Чого діти бояться найбільше і що з цим робити
21:30, 16.12.2016
3 найпоширеніші дитячі страхи і методи боротьби з ними:
Боязнь темряви
Це найпоширеніша фобія, яка може початися в 2 роки і триватиме аж до підліткового віку. Цей страх пов'язаний з боязню смерті і казкових чудовиськ, в яких діти свято вірять з дитинства (а ми дорослі, чого вже гріха таїти, все робимо, щоб вселити цю віру, розповідаючи про "бабайка". Страх асоціюється у дитини з чимось неусвідомленим і потенційно небезпечним. Крім того, темрява асоціюється з ніччю, а в цей час карапуз найбільше вразливий, адже всі навколо сплять і допомогти йому не можуть.
Що робити? Ваше завдання зробити відхід дитини до сну максимально комфортним. Вкладайте дитину спати, а не просто відправляйте в дитячу. Читайте їй на ніч добрі казки, без участі різних чудовиськ і небезпечних ситуацій. Зробіть їй перед сном чай або стакан молока з медом, який заспокоїть енергійного малюка. Обійміть дитину, і йдучи, скажіть, що ви зовсім поруч. А двері будинку закриті і в них не зможе зайти ніхто і ніколи. Дитині дуже просто вселити як погане, так і хороше, головне -знати методи.
Страх залишитися наодинці
Кожен з нас пам'ятає момент з дитинства, коли мама залишала нас в одній черзі, а сама йшла займати іншу. Причому зазвичай хлопчики цей страх переживають більш гостро, ніж дівчата. Так відбувається, тому що з самого зачаття дитина пов'язана з батьками на емоційному і фізичному рівні і відсутність батька чи іншого дорослого, порушує цей зв'язок і призводить малюка в стан емоційного дискомфорту.
Що робити? Це страх абсолютно нормальне явище для дитини до 6 років. Краща профілактика - добре налагоджене спілкування малюка з іншими дітьми. Не обов'язково віддавати дитину в дитсадок, досить регулярних зустрічей з однолітками на дитячих майданчиках і у дворі. Ну і, зрозуміло, постарайтеся не переборщувати з турботою і контролем.
Боязнь лікарів і крові
У віці з 2- 3 років - цей страх виходить на перший план і з ним стикається кожен батько. Все просто - медичні процедури нерідко виявляються болючими і якщо перший візит до лікаря пройшов у вас зі сльозами, то всі наступні консультації у терапевта, де буде необхідно просто показати язик, будуть супроводжуватися істериками. Коли один раз дитині вже зробили боляче, то всі наступні переконання, на жаль, не подіють. У цьому випадку, як ні в жодному іншому, добре спрацьовує інстинкт самозбереження.
Що робити? Заспокоюючи дитину завчасно - ви тільки посилюєте проблему. Повідомляючи вже з ранку, що в обід їй доведеться "потерпіти" - ви нагнітаєте обстановку. Вона отримує сильний стрес, а якщо процедура зрештою здасться їй болючою - ви назавжди втратите довіру в її очах. Спілкуйтеся з дитиною на сторонні теми, відволікайте її. Як пояснюють психологи, вся справа в тому, що ми, дорослі, для дітей є захистом і опорою. А коли дитина бачить, що і мама панікує, відповідно в її голові вибудовується логічний ряд: "Якщо навіть їй страшно, то що ж робити мені?"
Боязнь темряви
Це найпоширеніша фобія, яка може початися в 2 роки і триватиме аж до підліткового віку. Цей страх пов'язаний з боязню смерті і казкових чудовиськ, в яких діти свято вірять з дитинства (а ми дорослі, чого вже гріха таїти, все робимо, щоб вселити цю віру, розповідаючи про "бабайка". Страх асоціюється у дитини з чимось неусвідомленим і потенційно небезпечним. Крім того, темрява асоціюється з ніччю, а в цей час карапуз найбільше вразливий, адже всі навколо сплять і допомогти йому не можуть.
Що робити? Ваше завдання зробити відхід дитини до сну максимально комфортним. Вкладайте дитину спати, а не просто відправляйте в дитячу. Читайте їй на ніч добрі казки, без участі різних чудовиськ і небезпечних ситуацій. Зробіть їй перед сном чай або стакан молока з медом, який заспокоїть енергійного малюка. Обійміть дитину, і йдучи, скажіть, що ви зовсім поруч. А двері будинку закриті і в них не зможе зайти ніхто і ніколи. Дитині дуже просто вселити як погане, так і хороше, головне -знати методи.
Страх залишитися наодинці
Кожен з нас пам'ятає момент з дитинства, коли мама залишала нас в одній черзі, а сама йшла займати іншу. Причому зазвичай хлопчики цей страх переживають більш гостро, ніж дівчата. Так відбувається, тому що з самого зачаття дитина пов'язана з батьками на емоційному і фізичному рівні і відсутність батька чи іншого дорослого, порушує цей зв'язок і призводить малюка в стан емоційного дискомфорту.
Що робити? Це страх абсолютно нормальне явище для дитини до 6 років. Краща профілактика - добре налагоджене спілкування малюка з іншими дітьми. Не обов'язково віддавати дитину в дитсадок, досить регулярних зустрічей з однолітками на дитячих майданчиках і у дворі. Ну і, зрозуміло, постарайтеся не переборщувати з турботою і контролем.
Боязнь лікарів і крові
У віці з 2- 3 років - цей страх виходить на перший план і з ним стикається кожен батько. Все просто - медичні процедури нерідко виявляються болючими і якщо перший візит до лікаря пройшов у вас зі сльозами, то всі наступні консультації у терапевта, де буде необхідно просто показати язик, будуть супроводжуватися істериками. Коли один раз дитині вже зробили боляче, то всі наступні переконання, на жаль, не подіють. У цьому випадку, як ні в жодному іншому, добре спрацьовує інстинкт самозбереження.
Що робити? Заспокоюючи дитину завчасно - ви тільки посилюєте проблему. Повідомляючи вже з ранку, що в обід їй доведеться "потерпіти" - ви нагнітаєте обстановку. Вона отримує сильний стрес, а якщо процедура зрештою здасться їй болючою - ви назавжди втратите довіру в її очах. Спілкуйтеся з дитиною на сторонні теми, відволікайте її. Як пояснюють психологи, вся справа в тому, що ми, дорослі, для дітей є захистом і опорою. А коли дитина бачить, що і мама панікує, відповідно в її голові вибудовується логічний ряд: "Якщо навіть їй страшно, то що ж робити мені?"
Теги:
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter.