Що робити батькам підлітків, які нічого не прагнуть в житті
11:00, 24.07.2019
Психологи кажуть, що виросло ціле покоління молодих людей, які «нічого не хочуть». Ні грошей, ні кар’єри, ні особистого життя. Вони цілодобово просиджують за комп’ютерами, їх не цікавлять дівчата (хіба зовсім трохи, щоб не напружуватися).
Вони взагалі не збираються працювати. Як правило, їх задовольняє те життя, яке вже є – батьківська квартира, трошки грошей на сигарети, пиво. Не більше. Що з ними не так?
Здавалося б, сформований молодий організм, який сповнений енергії і сил, повинен направляти це все на своє навчання або роботу, приділяти увагу протилежній статі, прагнути до насолоди моментом і робити все для того що б отримати від життя по максимуму. Але замість цього, таких підлітків влаштовує абсолютно протилежний спосіб життя. Що ж входить в цей самий спосіб життя?
Та все дуже просто. Гроші на кишенькові витрати, яких достатньо і на пачку сигарет, і на пляшку пива, домашній комп'ютер, який замінив дитині спілкування з однолітками, а також величезна кількість проблем всередині сім'ї, які батьки воліють не помічати. Батьки часто звертаються до місцевих психологів у відчайдушній спробі допомогти своїй дитині і витягнути її з стану «нічого не хочу» і «мені нічого не треба», але як правило, це абсолютно безрезультатне заняття. Такі проблемні підлітки зазвичай виростають у сім'ях, де немає батька або матері. Якщо немає батька, мати виконує функцію годувальника і годувальниці, а також няні-прибиральниці і звичайно ж, роль самого батька, інформує Ukr.Media.
Якщо в сім'ї немає матері, то всі домашні клопоти і виховання дітей змушений повісити на себе батько. Що кажуть самі батьки з цього приводу? Одну і ту ж фразу повторює як не мати, то батько «Ми для нього(неї), а він(вона) для нас - нічого». Дитячі мрії та бажання починають зароджуватися ще в глибокому дитинстві, а також у подальшому на прикладі інших людей. Батьки, часом не усвідомлюючи, і головне, з величезним небажанням визнавати свої помилки, довгий час придушували в дитини її бажання і мрії. Також, підлітки з неохочим бажанням до чого-небудь, це результат ранньої самостійності, якщо дитина ще з малих років була надана сама собі, то вона навчилася знаходити вихід із складних життєвих ситуацій - наодинці, і аналогічно, вирішувати свої особисті проблеми. В цьому випадку «не хочу» і «не треба» викликано занадто сильною самостійністю, і занадто дорослим поглядом на життя.
Ось вам ще одна причина такої поведінки. Обмеження. Діти часом розповідають психологам: «Я був відмінників, ходив на танці і малювання, вчив іноземні мови і вчасно лягав спати, зі школи мене завжди забирала няня і з друзями ми гуляли не більше двох годин у день, чим я не догодив своїм батькам?». Проблема полягає в тому, що дитина заздалегідь була перевантажена тим чого від неї хотіли батьки, і не знайшла своєчасно сенсу життя і своїх особистих бажань. У віці формування амбіцій і особистих якостей підлітків, був зайнятий бажаннями і вказівками батьків, а можливі загрози непокори стримували його в цих рамках. З цього випливає ще одна причина можливого небажання жити як всі нормальні люди. Це насильство в сім'ї. Ні в якому разі не йдеться про страшні речі, які тягнуть за собою статті з кримінального кодексу, але ми говоримо про надмірну жорстокість покарань.
Можливо варто заглянути в своє минуле і згадати як сильно били ременем, або які повчальні уроки ви давали дитині, задатися питанням, який життєвий момент міг спровокувати цей самий переломний момент для психіки? Коли у вашої дитини почало вироблятися сталеве загартування для характеру? А тепер головне питання, що ж робити? Згадайте про те, чого раніше хотіла ваша дитина, чого не вистачало її недалекому минулому і що могло б мотивувати її частіше посміхатися і радіти життю? Навіть марна прогулянка з друзями виявиться найбільш корисною для підняття настрою. Почніть слухати свою дитину і ставити в пріоритет її бажання і вимоги. Соціальний мережі, комп'ютерні ігри - це те що потрібно прийняти і змиритися, постаратися пережити цей етап.
Вони взагалі не збираються працювати. Як правило, їх задовольняє те життя, яке вже є – батьківська квартира, трошки грошей на сигарети, пиво. Не більше. Що з ними не так?
Здавалося б, сформований молодий організм, який сповнений енергії і сил, повинен направляти це все на своє навчання або роботу, приділяти увагу протилежній статі, прагнути до насолоди моментом і робити все для того що б отримати від життя по максимуму. Але замість цього, таких підлітків влаштовує абсолютно протилежний спосіб життя. Що ж входить в цей самий спосіб життя?
Та все дуже просто. Гроші на кишенькові витрати, яких достатньо і на пачку сигарет, і на пляшку пива, домашній комп'ютер, який замінив дитині спілкування з однолітками, а також величезна кількість проблем всередині сім'ї, які батьки воліють не помічати. Батьки часто звертаються до місцевих психологів у відчайдушній спробі допомогти своїй дитині і витягнути її з стану «нічого не хочу» і «мені нічого не треба», але як правило, це абсолютно безрезультатне заняття. Такі проблемні підлітки зазвичай виростають у сім'ях, де немає батька або матері. Якщо немає батька, мати виконує функцію годувальника і годувальниці, а також няні-прибиральниці і звичайно ж, роль самого батька, інформує Ukr.Media.
Якщо в сім'ї немає матері, то всі домашні клопоти і виховання дітей змушений повісити на себе батько. Що кажуть самі батьки з цього приводу? Одну і ту ж фразу повторює як не мати, то батько «Ми для нього(неї), а він(вона) для нас - нічого». Дитячі мрії та бажання починають зароджуватися ще в глибокому дитинстві, а також у подальшому на прикладі інших людей. Батьки, часом не усвідомлюючи, і головне, з величезним небажанням визнавати свої помилки, довгий час придушували в дитини її бажання і мрії. Також, підлітки з неохочим бажанням до чого-небудь, це результат ранньої самостійності, якщо дитина ще з малих років була надана сама собі, то вона навчилася знаходити вихід із складних життєвих ситуацій - наодинці, і аналогічно, вирішувати свої особисті проблеми. В цьому випадку «не хочу» і «не треба» викликано занадто сильною самостійністю, і занадто дорослим поглядом на життя.
Ось вам ще одна причина такої поведінки. Обмеження. Діти часом розповідають психологам: «Я був відмінників, ходив на танці і малювання, вчив іноземні мови і вчасно лягав спати, зі школи мене завжди забирала няня і з друзями ми гуляли не більше двох годин у день, чим я не догодив своїм батькам?». Проблема полягає в тому, що дитина заздалегідь була перевантажена тим чого від неї хотіли батьки, і не знайшла своєчасно сенсу життя і своїх особистих бажань. У віці формування амбіцій і особистих якостей підлітків, був зайнятий бажаннями і вказівками батьків, а можливі загрози непокори стримували його в цих рамках. З цього випливає ще одна причина можливого небажання жити як всі нормальні люди. Це насильство в сім'ї. Ні в якому разі не йдеться про страшні речі, які тягнуть за собою статті з кримінального кодексу, але ми говоримо про надмірну жорстокість покарань.
Можливо варто заглянути в своє минуле і згадати як сильно били ременем, або які повчальні уроки ви давали дитині, задатися питанням, який життєвий момент міг спровокувати цей самий переломний момент для психіки? Коли у вашої дитини почало вироблятися сталеве загартування для характеру? А тепер головне питання, що ж робити? Згадайте про те, чого раніше хотіла ваша дитина, чого не вистачало її недалекому минулому і що могло б мотивувати її частіше посміхатися і радіти життю? Навіть марна прогулянка з друзями виявиться найбільш корисною для підняття настрою. Почніть слухати свою дитину і ставити в пріоритет її бажання і вимоги. Соціальний мережі, комп'ютерні ігри - це те що потрібно прийняти і змиритися, постаратися пережити цей етап.
Теги:
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter.