Про що не можна говорити дітям?
11:00, 22.05.2018
1. Лякання. «Не кривляйся, бо таким потворним і залишишся», «Не лізь туди, впадеш і шию зламаєш!», «Будеш погано їсти — не виростеш!». Через такі фрази у дитини виникає постійний страх: що не зроби, куди не посунься, все закінчиться погано. Замість залякувань зацікавлюйте бажаною поведінкою: «Будеш їсти кашу — виростеш сильним!».
2. Заниження можливостей. «Облиш, я краще сама зроблю», «Поклади, бо зламаєш!». Це прямісіньке програмування на невпевненість у собі. Навіть якщо дитина може щось зламати, то це корисно, бо на помилках учаться.
3. Захвалювання. «Ти в мене найгарніший у світі/найрозумніший/кращий за всіх…» і подібні піднесення спотворюють дитячу самооцінку. Коли дитина стикається з тим, що вона не центр Усесвіту, то це заважає їй спілкуватися. Тому краще казати або без оцінок та порівнянь: «Я тебе люблю!», або схвалювати дії: «Молодець, що допоміг мамі на кухні».
4. Ультиматуми. «Доки не прибереш, жодних мультиків!», «Солодке тільки після супу!». Яку б корисну річ ви не вимагали зробити, розмовляти ультиматумами не слід. Далі дитина відповідатиме тим же: «Купи іграшку, тоді зроблю уроки!». Корисніше зацікавлення та ігрова форма.
5. Звинувачення. «У мене ледь серце не розірвалося!», «Припини горлати, бо у бабусі зараз голова лусне». Дитина сприймає це буквально. І якщо тихі тривожні діти замикаються через те, що вияв їхніх емоцій шкодить маминому серцю, то активні малята швидко перевірять криками, що нічия голова не лускається, тому ігноруватимуть ваші слова.
6. Шантаж любов’ю. «Ніхто з такою замурзаною дівчинкою не дружитиме», «Я тебе такого не люблю!». Через ці фрази дитина починає вважати, що сама по собі вона не варта любові, тому її поведінка тільки псується. Адже для дитини любов батьків — питання виживання!
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Унікальне відкриття про склад жіночого грудного молока
3 правила чоловічого виховання дітей
2. Заниження можливостей. «Облиш, я краще сама зроблю», «Поклади, бо зламаєш!». Це прямісіньке програмування на невпевненість у собі. Навіть якщо дитина може щось зламати, то це корисно, бо на помилках учаться.
3. Захвалювання. «Ти в мене найгарніший у світі/найрозумніший/кращий за всіх…» і подібні піднесення спотворюють дитячу самооцінку. Коли дитина стикається з тим, що вона не центр Усесвіту, то це заважає їй спілкуватися. Тому краще казати або без оцінок та порівнянь: «Я тебе люблю!», або схвалювати дії: «Молодець, що допоміг мамі на кухні».
4. Ультиматуми. «Доки не прибереш, жодних мультиків!», «Солодке тільки після супу!». Яку б корисну річ ви не вимагали зробити, розмовляти ультиматумами не слід. Далі дитина відповідатиме тим же: «Купи іграшку, тоді зроблю уроки!». Корисніше зацікавлення та ігрова форма.
5. Звинувачення. «У мене ледь серце не розірвалося!», «Припини горлати, бо у бабусі зараз голова лусне». Дитина сприймає це буквально. І якщо тихі тривожні діти замикаються через те, що вияв їхніх емоцій шкодить маминому серцю, то активні малята швидко перевірять криками, що нічия голова не лускається, тому ігноруватимуть ваші слова.
6. Шантаж любов’ю. «Ніхто з такою замурзаною дівчинкою не дружитиме», «Я тебе такого не люблю!». Через ці фрази дитина починає вважати, що сама по собі вона не варта любові, тому її поведінка тільки псується. Адже для дитини любов батьків — питання виживання!
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Унікальне відкриття про склад жіночого грудного молока
3 правила чоловічого виховання дітей
Теги:
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter.