер, вони стають важкими у спілкуванні. Як стверджують психіатри та психологи, таким діткам не завжди вдається допомогти через несвоєчасне лікування і неможливість ліквідувати всі психотравмуючі умови у школі та сім'ї. Тоді поведінка дітей ще більше погіршується, з'являються конфліктність і агресивність. Настають глобальні зміни самої людини, її особистості, які практично завжди незворотні. Схильність до дитячого бродяжництва має різну динаміку, різне походження і вимагає неоднакової допомоги. Велика роль у профілактиці таких явищ належить соціальному оточенню.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чому дитина б'є сама себе
Поради батькам "складних" дітей
Татам і мамам треба знати все про друзів і знайомих дитини, чим ці люди займаються у свій вільний час, а також - соціальний статус їх батьків. Важливо також щодня вести бесіди зі своїм чадом про те, як у нього пройшов день, що він бачив, чим займався, яке в нього самопочуття і настрій. Уважно ставтесь також і до здоров'я сина чи доньки, помічайте будь-які зовнішні прояви і різні зміни в поведінці і настрої. Дитина повинна мати обов'язки по дому, так вона зрозуміє, що є частиною родини. Також постарайтесь, щоб вільний час вашої дитини був зайнятий відвідуванням факультативів, секцій, гуртків.Вам необхідно мотивувати її знайти своє хобі, досягти тієї чи іншої мети, завести мрію, загадати бажання. Намагайтеся проводити вихідні дні з сім'єю - активно, влаштовуйте з дитиною спільні розваги.
Крім того, важливо регулярно відвідувати школу сина чи доньки, розмовляти з класним керівником про успіхи або невдачі чада в навчанні, про його спілкування з ровесниками. У разі втечі дитини з дому необхідно відвідати психотерапевта в поліклініці, шкільного психолога, звернутися в центр надання допомоги сім'ї. Чим раніше буде визначена і попереджена дромоманія, тим легше буде чаду позбутися такого небезпечного потягу.
Теги:
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter.