Чому діти не слухають батьків?
07:00, 10.07.2023
• Надто багато інформації
Діти не можуть сприймати стільки ж інформації, як дорослі. Тому варто припинити говорити занадто багато й використовувати при цьому довгі речення.
Краще дозувати інформацію так, щоб дитина могла зрозуміти те, що їй говорять. Викладайте свої думки чітко та коротко.
• Переходять на крик
Зберегти терпіння в спілкуванні з дітьми буває важко, проте це важливо. Особливо, якщо намагаєтеся їх чогось навчити. Не варто принижувати дитину та не говоріть того, що може її образити.
Через таке ставлення, наприклад, підлітки можуть відчувати гнів, роздратування, проявляти ознаки депресії чи погано поводитися в школі.
• Уникають розмов
Не обривайте різко розмову, не просіть дітей замовчати, не дратуйтеся через запитання, навіть якщо вони здаються дурними. Краще попросіть дитину почекати, поки закінчите з більш важливими справами.
Пообіцяйте, що обов’язково повернетеся до цієї розмови і вислухаєте все, що вона хотіла сказати. При цьому обов'язково виконайте обіцянку. Це навчить дитину поваги, співчуття та тактовності.
• Ігнорують почуття та думки дитини
Коли бачите, що дитина засмучена або злиться, не відмахуйтеся від неї, не намагайтеся просто угамувати. Краще скажіть: "Я розумію, як ти себе почуваєш. Мені теж було б сумно", а тоді обійміть дитину. Не зачіпайте її почуттів, вислухайте, спробуйте зрозуміти та домовитися.
• Розмовляють на абстрактні теми
Часто батьки говорять з дітьми про уроки, домашні обов’язки, школу. Саме тому батькам слід урізноманітнити тематику розмов. Виберіть ідеальний час для цього – перед сном чи під час вечері.
Можна говорити, наприклад, про її інтереси, захоплення, улюблених героїв фільмів, минулий день. Головне продемонструвати зацікавленість у розмові. Важливо поставитися до неї серйозно.
Діти не можуть сприймати стільки ж інформації, як дорослі. Тому варто припинити говорити занадто багато й використовувати при цьому довгі речення.
Краще дозувати інформацію так, щоб дитина могла зрозуміти те, що їй говорять. Викладайте свої думки чітко та коротко.
• Переходять на крик
Зберегти терпіння в спілкуванні з дітьми буває важко, проте це важливо. Особливо, якщо намагаєтеся їх чогось навчити. Не варто принижувати дитину та не говоріть того, що може її образити.
Через таке ставлення, наприклад, підлітки можуть відчувати гнів, роздратування, проявляти ознаки депресії чи погано поводитися в школі.
• Уникають розмов
Не обривайте різко розмову, не просіть дітей замовчати, не дратуйтеся через запитання, навіть якщо вони здаються дурними. Краще попросіть дитину почекати, поки закінчите з більш важливими справами.
Пообіцяйте, що обов’язково повернетеся до цієї розмови і вислухаєте все, що вона хотіла сказати. При цьому обов'язково виконайте обіцянку. Це навчить дитину поваги, співчуття та тактовності.
• Ігнорують почуття та думки дитини
Коли бачите, що дитина засмучена або злиться, не відмахуйтеся від неї, не намагайтеся просто угамувати. Краще скажіть: "Я розумію, як ти себе почуваєш. Мені теж було б сумно", а тоді обійміть дитину. Не зачіпайте її почуттів, вислухайте, спробуйте зрозуміти та домовитися.
• Розмовляють на абстрактні теми
Часто батьки говорять з дітьми про уроки, домашні обов’язки, школу. Саме тому батькам слід урізноманітнити тематику розмов. Виберіть ідеальний час для цього – перед сном чи під час вечері.
Можна говорити, наприклад, про її інтереси, захоплення, улюблених героїв фільмів, минулий день. Головне продемонструвати зацікавленість у розмові. Важливо поставитися до неї серйозно.
Теги:
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter.