Актриса й письменниця Агапі Стассінопулос та її сестра Аріанна Хаффінгтон були виховані мудрою й відважної матір'ю, Еллі Стассінопулос, в Афінах. Попри сімейні та фінансові проблеми, мати вчила обох дочок завжди залишатися відкритими й довіряти життю. Агапі Стассінопулос розповідає про те, які погляди на життя, любов та розуміння самих себе грецькі матері прищеплюють своїм дітям.

Богині ніколи не поспішають

«Наша сила в тому, що ми – жінки, – завжди говорила мені мама. – Ми – Афродіти, Афіни, Артеміди. Ми богині краси й мудрості, полювання й місяця, сім'ї та народження дітей. Але ми не богині телефонів і мікрохвильовок».

Кілька років тому ми з мамою шукали житло в Нью-Йорку. Ми подивилися одну квартиру, і мама сказала: «Дуже добре». Але оренда квартири коштувала дуже дорого, і ми не могли дозволити собі жити тут. Потім прийшов господар квартири, і мама стала розмовляти з ним про життя в Англії, про рецепти йогурту. Я поквапила її: «Уже 12.30. Нам час іти дивитися наступну квартиру». Мама відповіла: «Люба, не поспішай. Дай мені насолодитися цим моментом. Я не хочу розмінювати його на справи й турботи».

Будьте максимально уважні

У дитинстві, коли я не могла щось зробити (наприклад, запам'ятати танцювальні па або роль у театрі), мама говорила мені: «Люба, зосередься. У тебе не вийде, якщо ти не будеш максимально уважна до того, що ти робиш».

У 14 років я сказала мамі, що хочу вступити до театрального училища та стати актрисою. У той час батько пішов із сім'ї, ми жили з мамою й сестрою в однокімнатній квартирі в центрі Афін. Одного разу однокласниця розповіла мені про лондонську королівську академію драматичного мистецтва. Після цього я дуже захотіла вчитися там і навіть вирізала букви КАДІ на своїй парті як нагадування про свою життєву мету.

Знаючи про моє прагнення, мама сказала мені: «Ти обов'язково вступиш до академії мистецтв!» Вона була дуже уважна до мого прагнення. Вона сказала: «Давай знайдемо вчителя, який підготує тебе до іспитів. Знайдімо когось, хто закінчив королівську академію». Вона запитувала у всіх своїх знайомих і, нарешті, знайшла грецького актора на ім'я Фесос Тессос.

Ми зустрілися з Фесосом в одному з афінських театрів. Мама сказала: «Здрастуйте, я Еллі, а це моя дочка Агапі. Вона дуже хоче вступити до королівської академії». Фесос Тессос познайомив нас зі своїм учителем, і в результаті я вступила до академії, навіть не володіючи вільно англійською мовою.

Дивіться на речі під іншим кутом зору

Ми всі іноді відчуваємо себе безсилими, особливо, коли не отримуємо того, до чого прагнемо в кар'єрі або особистому житті. Але моя мама завжди казала: «Подивися на речі під іншим кутом зору! Ти надто довго дивилася на все з позиції розчарування або провини. Подивися на речі з позиції любові до себе!» Вона мала на увазі, що потрібно змінити свій спосіб мислення. Фокусуйтеся на тому, що ви хочете, а не на тому, що вас засмучує й заважає відчувати себе щасливими.

Запрошуйте знайомих на пікнік

Моя мама була надзвичайно відкритою жінкою й не ділила людей за соціальними ознаками. За обідом вона запросто могла посадити водопровідника поруч з міністром. Вона вважала, що спільний прийом їжі зближує людей та усуває бар'єр між незнайомцями. Це грецька традиція, вона була традицією й нашої сім'ї – приготувати їжу з любов'ю й нагодувати нею людей. За столом мама зустрічалася зі старими друзями та знаходила нових. Мама завжди говорила нам, що коли ми виключаємо когось із кола нашого спілкування, ми втрачаємо можливість розвиватися й повноцінно жити.

Переборюйте себе

Мама ніколи не піддавалася страхам. Під час Другої світової війни вона була санітаркою в Червоному хресті. Одного разу німецькі солдати увірвалися в госпіталь, де ховалися євреї й перебували поранені. Німці почали стріляти, але мама незворушним голосом бездоганною німецькою мовою сказала: «Опустіть зброю. Ми – Червоний хрест». Німці підкорилися та припинили стрілянину. Такі моменти мама називала «подолання себе». Неважливо, хто ви, – ви здатні на більше, ніж можете собі уявити. Ми недооцінюємо силу нашого духу.

Цього принципу мама дотримувалася все своє життя. Що б не трапилося, вона згадувала той випадок в госпіталі й говорила: «Я сама дозволила цьому статися в моєму житті». З усіма нами трапляються неприємні ситуації (які, можливо, і не загрожують нашому життю), і їх потрібно сприймати мужньо, з незворушною вірою в себе.

Будьте для себе найбільшою цінністю

У нас був друг сім'ї з міста Салоніки. Він був дуже успішний і багатий. Одного разу він приїхав до нас у гості, і ми побачили, що він помітно набрав вагу. Він задихався, просто піднімаючись вгору по сходах. Мама сказала йому: «Мені неважливо, як ідуть справи у твоєму бізнесі, але я бачу, що ти зовсім не дбаєш про себе! Ти палиш, їси жирну їжу й мало відпочиваєш! Ти – головна цінність для самого себе, і якщо ти найближчим часом не подбаєш про себе, будуть дуже погані наслідки!» Мама відвела його в лікарню, де в нього діагностували захворювання судин. Я запам'ятала цю фразу на все життя. Коли наше життя наповнене занадто великою кількістю справ, нам потрібно зупинитися й подбати про себе та своє здоров'я.

Співайте - і всі тривоги підуть

Коли я переїхала до Нью-Йорка, мені було дуже самотньо. Я писала свою першу книгу й дуже сумувала за своєю сім'єю. Мама телефонувала мені й співала грецькі пісні про кохання, життя й море. Вона співала навіть тоді, коли їй відповідав автовідповідач. Тепер, коли мені сумно, я співаю. Неважливо, де я при цьому перебуваю – я співаю, щоб зняти стрес.

Ви живете для того, щоб радіти

Мами не стало 12 років тому. В останні хвилини я була поруч з нею, тримала її за руку. Зараз я часто чую її голос. Мама каже мені те, що писала в листах, коли я вчилася в школі: «Люба, якщо ти відчуваєш себе нещасною, пам'ятай: ти живеш для радості. Не для тривог, не для того, щоб добре вчитися, а саме для радості». І ми всі теж живемо саме для цього.

Агапі Стассінопулос, грецька актриса й письменниця, автор книги «Богині й боги в любові: зроби міф реальністю».