Чому дитина так нервує тата і маму?
07:00, 01.01.2026
Основні причини дитячого «нервування»:
Перевірка меж: Діти досліджують, що їм можна, а що ні, і як далеко вони можуть зайти.
Емоційне перевантаження: Не вміють справлятися з сильними почуттями (гнівом, розчаруванням, втомою) та виплескують їх на найближчих.
Потреба в увазі: Капризами чи криками дитина намагається отримати увагу батьків, навіть якщо це негативна увага.
Неврологічний розвиток: Стрес, пов'язаний зі змінами, високими вимогами (у школі) або загальним перевантаженням, змушує нервувати.
Сімейна атмосфера: Відчуття напруги чи конфліктів між батьками викликає у дитини страх і неспокій, що проявляється у поведінці.
Копіювання: Дитина бачить, як дорослі виражають гнів, і повторює це, бо не знає інших моделей поведінки.
Дискомфорт: Фізичний біль (зуби, животик) чи втома.
Як батькам реагувати:
Визнайте емоції: Проговоріть, що відчуває дитина: "Я бачу, ти дуже злий, бо...".
Зберігайте спокій: Ваша реакція важлива. Якщо батьки кричать, дитина лякається і не розуміє, як поводитися.
Забезпечте безпеку: Обійміть, будьте поруч, дайте відчути захищеність, навіть якщо вона вас відштовхує.
Встановіть межі: Після заспокоєння поясніть, чому певна поведінка неприйнятна, і запропонуйте альтернативу.
Знайдіть причину: Спробуйте зрозуміти, що стоїть за "нервуванням" — це втома, голод, або щось більше?
Перевірка меж: Діти досліджують, що їм можна, а що ні, і як далеко вони можуть зайти.
Емоційне перевантаження: Не вміють справлятися з сильними почуттями (гнівом, розчаруванням, втомою) та виплескують їх на найближчих.
Потреба в увазі: Капризами чи криками дитина намагається отримати увагу батьків, навіть якщо це негативна увага.
Неврологічний розвиток: Стрес, пов'язаний зі змінами, високими вимогами (у школі) або загальним перевантаженням, змушує нервувати.
Сімейна атмосфера: Відчуття напруги чи конфліктів між батьками викликає у дитини страх і неспокій, що проявляється у поведінці.
Копіювання: Дитина бачить, як дорослі виражають гнів, і повторює це, бо не знає інших моделей поведінки.
Дискомфорт: Фізичний біль (зуби, животик) чи втома.
Як батькам реагувати:
Визнайте емоції: Проговоріть, що відчуває дитина: "Я бачу, ти дуже злий, бо...".
Зберігайте спокій: Ваша реакція важлива. Якщо батьки кричать, дитина лякається і не розуміє, як поводитися.
Забезпечте безпеку: Обійміть, будьте поруч, дайте відчути захищеність, навіть якщо вона вас відштовхує.
Встановіть межі: Після заспокоєння поясніть, чому певна поведінка неприйнятна, і запропонуйте альтернативу.
Знайдіть причину: Спробуйте зрозуміти, що стоїть за "нервуванням" — це втома, голод, або щось більше?
Теги:
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter.