Багато батьків сходяться на думці, що діти хворіють все частіше. На пряме запитання, чи так це насправді, лікарі зазвичай відповідають: медицина розвивається, тому з'являються все нові діагнози, але насправді відсоток хворих на туберкульоз зовсім не збільшився. Якої точки зору дотримуєтеся ви?

- Кількість хвороб, пов'язаних з неадекватною роботою імунної системи, дійсно стрімко зростає. Перш за все тому, що різко змінюються параметри життя сучасної дитини, і це "нове життя" дуже далеке від тієї природної моделі функціонування імунітету, яка була закладена в нас Творцем.

- Сопливі натовпт навколо, хімія, ліки, гаджети, обжерливість, стреси ... Дітей, які народжуються з вродженим (первинним) дефектом імунітету, не побільшало, хоча треба визнати, що діагностують подібні стани зараз дійсно набагато частіше - окреме спасибі лабораторної діагностики.

- Проте повторюю і дуже хочу, щоб читачі почули: абсолютна, переважна більшість дітей приходить в цей світ з нормальною імунною системою, яка пошкоджується в неадекватних умовах навколишнього середовища.

Людський імунітет можна назвати добре вивченою системою?

- Взагалі імунітет вивчений досить добре, але, як це завжди буває в подібних ситуаціях, кожне нове відкриття породжує сотні нових питань і демонструє нікчемність існуючих знань.

Якщо батьки хочуть отримати зрозуміле уявлення про імунітет дитини, що ви їм зазвичай говорите?

- Я кажу, що саме ви - мама і тато - створюєте умови для адекватного формування імунітету. Якщо дитина не вилазить з болячок, так це значить, що у неї конфлікт з навколишнім середовищем

- І є два варіанти дій: нескінченно лікувати дитину або змінювати навколишнє середовище. Мені ближче другий варіант, але величезна кількість батьків і продавців ліків зі мною не згодні.

Для сучасної людини дохідливою формою поради став лайфхак, якась проста дія для отримання очікуваного результату. Ви можете скласти список лайфхаків для зміцнення імунітету "від доктора Комаровського"?

- Імунітет зміцнювати не треба - він практично завжди нормальний. Можна, по-перше, створити імунітет проти ряду цілком конкретних хвороб (цим займається вакцинація), а по-друге, можна не робити дурниці (варіант - робити правильні дії), спрямовані на адекватне формування і нормальне функціонування імунної системи.

- Ось ці дурниці / корисності і можна оформити у вигляді лайфхаків. Зараз спробуємо, і нехай їх буде 10 - красиве число.

Отже:
 
"Так" - чистоті, "ні" - стерильності.
"Ні" - обжерливості і їжі без апетиту.
"Ні" перегріву і накопичуванню пилу; "Так" - контролю параметрів повітря (температура, вологість, чистота).
"Так" - фізичним навантаженням.
"Так" - свіжому повітрю, "ні" - телевізору.
"Ні" - захопленню солодощами.
"Так" - холодним напоям.
"Так" - регулярним випорожненням.
Лікування ліками - тільки тоді, коли без цього точно не можна обійтися, і тільки ліками з доведеною ефективністю.
З мамою і татом - цікавіше, ніж зі смартфоном.
 
Що таке первинний імунодефіцит, чому він з'являється і наскільки часто діти страждають від нього?

- Первинний імунодефіцит (ПІД) - вроджене порушення системи імунітету. Важкі форми, коли не функціонують відразу кілька ланок імунного захисту, майже завжди смертельні - дитина гине протягом першого року життя від онкологічної або інфекційної патології.

- Але такі випадки величезна рідкість, частіше мова йде про цілком сумісне з життям імунне порушення, коли вроджений дефект проявляється нездатністю організму або до виробництва антитіл, або до фагоцитозу, або до синтезу певних імуноглобулінів. Всесвітня організація охорони здоров'я виділяє близько 250 варіантів первинного імунодефіциту.

- Відповісти на питання, наскільки часто ПІД зустрічається зараз у дітей, дуже-дуже складно, оскільки випадки, які діагностуються це фактично верхівка айсберга, а скільки там під водою напевно не знає ніхто. Дослідники припускають, що в Європі живе близько 650 000 людей з ПІД, але діагноз встановлений приблизно у 15 000! Нескладно підрахувати, що це трохи більше 2%, і це в Європі з її діагностичними можливостями.

Як батькам зрозуміти: їхня дитина часто хворіє, тому що у неї слабкий імунітет, або все дуже серйозно і це ПІД?

- Для початку батькам треба оцінити себе: чи все вони роблять правильно, - ну хоча б зіставити спосіб життя своєї дитини з тими десятьма лайфхаками, які я сформулював вище. Якщо грубих помилок в способі життя сім'ї та догляді за дитиною немає, то треба знати чіткі тривожні ознаки, які змушують задуматися про ПІД.

Таких ознак-ситуацій я б виділив 5:

- гостра інфекційна хвороба такої ваги, що дитина потрапляє у відділення реанімації, а в лікуванні не обійтися без внутрішньовенного введення антибіотиків;

- тривала відсутність поліпшень, незважаючи на лікування, або дуже повільне одужання після інфекційної хвороби;
 
- виявлення рідкісних для даного організму або незвичайних для даної хвороби мікробів;
 
- рецидиви однієї і тієї ж інфекційної хвороби (наприклад, нескінченні проноси або постійні отити);
 
- спадковий характер інфекцій (у мами було 10 запалень легенів, і у сина те ж саме).

Що робити батькам, які запідозрили у дитини саме генетичну проблему з імунітетом? Хто їм допоможе?

- Хотілося б, щоб не батьки, а педіатри це підозрювали, але в будь-якому випадку, як тільки такі підозри виникли, потрібно вимагати направлення і зустрічатися з лікарем-імунологом.

Як розвиваються події, якщо ПІД виявляють? Які можливості підтримки дитячого імунітету існують?

- На це питання немає єдиної відповіді, бо для кожного з 250 варіантів ПІД є свої можливості (або неможливості) допомоги. Іноді це замісна терапія (введення того, чого не вистачає), іноді - наприклад, при рецидивуючих отитах - виявлення вродженої нездатності боротися з пневмококом або гемофільною паличкою і, як наслідок, відповідна вакцинація.

За деякими даними, середнє запізнення з постановкою діагнозу "первинний імунодефіцит" становить 7 років. Коли діти вступають в центральні клініки, то вже знаходяться в жахливому стані. Чому так виходить?

- Історій таких дійсно предостатньо. Радикальне вирішення проблеми лежить виключно в організаційній площині: необхідний чіткий, зрозумілий кожному лікарю і обов'язковий для кожного лікаря первинної ланки алгоритм дій, що включає перелік підозрілих ситуацій, перелік фахівців, чия консультація необхідна, перелік обов'язкових досліджень, принципи постановки діагнозу і протокол допомоги відповідно до діагнозу.

Чи стикалися ви з випадками первинного імунодефіциту в своїй лікарській практиці?

- Я постійно стикаюся з тим, що мами і тати зовсім не розуміють різниці між первинним і вторинним імунодефіцитом. Не розуміють і постійно намагаються елементарні проблеми з дитячим здоров'ям списати на щось вроджене - мовляв, ось такий він у нас хворобливий вродився.

- І на цьому батьківському нерозумінні спекулює безліч виробників чарівних "таблеток для імунітету". Ну а лікарі-імунологи, замість того щоб аналізувати стаціонарну захворюваність і активно виявляти дітей з ПІД, тисячами "лікують" так званих "часто хворіючих дітей", доведених до цього стану неадекватним вихованням та доглядом, хоча все "лікування" зводиться до призначення непотрібних ліків , здатних хіба що заспокоїти схвильованих батьків.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Instagram-мами, які повинні бути у тебе в підписках
Фрази, якими потрібно замінити зауваження до дітей