Що повинна вміти дитина, перед тим як зробити перший крок
10:00, 19.03.2016
Повзання на животі
Близько семи місяців малюк освоює складну науку повзання. Як правило, спочатку йому вдається повзти тільки назад, і лише через якийсь час крихітка може пересуватися вперед. Вона відкриває це вміння, коли, лежачи на животі, бачить на недалекій відстані цікавий предмет і хоче до нього дотягнутися. Малюк простягає ручку в його напрямку, а потім намагається доповзти. Спочатку він пересуває тільки ручки, ніжки залишаються на місці - і крихітка рухається по колу. Але незабаром він освоїть повзання вперед. А щоб прискорити процес, кладіть іграшки за кілька метрів від карапуза.
Рівновага
Навчившись пересуватися на животі, малюк набуває нове вміння: з положення лежачи на животі він стає на коліна, спираючись на руки і коліна. Якщо в цей момент карапузові дати цікаву іграшку, він протягне за нею ручку і якийсь час буде погойдуватися, спираючись тільки на одну руку. Така вправа допомагає малюкові освоїти навик утримування рівноваги.
Повзання рачки
Коли карапуз навчився самостійно сидіти і грати в такому положенні, він переходить до наступного етапу розвитку рухової активності: вчиться повзати рачки. Тепер він повзає не так на животі, а спирається на руки і коліна, по черзі їх переставляючи.
"Бігання" на чотирьох
Освоївши мистецтво пересування рачки, карапуз стрімко його удосконалює і пересувається у просторі тільки таким способом, з кожним днем збільшуючи швидкість. Запропонуйте малюкові пограти в наздоганялки: ставайте на карачки і наздоганяйте свій скарб. Потім поміняйтеся ролями.
Ходьба з опорою
Крихітка навчилася стояти і тепер пробує свої сили в ходьбі. Тримаючись за меблі, стіну або мамину руку, він робить перші кроки. Якщо карапуз відчуває, що не може утримати рівновагу, стає на карачки і рухається до мети звичним способом. Але з часом він все рідше буде повзати, віддаючи перевагу ходьбі.
Перший самостійний крок
Малюк вже ходить, тримаючись за меблі? Значить, скоро він зробить свій перший самостійний крок. Щоб допомогти карапузові, попросіть чоловіка взяти дитину і стати навпроти вас. Покличте крихітку або поманіть його улюбленою іграшкою - він напевно спробує дійти до вас. Якщо йому вдасться зробити хоча б крок, обов'язково похваліть його, розцілуйте, поплескайте. Це викличе у малюка бажання зробити чергову спробу.
Як допомогти малюкові?
Якщо ви хочете, щоб ваш малюк якомога раніше навчився повзати, а потім і ходити, допоможіть йому з тренуванням необхідних для цього м'язів. Коли малюк не спить, кладіть його на животик, щоб в цьому положенні він грав, розглядав навколишні його предмети, пробував дотягнутися до розкиданих поруч іграшок. Такі нескладні вправи тренують м'язи шиї, плечового пояса, рук.
Повзання і ходьба - це головні елементи фізичного розвитку дитини, але вони, крім того, впливають на розумовий і емоційний розвиток. Малюк вирішує, в якому напрямі йому треба йти, які дії зробити, проявляє ініціативу. Батькам у цей період дуже важливо не обмежувати свободу свого чада (звичайно, в межах розумного, не забуваючи про безпеку!). Якщо мама постійно буде кричати "стій", "не можна", "це небезпечно", у крихітки дуже швидко пропаде інтерес до подальшого пізнання навколишнього світу.
Близько семи місяців малюк освоює складну науку повзання. Як правило, спочатку йому вдається повзти тільки назад, і лише через якийсь час крихітка може пересуватися вперед. Вона відкриває це вміння, коли, лежачи на животі, бачить на недалекій відстані цікавий предмет і хоче до нього дотягнутися. Малюк простягає ручку в його напрямку, а потім намагається доповзти. Спочатку він пересуває тільки ручки, ніжки залишаються на місці - і крихітка рухається по колу. Але незабаром він освоїть повзання вперед. А щоб прискорити процес, кладіть іграшки за кілька метрів від карапуза.
Рівновага
Навчившись пересуватися на животі, малюк набуває нове вміння: з положення лежачи на животі він стає на коліна, спираючись на руки і коліна. Якщо в цей момент карапузові дати цікаву іграшку, він протягне за нею ручку і якийсь час буде погойдуватися, спираючись тільки на одну руку. Така вправа допомагає малюкові освоїти навик утримування рівноваги.
Повзання рачки
Коли карапуз навчився самостійно сидіти і грати в такому положенні, він переходить до наступного етапу розвитку рухової активності: вчиться повзати рачки. Тепер він повзає не так на животі, а спирається на руки і коліна, по черзі їх переставляючи.
"Бігання" на чотирьох
Освоївши мистецтво пересування рачки, карапуз стрімко його удосконалює і пересувається у просторі тільки таким способом, з кожним днем збільшуючи швидкість. Запропонуйте малюкові пограти в наздоганялки: ставайте на карачки і наздоганяйте свій скарб. Потім поміняйтеся ролями.
Ходьба з опорою
Крихітка навчилася стояти і тепер пробує свої сили в ходьбі. Тримаючись за меблі, стіну або мамину руку, він робить перші кроки. Якщо карапуз відчуває, що не може утримати рівновагу, стає на карачки і рухається до мети звичним способом. Але з часом він все рідше буде повзати, віддаючи перевагу ходьбі.
Перший самостійний крок
Малюк вже ходить, тримаючись за меблі? Значить, скоро він зробить свій перший самостійний крок. Щоб допомогти карапузові, попросіть чоловіка взяти дитину і стати навпроти вас. Покличте крихітку або поманіть його улюбленою іграшкою - він напевно спробує дійти до вас. Якщо йому вдасться зробити хоча б крок, обов'язково похваліть його, розцілуйте, поплескайте. Це викличе у малюка бажання зробити чергову спробу.
Як допомогти малюкові?
Якщо ви хочете, щоб ваш малюк якомога раніше навчився повзати, а потім і ходити, допоможіть йому з тренуванням необхідних для цього м'язів. Коли малюк не спить, кладіть його на животик, щоб в цьому положенні він грав, розглядав навколишні його предмети, пробував дотягнутися до розкиданих поруч іграшок. Такі нескладні вправи тренують м'язи шиї, плечового пояса, рук.
Повзання і ходьба - це головні елементи фізичного розвитку дитини, але вони, крім того, впливають на розумовий і емоційний розвиток. Малюк вирішує, в якому напрямі йому треба йти, які дії зробити, проявляє ініціативу. Батькам у цей період дуже важливо не обмежувати свободу свого чада (звичайно, в межах розумного, не забуваючи про безпеку!). Якщо мама постійно буде кричати "стій", "не можна", "це небезпечно", у крихітки дуже швидко пропаде інтерес до подальшого пізнання навколишнього світу.
Теги:
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter.