Що робити, якщо твоя дитина булер?
07:00, 15.11.2025
Важливо пам’ятати, що дитина, яка булить, теж потребує допомоги, адже часто це не “важкий характер”, а сигнал, що дитина не справляється з якимись внутрішніми або зовнішніми обставинами.
Цілком природно, що батьки можуть відчувати шок, злість, заперечення, сором або провину, дізнавшись, що їхня дитина вдається до булінгу інших дітей. Варто розуміти, що цей факт не робить автоматично дорослих поганими батьками й не означає, що дитина точно виросте агресивною або не емпатичною. Однак водночас дуже важливо не залишати таку поведінку без уваги, виправдовувати її або переводити в жарт.
Що можна порадити батькам, які дізналися, що їхня дитина знущається над іншими:
– дайте собі час на емоції. Поділіться своїми переживаннями з партнером або партнеркою, близькими друзями, психологом або іншою людиною, яка зможе вислухати вас без осуду й підтримати. Не поспішайте говорити з дитиною, поки відчуваєте емоційне перезбудження і розумієте, що розмова виявиться не конструктивною;
– обговоріть ситуацію з іншими дорослими членами сім’ї. Мама й тато або інші дорослі, які займаються вихованням дитини, в ідеалі повинні мати схожий вектор виховання і займати спільну позицію щодо засудження насильства;
– виберіть зручний час для розмови з дитиною. Краще, щоб крім членів сім’ї не було інших свідків цієї розмови, а дорослі могли повністю сконцентруватися на дитині, не відволікаючись на водіння, роботу або інші фактори;
– намагайтеся зберігати спокій і рівний тон. Звинувачення, крик, залякування, погрози навряд чи дадуть бажаний результат, але при цьому підірвуть довірливі стосунки між батьками та дітьми;
– спробуйте розібратися в мотивації дитини. Нерідко діти починають виправдовуватися або намагатися перекласти провину на жертву, проте питання типу “Що ти відчував(ла), коли це робив(ла)? Як себе почував(ла) після? Що ти хотів(ла) цим показати?” іноді дають більше розуміння того, що підштовхнуло дитину до вчинення таких дій;
– поговоріть про наслідки такої поведінки. Важливо, щоб дитина не просто мала заборону завдавати шкоди іншим, але й розуміла, чому існує ця заборона та до яких наслідків може призвести порушення цього правила;
– підтримуйте дитину, але не її шкідливу поведінку. Можна засуджувати поведінку дитини в конкретній ситуації, але все одно продовжувати любити і підтримувати її.
Цілком природно, що батьки можуть відчувати шок, злість, заперечення, сором або провину, дізнавшись, що їхня дитина вдається до булінгу інших дітей. Варто розуміти, що цей факт не робить автоматично дорослих поганими батьками й не означає, що дитина точно виросте агресивною або не емпатичною. Однак водночас дуже важливо не залишати таку поведінку без уваги, виправдовувати її або переводити в жарт.
Що можна порадити батькам, які дізналися, що їхня дитина знущається над іншими:
– дайте собі час на емоції. Поділіться своїми переживаннями з партнером або партнеркою, близькими друзями, психологом або іншою людиною, яка зможе вислухати вас без осуду й підтримати. Не поспішайте говорити з дитиною, поки відчуваєте емоційне перезбудження і розумієте, що розмова виявиться не конструктивною;
– обговоріть ситуацію з іншими дорослими членами сім’ї. Мама й тато або інші дорослі, які займаються вихованням дитини, в ідеалі повинні мати схожий вектор виховання і займати спільну позицію щодо засудження насильства;
– виберіть зручний час для розмови з дитиною. Краще, щоб крім членів сім’ї не було інших свідків цієї розмови, а дорослі могли повністю сконцентруватися на дитині, не відволікаючись на водіння, роботу або інші фактори;
– намагайтеся зберігати спокій і рівний тон. Звинувачення, крик, залякування, погрози навряд чи дадуть бажаний результат, але при цьому підірвуть довірливі стосунки між батьками та дітьми;
– спробуйте розібратися в мотивації дитини. Нерідко діти починають виправдовуватися або намагатися перекласти провину на жертву, проте питання типу “Що ти відчував(ла), коли це робив(ла)? Як себе почував(ла) після? Що ти хотів(ла) цим показати?” іноді дають більше розуміння того, що підштовхнуло дитину до вчинення таких дій;
– поговоріть про наслідки такої поведінки. Важливо, щоб дитина не просто мала заборону завдавати шкоди іншим, але й розуміла, чому існує ця заборона та до яких наслідків може призвести порушення цього правила;
– підтримуйте дитину, але не її шкідливу поведінку. Можна засуджувати поведінку дитини в конкретній ситуації, але все одно продовжувати любити і підтримувати її.
Теги:
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter.