Як правильно хвалити дітей?
11:00, 30.05.2022
Самооцінка не зможе “підвищитися зовні”. Всі наклейки, подарунки, оцінки, похвала, лайки – дають тимчасовий ефект. І формують залежність. А у дитини / дорослого так і не з’являється стійкої впевненості в своїх силах, талантах, компетентності. І кожен раз доводиться знову вчитися «привласнювати» собі результат.
Ідеально, звичайно, якщо дія і отриманий результат (задоволення від нього (малюнок, навик, дія, шкільна оцінка в кінці кінців) самі по собі стають радістю і “нагородою”.
Малюки – дошкільнята все ж орієнтовані на отримання винагороди дій. Наклейками, наприклад, які підкріплюють їхні зусилля. Але нам дуже важливо фокусувати увагу і на «внутрішньому результаті».
Я часто помічала – коли хвалиш людину, кажеш, яка ж вона молодець, яка розумниця і ін. – вона ніби навмисне намагається спростувати слова, ніби сумнівається в щирості.
Основний принцип – не просто говоримо слово «молодець», «розумник», а фокусуємо увагу на те, що саме «хвалимо». Саме це дає відчуття значущості, відчутності зробленого.
Якщо ми відзначаємо цінність, а потім говоримо частку АЛЕ – це знецінює все раніше сказане.
Похвала: молодець! Я тобою пишаюся! Хороший хлопчик / дівчинка.
Підтримка: ми акцентуємо увагу на тому, що саме «ми підтримуємо», нам важливо назвати, що саме ми бачимо найціннішим.
Дитина: я красиво намалювала?
Похвала: який талановитий (красивий) малюнок!
Підтримка: такі яскраві фарби! На малюнку і сонце, і веселка, і віконця в будинку видно, а це – схоже – собака на вулиці! Тобі подобається малювати? – це дуже відчувається.
* Коли дитина відчуває «підтримку» – вона починає сама розповідати про те, що ще намалювала, що виходило, а що було складним, що збирається робити. Коли ми хвалимо – залишається відчуття якоїсь незадоволеності або Дитина може несподівано чинити опір похвалі.
Дитина: я сьогодні отримав 12 балів з математики.
Похвала: ти у нас геній!
Підтримка: ти так багато займався (тобі цікава математика, ти вирішив всі приклади, а що було найскладнішим?)
Похвала: хороший хлопчик, сам одягаєш колготи!
Підтримка: ти сам зовсім без допомоги розібрався і надів! Я навіть не помітила, як швидко ти це зробив.
Похвала: ти природжений письменник! Краще за всіх пишеш твори!
Підтримка: коли я читала твій твір, я начебто бачила і чула все, що ти описуєш, і шум струмка, і шелест вітру в деревах, і бачила людей – так точно і красиво були підібрані слова. Так пишуть письменники.
Ідеально, звичайно, якщо дія і отриманий результат (задоволення від нього (малюнок, навик, дія, шкільна оцінка в кінці кінців) самі по собі стають радістю і “нагородою”.
Малюки – дошкільнята все ж орієнтовані на отримання винагороди дій. Наклейками, наприклад, які підкріплюють їхні зусилля. Але нам дуже важливо фокусувати увагу і на «внутрішньому результаті».
Я часто помічала – коли хвалиш людину, кажеш, яка ж вона молодець, яка розумниця і ін. – вона ніби навмисне намагається спростувати слова, ніби сумнівається в щирості.
Основний принцип – не просто говоримо слово «молодець», «розумник», а фокусуємо увагу на те, що саме «хвалимо». Саме це дає відчуття значущості, відчутності зробленого.
Якщо ми відзначаємо цінність, а потім говоримо частку АЛЕ – це знецінює все раніше сказане.
Похвала: молодець! Я тобою пишаюся! Хороший хлопчик / дівчинка.
Підтримка: ми акцентуємо увагу на тому, що саме «ми підтримуємо», нам важливо назвати, що саме ми бачимо найціннішим.
Дитина: я красиво намалювала?
Похвала: який талановитий (красивий) малюнок!
Підтримка: такі яскраві фарби! На малюнку і сонце, і веселка, і віконця в будинку видно, а це – схоже – собака на вулиці! Тобі подобається малювати? – це дуже відчувається.
* Коли дитина відчуває «підтримку» – вона починає сама розповідати про те, що ще намалювала, що виходило, а що було складним, що збирається робити. Коли ми хвалимо – залишається відчуття якоїсь незадоволеності або Дитина може несподівано чинити опір похвалі.
Дитина: я сьогодні отримав 12 балів з математики.
Похвала: ти у нас геній!
Підтримка: ти так багато займався (тобі цікава математика, ти вирішив всі приклади, а що було найскладнішим?)
Похвала: хороший хлопчик, сам одягаєш колготи!
Підтримка: ти сам зовсім без допомоги розібрався і надів! Я навіть не помітила, як швидко ти це зробив.
Похвала: ти природжений письменник! Краще за всіх пишеш твори!
Підтримка: коли я читала твій твір, я начебто бачила і чула все, що ти описуєш, і шум струмка, і шелест вітру в деревах, і бачила людей – так точно і красиво були підібрані слова. Так пишуть письменники.
Теги:
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter.