"Дядько" чи "тато"?

У цьому питанні, як не дивно, точка зору більшої кількості сімейних психотерапевтів абсолютно протилежна громадській. Фахівці рекомендують звертатися по імені до вітчима. Але багато матерів усередині привчають своїх малюків до такого звернення як "тато", заохочують і по-різному підтримують їх у цьому. Найчастіше жінки зі зворушливістю кажуть, що малюк самостійно почав звертатися в такій формі, але насправді діти - це лише "губка", яка вбирає інформацію, почуту від дорослих. І якщо для вас важливо, щоб дитина саме так зверталася до нового чоловіка, то підтримуйте її в цьому, і не тільки словами, а й жестами, мімікою і своїм настроєм. А іноді, розмовляючи, замініть ім'я чоловіка словом "тато". Адже для дитини більша частина навколишнього світу, зводиться до сім'ї, і в її голові виходить жахлива плутанина. Виходить, що "старого тата" можна не любити? Або у мене відразу два тата? Психологія людини, тим більше маленької, не мириться з невизначеністю. У разі якщо дитині доводиться самій відповідати на такі питання, замість чесних відповідей вона отримує зліплену нелогічну казку. В одних це проявиться у зменшенні довіри до батьків. Інші припинять розуміти роль батька - це може призвести до конфліктів у майбутній сім'ї. Треті будуть мучитися від постійного відчуття, що вони в чомусь винні.

Але потрібно пам'ятати і про чоловіка. Адже, прийшовши в нову сім'ю, він може бути захисником, другом, педагогом для дитини, але ніяк не люблячим батьком. А звання "тата" звалить на нього практично нездійсненні обов'язки, оскільки далі йому будуть пред'являти вимоги, які він не вправі і не в силах виконати.

Важливо розуміти, що взаємини дитини з "новим татом" повинні створюватися задовго до того, як вони почнуть проживання під одним дахом. Необхідний підготовчий етап, в період якого дитина і вітчим зможуть звикнутися один з одним, випробувати дане сусідство. Не треба з перших днів намагатися стимулювати спілкування між своїм другом і дитиною, відшукувати спільні інтереси, підштовхувати один до одного. З часом, коли малюк звикне до новоспеченого знайомого, можна влаштовувати спільні "заходи": походи в цирк, на пікніки, в парк на атракціони. На цьому етапі надзвичайно вірно, буквально на 15 хвилин, під яким-небудь приводом залишати дитину віч на віч з майбутнім вітчимом. Після закінчення якогось часу можна починати "поступове переселення", коли ваш майбутній чоловік стане проводити з сім'єю не тільки цілий день, але і залишатися ночувати. Такі, на перший погляд елементарні речі, як спільні сніданки і вечері, як "добрий ранок" і "на добраніч", природно, стануть створювати нову сімейну атмосферу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ТОП - 10 порад татові, як заспокоїти дітей

Навіть безповоротно переконавшись в бажанні створити нову сім'ю, не потрібно робити це відразу. Необхідно дати малюкові і собі якийсь час для підготовки, щоб прийняти це рішення. Приблизно за місяць до призначеного терміну спільно з майбутнім чоловіком - тільки неодмінно удвох - розкажіть дитині про цей факт. Бувають випадки, що на підготовчому етапі діти самі можуть поцікавитися: "Чому не живемо разом?" Але таке буває не завжди, і потрібно бути готовим до того, що в такі останні тижні мамі доведется відповідати на масу питань.

Крім цього слід пам'ятати, що за цей проміжок подружній парі потрібно сформувати спільну "батьківську" позицію. Важливо, щоб вона не істотно відрізнялася від тих правил, які були раніше. Безсумнівно, перші місяці нового сімейного життя - це найважчі, оскільки йде формування своїх особливостей відносин в парі, перестроювання внутрішньосімейних правил. Важливо в цей час приділити потрібну увагу не тільки малюкові, але і чоловікові. Дати останньому відчути, як його цінують в сім'ї, всіляко підтримувати в новій "батьківській" ролі.

Швидше звикаються з вітчимом діти віку до 3 років, їм легше пристосуватися до нового чоловіка і налагодити спілкування з ним, якщо інші особливості навколишнього його світу залишаться незмінними. Діти молодшого шкільного віку і підлітки теж швидко адаптуються до сімейних змін, так як мають хоча і невеликий, але свій життєвий досвід і розуміють те, як зароджуються стосунки. Але, в цьому даному випадку "новоспечений тато" повинен не просто бути симпатичним дитині, а зацікавити його, пройти так звану персональну "перевірку" на престижність.

Але найважче цей етап проходить у сім'ях, де діти дошкільного віку, особливо якщо це хлопчаки: вони проходять специфічну стадію психічного розвитку, стаючи власниками. Хлопчики ведуть жорстоку боротьбу з противником за увагу і любов самої дорогоцінної жінки - мами. І, якщо дотримуватися нескладних правил, які застосовуються в будь-якій сім'ї: повага один до одного, прислухатися до поглядів близьких, вміти погоджуватися і знаходити компроміс, - то такі сімейні відносини стануть тільки радувати в житті, а "новий тато" стане близькою і рідною людиною для вашого малюка.