Що робити батькам, коли діти постійно сваряться?
07:00, 15.01.2024
Психолог та психотерапевт Олег Следь радить не боятися сварок між дітьми, бо це процес формування їхніх стосунків з рівними собі. Сварки точно будуть.
Переживати треба, якщо їх не буде. Якщо людину виховують у “тепличних” умовах, то вона виросте з перфекціонізмом.
У світі, де немає нічого й нікого ідеального, їй буде складно будувати стосунки з іншими, адже вона матиме занадто високі вимоги до людей.
Щоб зменшити кількість сварок та моральну шкоду від них, дотримуйтеся простих правил:
- Запитуйте в дітей, що вони відчувають, демонструйте кожному свою підтримку.
- Обговоріть сімейні правила та дотримуйтеся їх, показуючи дітям свій приклад.
- Будьте справедливими. Не карайте, а пояснюйте.
- Не діліть дітей на старших та молодших. Не варто сварити старших, а молодших пробачати, обґрунтовуючи це тим, що “ви ж старші, маєте бути розумнішими, а це ще мала дитина, не розуміє, як можна, а як — ні”. Старша дитина не повинна нести відповідальність за всі вчинки молодших. Так батьки вкладають у голову дітям думку, що треба піклуватися про всіх інших, лише не про себе. Стосунки братів та сестер — це про рівність.
- Поважайте дитину та її вибір. Хоч вона й маленька, але має свої вподобання, і рідні мусять це розуміти.
- Приділяйте час дітям. Робіть «татові дні» і «мамині дні» з кожною дитиною окремо, щоб вона відчувала особливий контакт з кожним із батьків.
- Підтримуйте дружню атмосферу зі своїм партнером. Не сваріться при дітях та поважайте одне одного. Діти копіюють моделі поведінки батьків.
Мої діти сваряться. Чи треба розбиратися, хто винен, чи потрібно покарати одразу всіх без з’ясування деталей суперечки?
Дитяча психологиня Тетяна Кирієнко запевняє, що більшість сварок, які відбуваються між дітьми, не потребують вашого втручання. Діти мають самі вчитися вирішувати свої конфлікти. Але дивіться, до якої межі це доходить.
Якщо конфлікт набирає обертів, починаються словесні та фізичні кривдження — потрібно відреагувати, зупинити, але не карати. З’ясуйте причини поведінки кожного та поясніть, що така ситуація неприпустима.
Якщо ж ви каратимете без з’ясування деталей та причин, то діти відчуватимуть, що їхні переживання не важливі.
Необхідно встановлювати певні правила поведінки в родині, але вони не діють, якщо дорослі самі їх не дотримуються.
Ситуація: діти посварилися й прийшли жалітися одне на одного до мене. Що робити?
Важливо почути обох та показати, що ви розумієте переживання кожного. Спробуйте віддзеркалити почуття дитини: “Я бачу, що ти засмучений/-а. Мені також сумно через ваші сварки з братом/сестрою”.
Не погрожуйте дітям за сварки, адже це маніпуляція. Не спішіть бути суддею, вирішувати, хто правий, а хто винен. Іноді дітям достатньо вашого співчуття.
У мене троє дітей. Треба гратися з ними всіма разом або ж приділяти кожному час окремо?
Психологи рекомендують проводити час і всім разом, і обов’язково приділяти увагу кожному. Дитина має знати, що в неї є свій день з одним із батьків, який належатиме лише їм двом.
Це матиме велике значення для малюка. Ви зможете уникнути зайвих ревнощів та суперечок між братами та сестрами, адже кожен відчуватиме свою важливість.
Ситуація: я дуже багато працюю та рідко коли маю вільний час. Як довго треба гратися з дітьми?
Важлива не тривалість, а якість. Дитина зрадіє навіть невеликому вияву уваги до неї, адже відчує, що контакт із батьками продовжується, про неї не забули.
Переживати треба, якщо їх не буде. Якщо людину виховують у “тепличних” умовах, то вона виросте з перфекціонізмом.
У світі, де немає нічого й нікого ідеального, їй буде складно будувати стосунки з іншими, адже вона матиме занадто високі вимоги до людей.
Щоб зменшити кількість сварок та моральну шкоду від них, дотримуйтеся простих правил:
- Запитуйте в дітей, що вони відчувають, демонструйте кожному свою підтримку.
- Обговоріть сімейні правила та дотримуйтеся їх, показуючи дітям свій приклад.
- Будьте справедливими. Не карайте, а пояснюйте.
- Не діліть дітей на старших та молодших. Не варто сварити старших, а молодших пробачати, обґрунтовуючи це тим, що “ви ж старші, маєте бути розумнішими, а це ще мала дитина, не розуміє, як можна, а як — ні”. Старша дитина не повинна нести відповідальність за всі вчинки молодших. Так батьки вкладають у голову дітям думку, що треба піклуватися про всіх інших, лише не про себе. Стосунки братів та сестер — це про рівність.
- Поважайте дитину та її вибір. Хоч вона й маленька, але має свої вподобання, і рідні мусять це розуміти.
- Приділяйте час дітям. Робіть «татові дні» і «мамині дні» з кожною дитиною окремо, щоб вона відчувала особливий контакт з кожним із батьків.
- Підтримуйте дружню атмосферу зі своїм партнером. Не сваріться при дітях та поважайте одне одного. Діти копіюють моделі поведінки батьків.
Мої діти сваряться. Чи треба розбиратися, хто винен, чи потрібно покарати одразу всіх без з’ясування деталей суперечки?
Дитяча психологиня Тетяна Кирієнко запевняє, що більшість сварок, які відбуваються між дітьми, не потребують вашого втручання. Діти мають самі вчитися вирішувати свої конфлікти. Але дивіться, до якої межі це доходить.
Якщо конфлікт набирає обертів, починаються словесні та фізичні кривдження — потрібно відреагувати, зупинити, але не карати. З’ясуйте причини поведінки кожного та поясніть, що така ситуація неприпустима.
Якщо ж ви каратимете без з’ясування деталей та причин, то діти відчуватимуть, що їхні переживання не важливі.
Необхідно встановлювати певні правила поведінки в родині, але вони не діють, якщо дорослі самі їх не дотримуються.
Ситуація: діти посварилися й прийшли жалітися одне на одного до мене. Що робити?
Важливо почути обох та показати, що ви розумієте переживання кожного. Спробуйте віддзеркалити почуття дитини: “Я бачу, що ти засмучений/-а. Мені також сумно через ваші сварки з братом/сестрою”.
Не погрожуйте дітям за сварки, адже це маніпуляція. Не спішіть бути суддею, вирішувати, хто правий, а хто винен. Іноді дітям достатньо вашого співчуття.
У мене троє дітей. Треба гратися з ними всіма разом або ж приділяти кожному час окремо?
Психологи рекомендують проводити час і всім разом, і обов’язково приділяти увагу кожному. Дитина має знати, що в неї є свій день з одним із батьків, який належатиме лише їм двом.
Це матиме велике значення для малюка. Ви зможете уникнути зайвих ревнощів та суперечок між братами та сестрами, адже кожен відчуватиме свою важливість.
Ситуація: я дуже багато працюю та рідко коли маю вільний час. Як довго треба гратися з дітьми?
Важлива не тривалість, а якість. Дитина зрадіє навіть невеликому вияву уваги до неї, адже відчує, що контакт із батьками продовжується, про неї не забули.
Теги:
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter.