Коли починати вчити дітей читати і писати
15:06, 03.06.2015
З точки зору більшості дитячих психологів, саджати трьох- а то і дворічну дитину за стіл писати цифри і вчити букви так само малокорисно, як ставити восьмимісячну дитину на ніжки і змушувати ходити.
Природою обумовлена етапність дозрівання мозку. У два-три роки йде бурхливий розвиток сенсомоторної та емоційної сфери дитини - тобто малюкові потрібно бігати, стрибати і грати. Якщо примусово переключити його на навчальну діяльність (для якої час має прийти до семи років), будуть давати збої емоційні процеси і соматичний, тобто тілесний, розвиток. Замість розумної ерудованої дитини ми отримаємо нервову, погано сплячу ночами дитину, яка до того ж часто хворіє.
Ще один закон розвитку: в нормі воно йде від наочно-образного до абстрактно-логічного. Якщо малюка, який ще не відрізняє метелика від пташки і не засвоїв поняття "багато-мало", вчити писати букви і цифри, цей закон перевертається з ніг на голову.
А ось в чотири-п'ять років дитину цілком можна починати знайомити з цифрами та літерами.
Інше питання - як.
Є таке поняття - провідна діяльність. Це така діяльність, в рамках якої дитина даного віку найбільш ефективно розвивається. До року, наприклад, це емоційне спілкування з мамою, з року до трьох - предметно-маніпулятивна діяльність (малюк вчиться тримати ложку і ставити кубик на кубик). А в дошкільному віці, з трьох років до семи, провідною діяльністю дитини стає гра. Саме в рамках гри вона вчиться діяти за правилами, розуміти інструкції, в грі розвивається її мова і образне мислення.
Так що, знайомлячи малюка з буквами і цифрами, можна домогтися набагато більшого, якщо вчити його граючи. Ліпити букви з пластиліну і знайомити один з одним, водити цифри один до одного в гості - все це набагато ефективніше, ніж саджати за стіл перед зошитом. Зошити, ручки, парти - це все атрибути навчальної діяльності. А її час прийде в шкільному віці - в районі семи років.
Багато сучасних батьків переконані: вміє читати і знайома з цифрами дитина не буде відчувати в школі ніяких труднощів - вона до неї в загальному готова. А адже підготовка до шкільних завдань зводиться до навчання читанню-письму. Скажімо, якщо в дошкільному віці у малюка не розвивати просторове мислення, йому це відгукнеться в старших класах: завдання з геометрії не вирішити без уміння оперувати образами. А освоєння письма неможливо без розвитку моторики. Ось чому в кожному дитячому садку обов'язково є вакансія музичного працівника. Спів і танці під музику як ніщо інше допомагають сформувати правильне дихання, фонематичний слух, який необхідний при навчанні грамоті.
Дуже важливе заняття - конструювання з паперу та природних матеріалів. При цьому необхідно показати малюкові способи, що дозволяють самостійно придумувати і майструвати різні іграшки. Якщо дитина може зрозуміти складні умови гри і обговорити їх з іншими дітьми, сконструювати іграшковий міст через річку так, щоб під ним міг проплисти кораблик, - в майбутньому вона навряд чи стане складати землекопів з лопатами.
Природою обумовлена етапність дозрівання мозку. У два-три роки йде бурхливий розвиток сенсомоторної та емоційної сфери дитини - тобто малюкові потрібно бігати, стрибати і грати. Якщо примусово переключити його на навчальну діяльність (для якої час має прийти до семи років), будуть давати збої емоційні процеси і соматичний, тобто тілесний, розвиток. Замість розумної ерудованої дитини ми отримаємо нервову, погано сплячу ночами дитину, яка до того ж часто хворіє.
Ще один закон розвитку: в нормі воно йде від наочно-образного до абстрактно-логічного. Якщо малюка, який ще не відрізняє метелика від пташки і не засвоїв поняття "багато-мало", вчити писати букви і цифри, цей закон перевертається з ніг на голову.
А ось в чотири-п'ять років дитину цілком можна починати знайомити з цифрами та літерами.
Інше питання - як.
Є таке поняття - провідна діяльність. Це така діяльність, в рамках якої дитина даного віку найбільш ефективно розвивається. До року, наприклад, це емоційне спілкування з мамою, з року до трьох - предметно-маніпулятивна діяльність (малюк вчиться тримати ложку і ставити кубик на кубик). А в дошкільному віці, з трьох років до семи, провідною діяльністю дитини стає гра. Саме в рамках гри вона вчиться діяти за правилами, розуміти інструкції, в грі розвивається її мова і образне мислення.
Так що, знайомлячи малюка з буквами і цифрами, можна домогтися набагато більшого, якщо вчити його граючи. Ліпити букви з пластиліну і знайомити один з одним, водити цифри один до одного в гості - все це набагато ефективніше, ніж саджати за стіл перед зошитом. Зошити, ручки, парти - це все атрибути навчальної діяльності. А її час прийде в шкільному віці - в районі семи років.
Багато сучасних батьків переконані: вміє читати і знайома з цифрами дитина не буде відчувати в школі ніяких труднощів - вона до неї в загальному готова. А адже підготовка до шкільних завдань зводиться до навчання читанню-письму. Скажімо, якщо в дошкільному віці у малюка не розвивати просторове мислення, йому це відгукнеться в старших класах: завдання з геометрії не вирішити без уміння оперувати образами. А освоєння письма неможливо без розвитку моторики. Ось чому в кожному дитячому садку обов'язково є вакансія музичного працівника. Спів і танці під музику як ніщо інше допомагають сформувати правильне дихання, фонематичний слух, який необхідний при навчанні грамоті.
Дуже важливе заняття - конструювання з паперу та природних матеріалів. При цьому необхідно показати малюкові способи, що дозволяють самостійно придумувати і майструвати різні іграшки. Якщо дитина може зрозуміти складні умови гри і обговорити їх з іншими дітьми, сконструювати іграшковий міст через річку так, щоб під ним міг проплисти кораблик, - в майбутньому вона навряд чи стане складати землекопів з лопатами.
Теги:
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter.