Як навчитися не кричати на дитину?
07:00, 11.11.2024
Як розмовляти з дитиною, щоб не доходило до крику
Опустіться на його рівень – сядьте, візьміть на руки. Якщо сидите один навпроти одного, візьміть руки дитини у свої, зберігайте візуальний контакт. Якщо дитина розплакалася через ваші слова – не відмовляйте в обнімашках, якщо вони їй потрібні. Маля має бути впевненим у тому, що якщо йому потрібна мама/тато, його вдома приймуть таким, яким він є, навіть якщо він нашкодоробив. Маля має робити помилки і вчитися на них.
Якщо дитина, копіюючи ваше «Якщо ти з’їси суп, будуть цукерки», починає розмовляти подібним чином – «Якщо ти мені не даси зараз цукерку, я не буду їсти суп», не поспішайте сказати «Як ти зі мною розмовляєш!», краще так: «Ти, напевно, хотів/а сказати: Мамо, будь ласка, давай я зараз з’їм одну цукерку і потім з’їм суп».
Якщо вам здається, що дитина реагує тільки на крик, подумайте, може, дитина відчуває нестачу любові? Як часто ви читаєте з нею книги, спілкуєтеся, говорите про те, як день минув, цілуєте та обіймаєте її, кажете, як сильно любите? Скільки часу ви проводите “включено”? Якщо ви працюєте за комп’ютером, а дитина поряд грає, це рівноцінно тому, що вас немає поряд.
Алгоритм дій, якщо ви вже зірвалися та накричали
Робимо перемотування — поясніть, що був напружений день, ви дуже втомилися, тому не стрималися. Вибачтеся, якщо ви неправі. Пояснюючи, будьте уважні – кажіть, що ви відчуваєте до ситуації: «Твоя поведінка/твоя реакція/твій вчинок (НЕ ти) мене розлютила». Якщо критикувати безпосередньо дитину, в неї згодом може сформуватися комплекс неповноцінності.
Тепер треба зробити «налагодження» — налагодити стосунки: «Те, як ти вчинив — погано, але мені не варто підвищувати на тебе голос». “Повтор запису” – я засмучена, тому що ти зробив так. Дитина має право на прощення у вигляді налагодження діалогу. Якщо ваше чадо нашкодило не по-дитячому, не треба відразу приймати її вибачення. Треба розібратися в ситуації, зрозуміти насправді, що й чому пішло не так, як мало б, поглянути на ситуацію з різних боків. Пам’ятайте про те, що на людях ви повинні завжди бути на боці дитини, з’ясовуйте стосунки лише наодинці. Лаючи дитину при сторонніх, її друзях, наприклад, ви принижує своє улюблене чадо.
Що робити, щоб не кричати
Для початку домовтеся з дитиною, щоб вона давала вам знак, коли ви підвищуєте голос. Нехай скаже “Мама/Тато не кричи на мене, будь ласка”, підніме руку або клацне пальцем, даючи знати, що ви вже перевищили допустимий рівень децибелів.
Встановіть правила: “Прийшовши додому, ми йдемо відразу мити руки”, “Рівно о 9 годині ти лягаєш спати”. Правила стосуються здоров’я/безпеки та кордонів. Вони потрібні для того, щоб дитина стала повноцінним членом суспільства. За недотриманням правила слідує два попередження. За відсутності реакції на друге попередження слідує покарання — позбавлення планшета на один день, солодощів, спілкування з друзями і т.п.
Покарання має бути адекватним, у жодному разі не фізичним, і жодних «Йди в кут». Якщо у вашому випадку працює «стілець» і «посидь у своїй кімнаті», то слід пам’ятати про правило «скільки років, стільки хвилин діє покарання»: якщо дитині 3 роки, то на стільчику їй сидіти не більше трьох хвилин.
Якщо ніяк не виходить позбутися крику, попросіть близьких зняти вас на відео, коли ви кричите на свою дитину. Після перегляду такого відео ви ніколи не підвищите голос.
Або уявіть, що ваш найлютіший ворог (через брак цього нехай буде просто чужа вам людина) кричить на ваше чадо цими ж словами. Які у вас почуття?
Або уявіть, як ваша дитина розповідає про своє дитинство і згадує ось якраз цю ситуацію, коли мама накричала на неї чи лаяла на очах у людей. Чи хотіли б ви цього?
Або прийміть собі постулат «Жінка апріорі ніколи не кричить». Ви принцеса/королева, ви ніколи ні на кого не підвищуєте голос.
Або в ситуаціях, коли дуже хочеться накричати, починайте видавати тваринні крики «Гав-Гав», «МЯЯЯУУУУ» і т. д. Гострота ситуації відразу зійде нанівець.
Дуже часто кричать ті, хто не приділяє собі належної уваги. У списку особистісних пріоритетів черговість має бути такою: Я/чоловік(а)/діти/робота. Почніть собі приділяти увагу і ви, можливо, задоволена собою і життям, перестанете зриватися.
Опустіться на його рівень – сядьте, візьміть на руки. Якщо сидите один навпроти одного, візьміть руки дитини у свої, зберігайте візуальний контакт. Якщо дитина розплакалася через ваші слова – не відмовляйте в обнімашках, якщо вони їй потрібні. Маля має бути впевненим у тому, що якщо йому потрібна мама/тато, його вдома приймуть таким, яким він є, навіть якщо він нашкодоробив. Маля має робити помилки і вчитися на них.
Якщо дитина, копіюючи ваше «Якщо ти з’їси суп, будуть цукерки», починає розмовляти подібним чином – «Якщо ти мені не даси зараз цукерку, я не буду їсти суп», не поспішайте сказати «Як ти зі мною розмовляєш!», краще так: «Ти, напевно, хотів/а сказати: Мамо, будь ласка, давай я зараз з’їм одну цукерку і потім з’їм суп».
Якщо вам здається, що дитина реагує тільки на крик, подумайте, може, дитина відчуває нестачу любові? Як часто ви читаєте з нею книги, спілкуєтеся, говорите про те, як день минув, цілуєте та обіймаєте її, кажете, як сильно любите? Скільки часу ви проводите “включено”? Якщо ви працюєте за комп’ютером, а дитина поряд грає, це рівноцінно тому, що вас немає поряд.
Алгоритм дій, якщо ви вже зірвалися та накричали
Робимо перемотування — поясніть, що був напружений день, ви дуже втомилися, тому не стрималися. Вибачтеся, якщо ви неправі. Пояснюючи, будьте уважні – кажіть, що ви відчуваєте до ситуації: «Твоя поведінка/твоя реакція/твій вчинок (НЕ ти) мене розлютила». Якщо критикувати безпосередньо дитину, в неї згодом може сформуватися комплекс неповноцінності.
Тепер треба зробити «налагодження» — налагодити стосунки: «Те, як ти вчинив — погано, але мені не варто підвищувати на тебе голос». “Повтор запису” – я засмучена, тому що ти зробив так. Дитина має право на прощення у вигляді налагодження діалогу. Якщо ваше чадо нашкодило не по-дитячому, не треба відразу приймати її вибачення. Треба розібратися в ситуації, зрозуміти насправді, що й чому пішло не так, як мало б, поглянути на ситуацію з різних боків. Пам’ятайте про те, що на людях ви повинні завжди бути на боці дитини, з’ясовуйте стосунки лише наодинці. Лаючи дитину при сторонніх, її друзях, наприклад, ви принижує своє улюблене чадо.
Що робити, щоб не кричати
Для початку домовтеся з дитиною, щоб вона давала вам знак, коли ви підвищуєте голос. Нехай скаже “Мама/Тато не кричи на мене, будь ласка”, підніме руку або клацне пальцем, даючи знати, що ви вже перевищили допустимий рівень децибелів.
Встановіть правила: “Прийшовши додому, ми йдемо відразу мити руки”, “Рівно о 9 годині ти лягаєш спати”. Правила стосуються здоров’я/безпеки та кордонів. Вони потрібні для того, щоб дитина стала повноцінним членом суспільства. За недотриманням правила слідує два попередження. За відсутності реакції на друге попередження слідує покарання — позбавлення планшета на один день, солодощів, спілкування з друзями і т.п.
Покарання має бути адекватним, у жодному разі не фізичним, і жодних «Йди в кут». Якщо у вашому випадку працює «стілець» і «посидь у своїй кімнаті», то слід пам’ятати про правило «скільки років, стільки хвилин діє покарання»: якщо дитині 3 роки, то на стільчику їй сидіти не більше трьох хвилин.
Якщо ніяк не виходить позбутися крику, попросіть близьких зняти вас на відео, коли ви кричите на свою дитину. Після перегляду такого відео ви ніколи не підвищите голос.
Або уявіть, що ваш найлютіший ворог (через брак цього нехай буде просто чужа вам людина) кричить на ваше чадо цими ж словами. Які у вас почуття?
Або уявіть, як ваша дитина розповідає про своє дитинство і згадує ось якраз цю ситуацію, коли мама накричала на неї чи лаяла на очах у людей. Чи хотіли б ви цього?
Або прийміть собі постулат «Жінка апріорі ніколи не кричить». Ви принцеса/королева, ви ніколи ні на кого не підвищуєте голос.
Або в ситуаціях, коли дуже хочеться накричати, починайте видавати тваринні крики «Гав-Гав», «МЯЯЯУУУУ» і т. д. Гострота ситуації відразу зійде нанівець.
Дуже часто кричать ті, хто не приділяє собі належної уваги. У списку особистісних пріоритетів черговість має бути такою: Я/чоловік(а)/діти/робота. Почніть собі приділяти увагу і ви, можливо, задоволена собою і життям, перестанете зриватися.
Теги:
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter.