Усе, що діється в дитини вдома, справді накладає свій відбиток на її психічне здоров'я та розвиток, і це може даватися взнаки в майбутньому.

Однак важливими тут є не лише взаємини між батьками та дітьми.

На психофізичному стані дитини також позначається спроможність (чи нездатність) батьків ладнати між собою. Потенційно вона впливає на все: від психічного здоров'я до успіхів у навчанні та стосунків у майбутньому.

Хоча з "позитивних" суперечок насправді може вийти й щось хороше.

Переважно суперечки справляють на дітей або незначний, або негативний вплив.

Та коли батьки репетують, сердито сваряться й періодично мовчки бойкотують одне одного, то можуть виникати проблеми.

Кілька десятиліть у Британії та інших країнах світу тривали дослідження. Вчені спостерігали за сім'ями в домашніх умовах, опитували їх протягом тривалого часу та проводили експерименти. Як свідчать результати цієї роботи, вже з шестимісячного віку в дітей, що стають свідками конфліктів між батьками, може спостерігатися прискорений пульс і підвищений рівень гормонів стресу.

У немовлят, дітей і підлітків можуть проявлятись ознаки порушень раннього розвитку мозку, порушення сну, тривога, депресія, поведінкові розлади та інші серйозні проблеми, і все це - наслідок життя в умовах гострого чи затяжного конфлікту між батьками.

Подібні порушення також виникають у дітей, що живуть в умовах постійних, але менш інтенсивних сутичок між батьками - на відміну від дітей, батьки яких конструктивно домовляються між собою і залагоджують конфлікти.

Природа чи виховання?
Не завжди можна з певністю сказати, як та чи інша дія позначиться на дитині.

Наприклад, розлучення (і рішення батьків жити окремо) мало репутацію дуже шкідливої події - бо залишає тривалий відбиток на психіці багатьох дітей.

Нині ж дослідники схильні вважати, що в деяких випадках завдає шкоди не саме розлучення, а сварки між батьками до, під час і після розлучення.

Так само, часто припускають, що реакція дитини на конфлікт безпосередньо пов'язана зі спадковістю.

Справді, "природа" визначає психічне здоров'я дитини. Від неї залежить багато негараздів із психікою - від тривожності до депресій та психозів.

Однак ситуація вдома і "виховання" дитини - теж вагомі чинники.

Все частіше припускають, що сімейне життя може бути фактором підсилення (чи згладжування) базових генетичних ризиків порушень психічного здоров'я.

Схоже, проблема - в стосунках між батьками. Неважливо, чи живуть вони разом і чи пов'язані діти з батьками генетичною спорідненістю (мало місце штучне запліднення чи всиновлення).

Сварки через дітей
Що все це означає для батьків?

Насамперед важливо визнати, що сперечатись і не погоджуватись одне з одним - цілковито нормальне явище для батьків чи опікунів дитини.

Проте, коли батьки дуже часто й сильно сваряться, не залагоджуючи конфліктів, це погано позначається на дітях.

Коли ж предметом суперечки стають самі діти, ситуація погіршується. Діти звинувачують себе чи почуваються винними, бо сварка спалахнула через них.

Це призводить до порушення сну, труднощів раннього розвитку мозку в немовлят, тривоги. Також можуть виникати проблеми з поведінкою в учнів початкових класів, депресія, проблеми з успішністю в навчанні та інші серйозні труднощі (наприклад, старші діти й підлітки самі, навмисне завдають собі шкоди).

Ось уже багато десятиліть нам відомо, що побутове насилля може завдавати непоправної шкоди дітям.

Батькам зовсім не обов'язково демонструвати неврівноваженість чи поводитися агресивно одне з одним, щоб нашкодити своїй дитині.

Коли вони тримаються відсторонено чи не розмовляють одне з одним, то також піддають ризику емоційний, поведінковий і соціальний розвиток дитини.

Та на цьому проблеми не закінчуються.

Ці явища не лише впливають на життя дітей. Як свідчать дослідження, погана модель стосунків може передаватися з покоління в покоління.

Якщо ми хочемо, щоб життя нинішнього покоління дітей (а отже - наступного покоління батьків і родин) було щасливим і позитивним, це коло необхідно розірвати.

Сварки "сам на сам"
Але є фактори, що можуть пом'якшувати завдану шкоду.

За даними дослідників, вже приблизно з дворічного віку (а може, навіть і раніше) дитина починає уважно спостерігати за поведінкою батьків.

І стає вразливою до сварок - навіть якщо самим батькам здається, що вона нічого не бачить, чи вони сперечаються "сам на сам", щоб її не травмувати.

Важливо, як діти інтерпретують і розуміють причини та потенційні наслідки конфліктів.

Спираючись на попередній досвід, діти складають свою думку: чи розгориться конфлікт ще дужче, чи будуть втягнені в конфлікт і вони, чи є загроза розпаду сім'ї - а деяких маленьких дітей цей момент особливо лякає.

Також їх може непокоїти інше - чи не погіршаться внаслідок сварки їхні стосунки з батьками.

За результатами досліджень, хлопчики та дівчатка можуть реагувати по-різному. У дівчаток частіше виникають проблеми з емоційним станом, у хлопчиків - з поведінкою.

Часто державні програми, націлені на покращення психічного стану дітей і підлітків, фокусуються на підтримці самих дітей чи безпосередній допомозі батькам у вихованні.

Але цілком імовірно, що налагодження стосунків між батьками також досить швидко принесе свої плоди - велику користь дітям. Крім того, в майбутньому самим дітям буде легше підтримувати нормальні стосунки з людьми.

Стосунки з родичами, братами-сестрами, іншими дорослими (наприклад, вчителями) та друзями, в яких наявна взаємна підтримка, також мають велике значення для здорового розвитку дитини в тривалій перспективі. А все, що відбувається вдома, може суттєво впливати на ці стосунки, добре чи погано.

Для батьків природно перейматися тим, що їхні сварки можуть зашкодити дітям.

Але вряди-годи не погоджуватись чи сперечатись - так само природно. Власне, діти добре реагують, коли батьки пояснюють їм причину суперечки чи залагоджують її - у прийнятний спосіб.

Так, у тих випадках, коли відбувається примирення між батьками, діти можуть засвоїти важливий позитивний урок, який надалі допоможе їм зорієнтуватися у власних емоціях та взаєминах за межами сім'ї.

Допомогти батькам зрозуміти, як їхні стосунки впливають на розвиток дитини, означає підготувати основу для здоров'я дитини сьогодні - та здорової сім'ї в майбутньому.