На жаль, іноді у школах трапляються випадки, коли вчитель провокує булінг, поділяючи учнів на улюбленців та аутсайдерів, навішує на них ярлики, чим створює конфліктну ситуацію у дитячому колективі та загострює її. Або навіть сам вчитель може принижувати дитину, “булити” її.

Коли йдеться про випадки фізичного насильства відносно дитини, то, звичайно, треба відразу звертатися до Національної поліції України 🚨. Радимо це робити одразу після факту фізичного насильства, щоб зафіксувати правопорушення та провести медичний огляд дитини для фіксації можливих травм.

Але коли булінг з боку педагога має економічний чи психологічний характер, батьки подекуди не впевнені, як саме треба правильно діяти, оскільки бояться погіршити ставлення до своєї дитини. Хоча ця стурбованість, будемо відверті, має під собою підстави, але варто усвідомлювати, що замовчування, ігнорування знущання призведе до набагато небезпечніших наслідків.

Повернемося до того, що ж робити батькам, якщо кривдником стає вчитель. Нагадуємо, ознакою булінгу є систематичність знущань.

☑ Заспокойте і підтримайте свою дитину
Це – найголовніше. Поговоріть зі своєю дитиною про те, що відбувається у школі. Будьте прихильні і справді слухайте. Переконайтеся, що випадок булінгу дійсно мав місце.

Запитайте дитину про її бачення вирішення ситуації. Для батьків найважливіше – допомогти дитині захиститися від знущань. Тому не соромтеся звернутися за консультацією до психолога. Крім того, попросіть педіатра перевірити у дитини ознаки депресії, тривожності та чи є в неї проблеми зі сном.

☑ Ретельно з’ясуйте всі обставини події, розгляньте можливість зустрічі та розмови з учителем
Якщо вчитель йде на контакт – поспілкуйте з ним: вічливо, але твердо попросіть пояснити його дії. Досить часто такого спілкування вистачає, щоб або припинити булінг, або з’ясувати, що булінгу як систематичного приниження дитини не було, а був якийсь інцидент у школі, який цілком можна владнати через спокійне спілкування. Намагайтеся зберігати самовладання і вислухати точку зору учителя. Уникайте крику, звинувачень та різноманітних погроз. Натомість дозвольте вчителю висловитись.

Звичайно, потрібно чітко і недвозначно висловити власне занепокоєння тим, що дитина могла стати жертвою булінгу, але переконайтеся, що ви надаєте можливість і іншим людям (зокрема – вчителю) взяти участь у розмові. Наприклад, якщо вам здається, що ваша дитина відчуває страх на уроці, згадайте цей факт. Потім запитайте вчителя, що він з цього приводу думає. Цей крок дозволяє педагогам говорити про те, що вони бачать. Тоді менша ймовірність, що педагоги займатимуть захисну позицію, якщо ви відкриті для того, щоб почути їхню думку.

☑ Побудуйте самооцінку вашої дитини
Якщо дитина постраждала чи страждає від цькування, важливо, щоб вона навчилася бачити свої сильні сторони. Тому заохочуйте її зосередитись на чомусь іншому, наприклад, на хобі чи нових захопленнях. Не говоріть з дитиною про булінг занадто багато. Якщо у вашому спілкуванні переважають негативні теми, діти можуть надто зосередитись на негативному у своєму житті. Допоможіть їм побачити, що в житті є інші речі, яким слід радіти. Це зробить дитину більш стій

☑ Документуйте те, що відбувається з дитиною
Якщо ж ви, дізнавшися все, що можна з позиції батьків, вважаєте, що булінг, на жаль, мав місце, а розмова з вчителем не допомагає вирішити проблему – готуйтеся до складної розмови з директором школи. Тому – фіксуйте все, що відбувається і що можна вважати ознаками булінгу, включаючи дати, час, свідків, дії та наслідки. Наприклад, якщо дитина каже вам, що вчитель принижує її перед класом, обов’язково запишіть дату, час, все, що було сказано, та присутніх учнів.

☑ Не дозволяйте булінгу продовжуватися нескінченно
На жаль, деякі директори дозволяють вчителям, які цькують учнів, продовжувати булінг, або взагалі заперечують, що відбувається цькування. Комісія також може помилково не визнати факт булінгу. Якщо директор чи комісія не вирішують проблему, тоді подумайте про отримання юридичної допомоги. Зверніться до Національної поліції. Тут вам знадобляться всі зроблені раніше записи, електронні листи.

Тим часом вивчіть інші варіанти вирішення ситуації: наприклад, переведення в іншу школу, приватну школу, домашнє навчання та дистанційне навчання.

Якщо ви залишите дитину там, де над нею знущаються, це може мати для неї дуже негативні наслідки. Тому докладайте всіх зусиль, щоб або припинити знущання, або забрати дитину з місця проблеми.

Не варто вважати, що булінг припиниться без вашого втручання. І в жодному разі не очікуйте, що ваша дитина самостійно все здолає і все буде добре.

Не припиняйте боротися за свою дитину, навіть якщо ви не отримаєте негайних результатів. Власною наполегливістю ви зробите ситуацію кращою для дитини і захистите її право на безпеку.