4 способи правильного покарання дітей
10:00, 26.07.2016
Усі психологи стверджують, що до дитини фізичне покарання неприйнятне, адже малюк не може відразу зрозуміти, за що його вдарили. Але як же покарати пустуна, щоб він відразу зрозумів свою провину?
Позбавити задоволення
Приблизно у віці одного року малюки починають перевіряти міцність нервів батьків і намагаються за допомогою різних витівок "намацати" ту грань, за яку переступати не можна. Саме в цьому випадку позбавлення задоволення буде найкращим покаранням.
Приклад: ви взяли малюка на руки, а він вас вдарив.
Ваші дії:
опустіть забіяку на підлогу і суворим голосом скажіть: "Не можна битися!"
У цьому випадку крихітка позбудеться задоволення перебувати на маминих руках. Пам'ятайте, що покарання у такій ситуації повинно послідувати негайно.
Ігнорувати
Спосіб покарання, як ігнорування, повинен використовуватися вкрай рідко і акуратно. Це пов'язано з тим, що будь-яка дитина важко переносить, коли батьки позбавляють її своєї любові. Особливо ефективний цей спосіб під час істерики малюка.
Приклад: чадо закотило істерику, впавши на підлогу.
Ваші дії:
вийдіть з кімнати, і не розмовляйте з ним, поки він не заспокоїться. Покажіть, що розсердилися. Але не затягуйте таке покарання надовго.
Після того дитина заспокоїться, поговоріть з нею про її провини, приголубте і втішайте.
Карати малюка, днями з ним не розмовляючи, - це вже не покарання, а катування.
Тимчасовий арешт
Метод тимчасового арешту дуже ефективний. Він з чимось перегукується з методом ігнорування. Тут теж малюк залишається наодинці зі своїми думками. Якщо вільного кута в будинку немає, можна обзавестися стільчиком, який знаходиться постійно на одному і тому ж місці. Ви саджаєте дитину, котра провинилася, на стілець у кутку, де вона повинна просидіти рівно п'ять хвилин в повній самоті. Повірте, ці п'ять хвилин здадуться їй вічністю. І покарання отримає, і заспокоїться.
Приклад: дитина зламала нову машинку.
Ваші дії:
Посадіть дитину на стілець, при цьому обов'язково поясніть, чому малюк покараний. Без такого пояснення дитина не зрозуміє, в чому її вина (адже вона просто хотіла подивитися, що всередині машинки).
Таке покарання повинне послідувати відразу ж після "проколу" дитини. Ще важливо навчити її усвідомлювати свої дії. Тому через п'ять хвилин запитайте у неї, чому її покарали, і чи буде вона і далі робити подібне.
Самовиховання
Обов'язково пояснюйте дитині причинно-наслідкові зв'язки, використовуючи досвід маленького чоловічка. Наприклад, заліз в калюжу, промочив ноги, як наслідок - захворів і не можна на прогулянку. Поламав іграшку дівчинки-сусідки, як наслідок - вона не хоче з тобою дружити. Так чадо на власному досвіді дізнається, що всі ваші вимоги справедливі. Якщо батьки виховують дітей таким чином, то вони виростають більш самостійними і розсудливими, легше пристосовуються до життя.
Пам'ятайте, що дитина, на яку постійно кричать, звикає до криків і сама стає крикуном. Чадо, якого постійно б'ють - звикає до побоїв і на них потім не реагує.
Приблизно у віці одного року малюки починають перевіряти міцність нервів батьків і намагаються за допомогою різних витівок "намацати" ту грань, за яку переступати не можна. Саме в цьому випадку позбавлення задоволення буде найкращим покаранням.
Приклад: ви взяли малюка на руки, а він вас вдарив.
Ваші дії:
опустіть забіяку на підлогу і суворим голосом скажіть: "Не можна битися!"
У цьому випадку крихітка позбудеться задоволення перебувати на маминих руках. Пам'ятайте, що покарання у такій ситуації повинно послідувати негайно.
Ігнорувати
Спосіб покарання, як ігнорування, повинен використовуватися вкрай рідко і акуратно. Це пов'язано з тим, що будь-яка дитина важко переносить, коли батьки позбавляють її своєї любові. Особливо ефективний цей спосіб під час істерики малюка.
Приклад: чадо закотило істерику, впавши на підлогу.
Ваші дії:
вийдіть з кімнати, і не розмовляйте з ним, поки він не заспокоїться. Покажіть, що розсердилися. Але не затягуйте таке покарання надовго.
Після того дитина заспокоїться, поговоріть з нею про її провини, приголубте і втішайте.
Карати малюка, днями з ним не розмовляючи, - це вже не покарання, а катування.
Тимчасовий арешт
Метод тимчасового арешту дуже ефективний. Він з чимось перегукується з методом ігнорування. Тут теж малюк залишається наодинці зі своїми думками. Якщо вільного кута в будинку немає, можна обзавестися стільчиком, який знаходиться постійно на одному і тому ж місці. Ви саджаєте дитину, котра провинилася, на стілець у кутку, де вона повинна просидіти рівно п'ять хвилин в повній самоті. Повірте, ці п'ять хвилин здадуться їй вічністю. І покарання отримає, і заспокоїться.
Приклад: дитина зламала нову машинку.
Ваші дії:
Посадіть дитину на стілець, при цьому обов'язково поясніть, чому малюк покараний. Без такого пояснення дитина не зрозуміє, в чому її вина (адже вона просто хотіла подивитися, що всередині машинки).
Таке покарання повинне послідувати відразу ж після "проколу" дитини. Ще важливо навчити її усвідомлювати свої дії. Тому через п'ять хвилин запитайте у неї, чому її покарали, і чи буде вона і далі робити подібне.
Самовиховання
Обов'язково пояснюйте дитині причинно-наслідкові зв'язки, використовуючи досвід маленького чоловічка. Наприклад, заліз в калюжу, промочив ноги, як наслідок - захворів і не можна на прогулянку. Поламав іграшку дівчинки-сусідки, як наслідок - вона не хоче з тобою дружити. Так чадо на власному досвіді дізнається, що всі ваші вимоги справедливі. Якщо батьки виховують дітей таким чином, то вони виростають більш самостійними і розсудливими, легше пристосовуються до життя.
Пам'ятайте, що дитина, на яку постійно кричать, звикає до криків і сама стає крикуном. Чадо, якого постійно б'ють - звикає до побоїв і на них потім не реагує.
Теги:
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter.