Правила поведінки дитини, коли вдома є кіт
07:00, 05.12.2022
1. Зверніть увагу на мову тіла вашого кота
Допоможіть дитині навчитись розпізнавати, коли кіт розслаблений і спокійний, а коли ні. Кіт, якому подобається погладжування, буде тертись об руки або одяг дитини, нахилиться до неї. Він також може муркотіти та тримати хвіст високо, посмикуючи його кінчиком. Знаком того, що дотик треба припинити, буде різкий рух або розпушення хвоста, опущення його на землю або підгинання під себе. Неспокійний кіт може також відвести вуха назад, почати шипіти або випустити кігті.
2. Контролюйте кожну взаємодію дитини й кота
Навіть доброзичливі діти можуть випадково налякати котика, потягнувши його за хвіст, схопивши за лапи або намагаючись утримати його. Вам треба бути присутнім при кожній взаємодії дитини з котом. Якщо вона діє так, що може налякати тварину, спрямуйте її поведінку в більш конструктивне русло й обов'язково похваліть і підкріпіть її правильне ставлення до кота.
3. Навчіть дитину правильно гладити котика
Покажіть дитині, як використовувати відкриту долоню та м'які, ніжні погладжування тоді, коли вона пестить котика. Зверніть особливу увагу на немовлят і дітей молодшого віку, які часто штовхають і шльопають кота або хапають і тримають його за шерсть і шкіру. При необхідності тримайте руки малюка, щоби бути впевненим в тому, що його долоня відкрита під час погладжування. Навчіть дитину гладити котика тільки по спині, плечах, шиї й маківці голови; більшість котів буде терпіти погладжування в цих ділянках більш охочіше, ніж по мордочці, лапах, хвості або черевці.
4. Навчіть дитину тримати кота
Коли діти тягнуться до кота, піднімають і намагаються його тримати, вони часто лякають тварину. Навіть коти, які комфортно себе почувають у руках дорослих, можуть інакше відреагувати на руки дитини. Дітям важче стійко утримувати котика, бо вони слабше, пересуваються більше і швидше, ніж дорослі, а їхні рухи менш передбачувані.
Діти можуть спробувати схопити й утримати наляканого кота або коли він намагається уникнути обіймів, а також залишити поза увагою сигнали про те, що тварина хоче, щоб її залишили у спокої. Оскільки кіт може відчути себе в небезпеці, він може чинити опір, дряпатись або навіть укусити тоді, коли діти підхоплюють його або утримують силою.
Щоб допомогти вашому котику розслабитись і заспокоїтись під час тісного контакту з дитиною, можна застосовувати стратегії, які знизять потенційний рівень стресу. Навчіть дітей молодшого віку того, як, сидячи на підлозі або на дивані, можна запросити кота до себе на коліна. Важливо, щоб вони не примушували, а заманювали його, використовуючи іграшку чи частування, а також продовжували заохочувати протягом часу, поки він знаходиться на колінах, тобто заохочували погладжуванням, іграшками, частуванням або просто теплом свого тіла. Якщо кіт проявить бажання піти, дитину треба навчити відпускати його завжди, коли він цього хоче.
Дітей старшого віку, які досить спокійні й фізично сильні, щоб утримувати кота, навчіть рівномірно піднімати тварину однією рукою під грудьми, а іншою підтримуючи задні лапи, а також м'яко тримати кота проти торса для додаткового балансу й безпеки. Важливо, щоб дитина навчилася прислухатись до знаків улюбленця, які він демонструє, коли хоче повернутись на підлогу, – таких як «сканування» очима місця на підлозі, куди можна зістрибнути, рух вухами назад або сіпання хвоста. Після таких знаків дитина повинна опустити котика на підлогу або відповідне місце трохи вище, таке як котяча поличка чи котяче дерево, куди він може піти без необхідності стрибати вниз.
5. Домашні ігри повинні бути спокійними
Коти чутливі до руху й шуму. Звичайні дитячі ігри, які супроводжуються криками, стрибками й бігом, можуть засмутити та налякати вашого котика, навіть якщо дитина не грає безпосередньо з ним. Ці ігри повинні проходити поза домом або в ігровій кімнаті, куди кіт не допускається. Коли дитина грає з котом, навчіть її не використовувати руки в якості іграшки. Гра за допомогою рук дає коту зрозуміти, що по відношенню до них цілком нормально використовувати кігті й зуби. Це може викликати проблеми, в тому числі активізувати гру тварини як хижака і, відповідно, налякати дитину або заподіяти їй шкоду. Навчіть дитину зосереджувати всю гру на іграшці, а не на її власних руках.
6. Дозвольте коту сховатись
Коли кіт ховається під щось або на щось високе, дитина ніколи не повинна намагатися витягти/стягнути його чи наближатись до нього. Тварина ховається, тому що хоче усамітнитись. Якщо дитина буде витягувати її з укриття, вона може подряпати або вкусити її. Навчіть дитину дозволяти коту виходити тоді, коли він сам цього захоче, або виманювати його не стресовим способом, а чимось приємним, наприклад, його улюбленим частуванням.
7. Дайте коту час побути на самоті
Ваш кіт повинен мати чимало простору в домі, щоби проводити свій особистий час, наприклад, дерево для кота, високий стелаж або місця, куди можна сховатись. Навчіть дитину залишати котика у спокої, коли він знаходиться в одному зі своїх недоторканих місць. Добре також, щоб у тварини було місце в домі, яке було би поза межами досяжності дитини. Ви можете помістити її туди, коли вона потребує перерви або коли ви не у змозі контролювати її взаємодію з дитиною.
Допоможіть дитині навчитись розпізнавати, коли кіт розслаблений і спокійний, а коли ні. Кіт, якому подобається погладжування, буде тертись об руки або одяг дитини, нахилиться до неї. Він також може муркотіти та тримати хвіст високо, посмикуючи його кінчиком. Знаком того, що дотик треба припинити, буде різкий рух або розпушення хвоста, опущення його на землю або підгинання під себе. Неспокійний кіт може також відвести вуха назад, почати шипіти або випустити кігті.
2. Контролюйте кожну взаємодію дитини й кота
Навіть доброзичливі діти можуть випадково налякати котика, потягнувши його за хвіст, схопивши за лапи або намагаючись утримати його. Вам треба бути присутнім при кожній взаємодії дитини з котом. Якщо вона діє так, що може налякати тварину, спрямуйте її поведінку в більш конструктивне русло й обов'язково похваліть і підкріпіть її правильне ставлення до кота.
3. Навчіть дитину правильно гладити котика
Покажіть дитині, як використовувати відкриту долоню та м'які, ніжні погладжування тоді, коли вона пестить котика. Зверніть особливу увагу на немовлят і дітей молодшого віку, які часто штовхають і шльопають кота або хапають і тримають його за шерсть і шкіру. При необхідності тримайте руки малюка, щоби бути впевненим в тому, що його долоня відкрита під час погладжування. Навчіть дитину гладити котика тільки по спині, плечах, шиї й маківці голови; більшість котів буде терпіти погладжування в цих ділянках більш охочіше, ніж по мордочці, лапах, хвості або черевці.
4. Навчіть дитину тримати кота
Коли діти тягнуться до кота, піднімають і намагаються його тримати, вони часто лякають тварину. Навіть коти, які комфортно себе почувають у руках дорослих, можуть інакше відреагувати на руки дитини. Дітям важче стійко утримувати котика, бо вони слабше, пересуваються більше і швидше, ніж дорослі, а їхні рухи менш передбачувані.
Діти можуть спробувати схопити й утримати наляканого кота або коли він намагається уникнути обіймів, а також залишити поза увагою сигнали про те, що тварина хоче, щоб її залишили у спокої. Оскільки кіт може відчути себе в небезпеці, він може чинити опір, дряпатись або навіть укусити тоді, коли діти підхоплюють його або утримують силою.
Щоб допомогти вашому котику розслабитись і заспокоїтись під час тісного контакту з дитиною, можна застосовувати стратегії, які знизять потенційний рівень стресу. Навчіть дітей молодшого віку того, як, сидячи на підлозі або на дивані, можна запросити кота до себе на коліна. Важливо, щоб вони не примушували, а заманювали його, використовуючи іграшку чи частування, а також продовжували заохочувати протягом часу, поки він знаходиться на колінах, тобто заохочували погладжуванням, іграшками, частуванням або просто теплом свого тіла. Якщо кіт проявить бажання піти, дитину треба навчити відпускати його завжди, коли він цього хоче.
Дітей старшого віку, які досить спокійні й фізично сильні, щоб утримувати кота, навчіть рівномірно піднімати тварину однією рукою під грудьми, а іншою підтримуючи задні лапи, а також м'яко тримати кота проти торса для додаткового балансу й безпеки. Важливо, щоб дитина навчилася прислухатись до знаків улюбленця, які він демонструє, коли хоче повернутись на підлогу, – таких як «сканування» очима місця на підлозі, куди можна зістрибнути, рух вухами назад або сіпання хвоста. Після таких знаків дитина повинна опустити котика на підлогу або відповідне місце трохи вище, таке як котяча поличка чи котяче дерево, куди він може піти без необхідності стрибати вниз.
5. Домашні ігри повинні бути спокійними
Коти чутливі до руху й шуму. Звичайні дитячі ігри, які супроводжуються криками, стрибками й бігом, можуть засмутити та налякати вашого котика, навіть якщо дитина не грає безпосередньо з ним. Ці ігри повинні проходити поза домом або в ігровій кімнаті, куди кіт не допускається. Коли дитина грає з котом, навчіть її не використовувати руки в якості іграшки. Гра за допомогою рук дає коту зрозуміти, що по відношенню до них цілком нормально використовувати кігті й зуби. Це може викликати проблеми, в тому числі активізувати гру тварини як хижака і, відповідно, налякати дитину або заподіяти їй шкоду. Навчіть дитину зосереджувати всю гру на іграшці, а не на її власних руках.
6. Дозвольте коту сховатись
Коли кіт ховається під щось або на щось високе, дитина ніколи не повинна намагатися витягти/стягнути його чи наближатись до нього. Тварина ховається, тому що хоче усамітнитись. Якщо дитина буде витягувати її з укриття, вона може подряпати або вкусити її. Навчіть дитину дозволяти коту виходити тоді, коли він сам цього захоче, або виманювати його не стресовим способом, а чимось приємним, наприклад, його улюбленим частуванням.
7. Дайте коту час побути на самоті
Ваш кіт повинен мати чимало простору в домі, щоби проводити свій особистий час, наприклад, дерево для кота, високий стелаж або місця, куди можна сховатись. Навчіть дитину залишати котика у спокої, коли він знаходиться в одному зі своїх недоторканих місць. Добре також, щоб у тварини було місце в домі, яке було би поза межами досяжності дитини. Ви можете помістити її туди, коли вона потребує перерви або коли ви не у змозі контролювати її взаємодію з дитиною.
Теги:
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter.