Як реагувати батькам, коли дитина зізналась в нетрадиційній орієнтації?
20:29, 20.05.2024
Дитячий психолог та психотерапевт Олег Следь відповів на всі запитання, які батьки часто соромляться ставити, а ще розповів, якою має бути здорова реакція батьків на приналежність дитини до спільноти ЛГБТК+.
У підлітковому віці дитина пізнає себе і досліджує для того, щоб ствердити свою сексуальну ідентичність чи певні вподобання. Варто знати, що не всі люди, які мають ту чи іншу сексуальну орієнтацію, приналежні до ЛГБТК+.
Психолог каже, що в Україні здебільшого реакція на приналежність дітей до спільноти ЛГБТК+ не завжди збігається з цілковитим прийняттям. Таку реакцію можна зустріти дуже рідко, адже ці теми ще є доволі тонкими для нашого суспільства, — зазначає психолог.
Якщо дитина вирішила поділитися своїми відчуттями з батьками, здорова реакція має бути такою:
- Не нападай на дитину. Є різні захисні механізми нашої психіки, серед яких і напад. Але люди, які змогли створити сім’ї, народити і виховати дітей, можуть опанувати свою реакцію.
- Вислухай. Почуй усе, що хоче сказати дитина, але не допитуйся прискіпливо про кожен момент, який тебе цікавить. Такі питання можуть загнати дитину в глухий кут та змусити боятися розповідати щось батькам узагалі.
- Поцікався в коректній формі, що відчуває дитина. Це можуть бути такі запитання: “Що ти відчуваєш?”, “Звідки ти дізнався(-лась) про це?”, “Що ти про це знаєш?”
- Якщо ти ще не визначився(-лась) з тим, що тебе цікавить, дай собі та дитині час на обдумування сказаного і почутого.
"Якщо батьки не розуміють, що робити далі, не можуть опанувати себе, потрібно звернутися до психолога. Жодного інтернету!" — каже психолог Олег Следь.
У підлітковому віці дитина пізнає себе і досліджує для того, щоб ствердити свою сексуальну ідентичність чи певні вподобання. Варто знати, що не всі люди, які мають ту чи іншу сексуальну орієнтацію, приналежні до ЛГБТК+.
Психолог каже, що в Україні здебільшого реакція на приналежність дітей до спільноти ЛГБТК+ не завжди збігається з цілковитим прийняттям. Таку реакцію можна зустріти дуже рідко, адже ці теми ще є доволі тонкими для нашого суспільства, — зазначає психолог.
Якщо дитина вирішила поділитися своїми відчуттями з батьками, здорова реакція має бути такою:
- Не нападай на дитину. Є різні захисні механізми нашої психіки, серед яких і напад. Але люди, які змогли створити сім’ї, народити і виховати дітей, можуть опанувати свою реакцію.
- Вислухай. Почуй усе, що хоче сказати дитина, але не допитуйся прискіпливо про кожен момент, який тебе цікавить. Такі питання можуть загнати дитину в глухий кут та змусити боятися розповідати щось батькам узагалі.
- Поцікався в коректній формі, що відчуває дитина. Це можуть бути такі запитання: “Що ти відчуваєш?”, “Звідки ти дізнався(-лась) про це?”, “Що ти про це знаєш?”
- Якщо ти ще не визначився(-лась) з тим, що тебе цікавить, дай собі та дитині час на обдумування сказаного і почутого.
"Якщо батьки не розуміють, що робити далі, не можуть опанувати себе, потрібно звернутися до психолога. Жодного інтернету!" — каже психолог Олег Следь.
Теги:
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter.