Сильний й мовчазний чоловік або грубий мачо – ці чоловічі образи добре виглядають на екрані. У реальному житті чоловіки повинні вміти правильно поводитися зі своїми емоціями. Психологи стверджують, що «чоловіча» поведінка часто сприймається як придушення емоцій: терпіння, контроль й стриманість. Якщо маленький хлопчик засмучений, батьки зазвичай говорять йому: «Не плач. Чоловіки не плачуть», і він вчиться приховувати свої емоції.

Згідно з дослідженнями, батьки набагато частіше запитують у дочок, як вони почуваються, ніж у синів. Також батьки більше турботи виявляють дівчаткам, ніж хлопчикам у випадку травм або пошкоджень. У результаті багато хлопчиків соромляться проявляти емоції та, дорослішаючи, стають замкнутими або різкими чоловіками, яким важко спілкуватися з тими, хто їх оточує.

Поради щодо виховання:

- Розмовляйте з сином. Якщо син повернувся зі школи роздратований, не ставте йому відразу багато питань. Просто скажіть: «Я бачу, ти чимось засмучений. Чи можу я чимось допомогти?» Пізніше поверніться до цієї теми: «Я хвилююся, що в тебе щось сталося в школі». Якщо дитина обмежується загальними фразами («У школі нудно»), підтримайте її («Так, там буває нудно»). Можливо, вона захоче розповісти, що сталося («Учитель задає занадто багато завдань»). Покажіть, що думка дитини цінна для вас, поспівчувайте їй («Дійсно, дуже багато. Що вам задали на завтра?»). Так син знатиме, що ви на його боці й не збираєтеся читати йому мораль. У майбутньому він буде з вами більш відкритий.
- Допоможіть йому знайти вихід зі складної ситуації. Одна справа – навчити хлопчика висловлювати свої почуття, і зовсім інша – пояснити йому, що негативні почуття можуть затримуватися, довго не минати. Психологи стверджують, що хлопчики схильні робити акцент на проблемі, а не на своїх почуттях. Тому завдання батьків – пояснити синові, що емоції (біль, смуток, злість, страх та інші) не завжди швидко минають, і це нормально. Рано чи пізно це відбудеться.

15-річний Ігор навчився справлятися зі своїми емоціями в мами. Він дуже хотів потрапити в шкільну футбольну команду. Всі його друзі вже були членами команди, а йому це ніяк не вдавалося. Ігор був дуже розчарований і хотів зовсім кинути футбол. Тоді мама поговорила з ним і уважно вислухала, не перебиваючи. Коли Ігор висловив усе, що було в нього на душі, мама поспівчувала йому й запропонувала спробувати грати в іншій команді. Ігор подумав і погодився з думкою матері. Він став грати за іншу футбольну команду, і до нього знову повернувся інтерес до спорту.

Навчайте сина емпатії

Коли хлопчик розуміє, що відчуває інша людина, він стає хорошим другом, а в майбутньому – хорошим чоловіком й батьком. Емпатія – цінна соціальна навичка, яка застерігає вас від дій, що завдають болю іншим людям. Емпатія – це найкраще, чого ви можете навчити сина.

Однак дослідження показують, що мами недостатньо приділяють цьому увагу. Сьогодні юнаки демонструють нижчий (приблизно на 40%) рівень емпатії, ніж їх однолітки 20 років тому. Психологи називають дві основні причини даного феномена: комп'ютерні ігри, що притупляють сприйнятливість хлопчиків до чужого болю, і соціальні мережі, які перешкоджають близькому дружньому спілкуванню.

Поради щодо виховання:

- Грайте з сином у гру «А якщо...». Запропонуйте йому подивитися на різні ситуації з чужої точки зору. Використовуйте для прикладу те, що подобається синові, наприклад, спорт. Коли він дивиться футбол по телевізору, сядьте поруч із ним і обговорюйте те, що відбувається: «Нападник виглядає засмученим. Він забив у цьому матчі?» Акцентуючи увагу сина на емоціях інших людей, ви вчите його бути уважним до того, що відчувають інші, приймати їх точку зору. Якщо робити це протягом довгого часу, хлопчик розвине емпатію.
- Заохочуйте читання художньої літератури. Дослідження показали, що люди, які читають художню літературу, демонструють високий рівень емпатії.

Вчені припускають, що ділянки мозку, що розпізнають почуття персонажів книг, відповідають також за розпізнавання почуттів у реальному житті. Чим більше ми розвиваємо емпатію, читаючи книги, тим краще ми здатні розуміти почуття тих, хто нас оточує.

Зміцнюйте самооцінку сина

Згадайте чоловіків, якими ви захоплюєтеся. У більшості з них є спільна риса: висока самооцінка. Але висока самооцінка не означає, що чоловік – егоїст. Це означає, що він відчуває себе впевненим, компетентним і найціннішим – таким, яким ви хочете бачити свого сина.

Поради щодо виховання:

- Хваліть щиро. Говорячи «Ти – найрозумніша дитина у світі» або «Ти краще за всіх граєш у футбол», ви ставите синові завищені очікування. Хваліть його зусилля, а не очікування. Діти краще справляються з труднощами, коли їх хвалять за те, як вони зробили роботу («Ти добре попрацював»), а не просто говорять загальні фрази («Я пишаюся тобою»).
- Не навішуйте на дитину ярлики. Не використовуйте фраз типу «Що візьмеш із хлопчиків?», щоб звинуватити сина в поганій поведінці. Те, що діти чують від батьків, суттєво впливає на їх самооцінку. Якщо хлопчик чує негативні відгуки про те, ким він є, його самооцінка падає. У результаті син починає вірити в зміст цих фраз і починає поводитися погано.

Прищеплюйте синові повагу до тих, хто його оточує

Хлопчики, які навчаються в людей, які є для них авторитетом, дотримуються правил і піклуються про близьких, вчаться шанобливого ставлення до людей зі свого оточення. На той час, як хлопчик стане чоловіком, поважна манера поведінки стане для нього природною.

Поради щодо виховання:

- Установіть правила, привчайте до них дитину. Якщо син їх порушує, встановіть покарання. Хлопчики поважають людей, які ставляться до них суворо. Якщо ви балуєте дитину й не встановлюєте для неї правил, згодом її характер зіпсується, і вона втратить мотивацію.
- Показуйте позитивний приклад. Шанобливо ставтеся до інших дорослих, з якими зіштовхується син, – до вчителів, тренерів, батьків його друзів. Наполягайте на тому, щоб дитина чинила так само. Якщо виникає конфлікт, наприклад, між сином і шкільним учителем, не поспішайте ставати на бік сина. Вислухайте обидві сторони, і навіть якщо дитина в цій ситуації має рацію, поясніть їй, що грубість недопустима. Потім скажіть синові: «Я поговорю з учителем і постараюся вирішити проблему. Якщо подібна ситуація повториться, розкажи мені про це, але ні в якому разі не сперечайся з учителем». Говорячи про необхідність шанобливого ставлення до інших, ви вчите сина вирішувати проблеми розумним шляхом.

Показуйте синові свою прихильність

У дитинстві сини люблять, коли їх обіймають і цілують. В юності ситуація дещо змінюється. Цілком нормально, що син віддаляється від матері, стає більш самостійним. Пам'ятайте, що дорослий чоловік може виявляти прихильність до кого-небудь тільки тоді, коли він достатньо відчував її в дитинстві. Тому будьте прихильні до сина – навіть якщо він показує, що не хоче цього.

Поради щодо виховання:

Вибирайте правильний момент. Якщо син не показує свою прихильність, виберіть для цього відповідний момент. Він, імовірно, зніяковіє, якщо ви поцілуєте його в присутності однокласників, але обійми перед сном дадуть йому відчути вашу турботу. Хлопцям потрібні материнські турботливі дотики, навіть якщо самі вони цього не визнають. Їм необхідно відчувати ніжність фізично, щоб розвинути здатність до близькості в дорослому житті.

Роль батька у вихованні сина

У вихованні сина в батька є одна велика перевага: він сам колись був хлопчиком. Мати може допомогти синові стати хорошим чоловіком, але тільки батько може показати, що це означає насправді. І це дуже важливо. Ось що батько може для цього зробити.

- Проводьте час із сином. Це звучить банально, але це основне правило у взаєминах батька й сина. Хлопчик при цьому отримує таке посилання: «Тато любить мене, йому подобається проводити зі мною час, і якщо я потребуватиму його присутності й поради, він буде поруч». Це дає хлопчикові впевненість у собі й показує приклад доброго батька.
- Добре ставтеся до жінок. Спостерігаючи за батьком, хлопчик вчиться ставлення до жінок. Тому так важливо показати дитині приклад шанобливого ставлення до матері: визнавати свою неправоту, просити вибачення за необхідності, шанобливо спілкуватися у випадках розбіжностей.
- Проявляйте фізичний контакт. Спортивні ігри або жартівлива боротьба з сином вчить хлопчика контролювати свої фізичні імпульси та справлятися з емоціями. Крім того, фізичні дотики й обійми батька надзвичайно підтримують хлопчика.