1. Чому не варто говорити дитині, що ви в ній розчаровані
Енн-Луїза Локхарт, дитячий психолог та консультант з питань виховання, рекомендує батькам не використовувати фразу “Я в тобі розчарований” з кількох причин.

По-перше, такі слова можуть сильно ранити дитину, незалежно від її віку. Це може мати негативні наслідки.

Діти, які чують від батьків про своє розчарування, можуть почати намагатися їм догодити, щоб не почути подібних фраз знову. Це може призвести до тривожного прагнення до досконалості не лише вдома, а й в інших сферах життя.

З іншого боку, усвідомлення того, що розчаровує батьків, може стати для дитини частиною її самоідентичності. Вона може почати поводитися зухвало, бунтувати, ще більше розчаровуючи дорослих, адже саме такою вона себе бачить.

В результаті, батьки можуть спостерігати за наростанням проблемної поведінки: зухвалості, неслухняності, протесту.

Натомість, існує багато кращих способів висловити своє невдоволення поведінкою дитини, не завдаючи шкоди її самооцінці та стосункам з вами.

2. Чому не варто казати дитині “заспокойся”
Коли ми стурбовані, фраза “заспокойся” від близької людини навряд чи заспокоїть нас. Те саме стосується і дітей. Зневажливе ставлення не допоможе їм заспокоїтися, а скоріше погіршить ситуацію.

Клінічний психолог Марта Дейрос Колладо пояснює, що коли її дитина емоційно перевантажена, то сказати їй “заспокойся” – це “мати зворотній ефект”.

“Неможливо стримувати емоції, які потребують вивільнення. Це нікого не заспокоїть, а лише збільшить ймовірність вибуху. Перш ніж настане спокій, емоції повинні вийти назовні, а дитина повинна відчути, що її почули”, – каже психолог.

Коли виникає бажання сказати дитині “заспокойся”, це має стати сигналом для вас, щоб спочатку заспокоїтися самому та трохи втихомирити хаотичну ситуацію.

Клінічний психолог Сінді Т. Грем також уникає цієї фрази з дітьми, адже вона не дає їм жодних інструкцій щодо того, як керувати своїми складними емоціями.

Замість фрази “заспокойся”, я пропоную чіткіші та зрозуміліші інструкції, які допоможуть дитині заспокоїтися. Наприклад, я можу сказати: “Подивися на мене”, “Давай подихаємо животом” або “Ходімо до місця для охолодження”. Це дає дитині чітке розуміння того, що їй робити, і допомагає їй заспокоїтися”, – додає Грем.

3. Чому не варто називати дитину “ледачою”
Енн-Луїза Локхарт, дитячий психолог та консультант з питань виховання, категорично не схвалює фразу “Ти ледачий” і уникає її за будь-яку ціну. Коли діти не виконують завдання або домашню роботу, батьки часто схильні думати, що це через небажання дитини.

Однак, причиною може бути й брак необхідних навичок для виконання завдання.

“Замість того, щоб називати дітей ледачими, я вважаю, що набагато важливіше навчати їх, показувати приклади та практикувати виконання завдань. Необхідно з’ясувати, що саме заважає дитині виконати завдання, і багаторазово практикувати його разом з нею. Саме так формуються стійкі навички та здорові звички”, – підкреслює психолог.

4. Чому не варто казати дитині “припини плакати”
Батьки, бачачи, як їхня дитина засмучена, самі можуть відчувати смуток, тому їм природно хотілося б, щоб емоції дитини швидше минули. Або ж, з точки зору дорослої людини, причина сліз дитини – чашка не того кольору, зламана іграшка, сварка з однокласником – може здаватися “не такою вже й важливою”.

Однак, важливо пам’ятати, що смуток, гнів і розчарування – це нормальні людські емоції. Сльози, які при цьому з’являються, є “природним і здоровим” способом їх вивільнення. Клінічний психолог Марта Дейрос Колладо ніколи не говорить фразу “припини плакати” ні своїй дитині, ні комусь іншому, включаючи себе.

“Сльози допомагають нам впоратися з емоційним і фізичним болем. Коли моя дитина плаче, я приймаю це і намагаюся зрозуміти, що її турбує”, – пояснює психолог.

Замість того, щоб забороняти плакати, Колладо заохочує свою доньку виплакатися, запевняючи, що це нормально. Дитині дозволено відчувати свої емоції повністю і глибоко.

Дитячий психолог з медичного центру дитячої лікарні Крістін Луазел Річ зазначає, що прохання до дитини перестати плакати не свідчить про співчуття. Це може ускладнити для дитини процес розповіді про свої почуття та проблеми.

5. “Це не твоя справа”: чому не варто вживати цю фразу з дітьми?
Психолог Грем застерігає від вживання фрази “Це не твоя справа” у спілкуванні з дітьми. Вона вважає, що така фраза є “невиправдано жорстокою” і не свідчить про доброту з боку дорослого.

Натомість, Грем пропонує альтернативні формулювання, які звучать більш шанобливо та пояснюють дитині ситуацію. Наприклад, можна сказати: “Я знаю, що ти хотів би взяти участь у цій розмові, але зараз я обговорюю це з [ім’я дорослого]. Ми поговоримо про це з тобою пізніше, гаразд?”.

Важливо також пам’ятати, що якщо ви дійсно не хочете, щоб діти брали участь у розмові, краще не вести її в їхній присутності. Це допоможе уникнути незручних моментів та непотрібних запитань з боку дітей.