Гнів часто змушує нас використовувати образливі слова та висловлювання щодо наших близьких, що продиктовано швидше “гарячим” моментом, ніж реальним ставленням до них. Коли перед нами діти чи підлітки, ми повинні бути дуже уважними до того, що ми говоримо і як ми це робимо, навіть якщо у нас був дуже поганий і важкий день.
Часто батьки стикаються з проблемою, що в якийсь момент дитина стає абсолютно неконтрольованою та неслухняною. А ви їй і пояснюєте, що так поводитися не можна, і голос підвищуєте, а результату немає! Можливо, час придивитися до себе і до своєї поведінки, перш ніж сваритись на дитину.
У процесі виховання дитини ми прагнемо виростити гармонійну всебічно розвинуту особистість. Не існує єдино правильної методики “правильного виховання”, тому що кожна сім’я унікальна. Однак будь-яке виховання має базуватися на безумовній любові до дитини, враховувати вік і особливості малечі. До ашої уваги 8 принципів, які допоможуть вам виховати психологічно здорову особистість.
Є діти, які недооцінюють себе, вважають себе негарними, нерозумними, гіршими за інших, погано до себе ставляться. Або навпаки – ставлять себе вище за інших, їхня поведінка межує з нарцисизмом. Обидва випадки – ознака незбалансованої самооцінки. Такі діти погано відчувають власні межі, а тому перебувають у постійному внутрішньому конфлікті. Їм складніше розкрити свій потенціал і досягти щастя й успіхів у житті.
Без надмірної уваги до дитини, мабуть, інколи і не можна обійтися. Бо має минути момент адаптації, емоції, радість — і це зрозуміло, з’явився новий член сім’ї. Але батькам варто пам’ятати, що це не може тривати постійно, адже якщо рідні не змінять своє ставлення до дитини, потім страждатимуть від поведінки та вчинків сина чи доньки. Прикладів із життя, коли егоїсти є насправді нещасними людьми, безліч. Тому, якщо ви не хочете, аби з вашою дитиною сталося подібне, потрібно не припускатися помилок у вихованні особистості. Які це помилки?
Ось мати весь день витратила на прибирання, поскладала в шафах, а дитина все повитягувала звідти на підлогу та ще весело по цьому потопталася. Мати шулікою кидається на дитину і починає бити, повторюючи, що вона цілий день на це витратила. Дитина кричить, плаче, відчуває страх і біль. Само собою матір їй не шкода, їй шкода себе, а мати їй здається дуже поганою. Як запам’ятає дитина цей урок? Якщо вона дуже чутлива й нервова, почне боятися матір. Якщо чутливості немає (а діти, яких часто б’ють, адаптовані до болю та страху), то подібне повторюватиметься.
У світі, де обман серед студентів і плагіат є однією з головних проблем вищої освіти, дитяча брехня таїть у собі потенційну небезпеку для майбутнього. Кожний батько та кожна мати хотіли б навчити свою дитину жити чесно та добросовісно. І коли дворічний малюк обманює батьків, що не проливав сік, або 8-річна дитина під час контрольної роботи дістає шпаргалку, це може викликати у батьків легкий шок. Тримайтеся, ви не зробили нічого поганого! Далі ви можете дізнатися, чому брехня – це нормально, а також про те, як необхідно реагувати на нечесність дитини і що зробити, щоби чесність існувала у вашому домі за замовчуванням.
Часто можна почути, як батьки кажуть своїм дітям: «Повір мені. Я знаю, що для тебе краще». Або радять: «Постав все з голови на ноги», а іноді і «Тримай себе в руках». Що значить «тримати себе в руках»? Діти сприймають усе буквально, такі слова навряд чи зможуть їх заспокоїти, вони лише змусять їх міцніше вхопитись за стілець. Найефективніший спосіб розмовляти з дитиною – використовувати прості формулювання, які дають зрозуміти, що ви цінуєте її почуття, але разом з тим наполягаєте на дотриманні встановлених правил. Не підривайте свій авторитет, не додавайте в кінці кожного речення із проханням або вимогою такі застереження, як «домовились?». Якщо ви даєте дитині можливість сказати «ні», вона може скористатися своїм правом, і буде здаватись, що ви не в повній мірі зацікавлені в тому, про що кажете.
Сучасні принципи виховання сприяють розвитку нарцисизму в дітей більше, ніж будь-коли. Занадто багато любові й відсутність контролю – таке виховання формує в дитини ілюзію вседозволеності. Коли батьки виконують усі забаганки дитини, вона стає егоїстичною. З іншого боку, нестача або повна відсутність уваги батьків призводять до того, що дитина намагається привернути її будь-якими способами. Як не допустити того, щоб дитина виросла нарцисом? Як її виховувати, щоб вона стала розумною й доброю?
Немає ні ідеальних батьків, ані ідеальних дітей. Ваш милий і чарівний малюк, якому ви ще недавно співали колискові пісні перед сном, тепер впадає в істерики й виводить вас із терпіння. Однак варто пам'ятати, що діти погано поводяться не тому, що ненавидять вас. Це просто означає, що ваша дитина росте й розвивається. У школі дитина цілий день підпорядковується правилам, а дім залишається для неї єдиним місцем, де вона може виявити свою волю. Самостійність – це явище, нове для неї, і вона досліджує його. Цей період розвитку дитини може здаватися батькам нестерпним. Але, дотримуючись певних правил, можна значно полегшити собі життя.
Виховання моральних цінностей у дитині допомагає розвивати позитивні риси її характеру. Розглянемо кілька способів, як ви можете в цьому допомогти.
Звичайно, вперті діти можуть довести до сказу найспокійніших і найбільш терплячих батьків, але психологи вважають, що затятість дитини може стати запорукою успіху в дорослому житті. Така властивість характеру як впертість, може дуже допомогти в майбутньому для досягнення мети, які вона поставить перед собою.
Виховувати дітей не так вже й легко, часто батькам опускаються руки. На допомогу - казки, які можуть показати дитині приклад, як потрібно себе вести, а як - ні.
Так відбувається не тому, що дитина більше любить тата. Насправді все дуже навпаки. Наприклад, є скляна ваза – тато. А є надійна сталева каструлька – мама. І якщо взяти вазу, то з нею не можна робити все, що захочеться. А якщо взяти каструльку, то нічого з нею не станеться, вона прослужить все життя й не зламається.
Підліток – це ходячий клубок протиріч і хаосу в голові. Позбавте його в цей нелегкий для нього час від виховних нотацій. І життя в родині стане спокійніше і гармонійніше.
Виховуючи свою дитину, ми через незнання або через нестачу часу, робимо масу помилок, які впливають на розвиток і світогляд нашого чада! Тому ми вирішили привести в нашій статті сім найпоширеніших помилок батьків у вихованні дитини.
Ці фрази допоможуть їм в майбутньому бути сильнішими, добрішими, відповідальнішими і впевненішими в собі.
Якщо ви хоч раз потрапляли в ситуацію, коли ваші діти в громадському місці починали наполегливо щось вимагати або нагрубили незнайомій людині, то ви пам’ятаєте збентеження і сором, коли не знаєш, куди себе подіти. Звичайно, можна махнути рукою і заспокоїти себе тим, що діти є діти, переростуть. Але вам краще знати, що подібна поведінка може стати першим тривожним дзвіночком про непривабливі риси характеру вашої дитини. Можливо, доведеться «підкрутити» дисципліну.
Діти – це не тільки щастя, а й відповідальне випробування для батьків. У певний момент чадо стає неслухняним і не піддається жодним методикам впливу. Неслухняна дитина – це, як правило, помилка батьків у вихованні.
Маленькі діти досить часто порушують межі дозволеного. Вони хапають речі, які їм не належать, або занадто захоплено висловлюють свою прихильність до немовляти! Вони навіть можуть накидатись і завдавати болю іншим людям (навіть малюкам до року), коли не можуть упоратися зі своїми негативними емоціями. Вони вибовкують усе, що в них на думці, а їхні слова не завжди радують і розчулюють. Для них ігровим майданчиком є цілий світ, і їм ще багато що належить засвоїти про певні кордони, обмеження й заборони.
За словами психологів, дитина повинна знати, що їй можна робити, а що – ні.
Якщо ти дізналася, що твій син чи дочка вирішили зробити пірсинг чи тату, не видавай подиву й тим паче не гнівайся. Зрештою, це його тіло, і він має право вдосконалювати його на свій розсуд. У розумних межах, звісно. А може, зміна іміджу виховає в підлітка самостійність і почуття відповідальності за свої вчинки, хто знає.
До дитячих психологів звертаються батьки, тому що не можуть знайти спільну мову з дитиною, бо дитина "замкнулася" в собі, чи зовсім не слухає маму й тата... А ось через те, що дитина дуже слухняна, до психологів не звертаються. А дарма!
Британські вчені з'ясували, чому підлітки поводяться погано. Фахівці з Університету Бірмінгема розповіли, що підлітки, які ведуть себе агресивно і антисоціально в певному віці, мають зовсім малу кількість сірої речовини в головному мозку, що відповідає за прийняття рішень.
Ваш чоловік не поспішає займатися з сином або донькою? На жаль, це досить поширене явище. Дуже багато татусів не поспішають брати участь у розвитку малюка. Найбільш часто зустрічаються формулювання: "це не чоловіча справа", "мені не дають відпустку по догляду за дитиною", "я не вмію і не знаю, як це робити", "моя проблема – заробляти гроші" й ін.
Наукова група з Університету Сассекса провела опитування 125 сімей з Великобританії та Індії. Дітям на момент опитування було від семи до дев’яти років. Вчені цікавилися, хто в сім’ї виконує головну роль, і як поведінка батьків позначається на самооцінці дітей.
Старі, добрі казки розповідають малюкові про добро і зло, вчать його чинити правильно і позбуватися від надуманих страхів. Прочитана перед сном казка - запорука міцного сну і приємних снів. Варто лише правильно вибирати книги, щоб від прочитаного дійсно була користь.
Подумайте, яке враження справляють на дитину ваші порівняння з іншими? Дитина не може висловити словами свої емоції і почуття, вона не знає, як на цю "зраду" мами чи тата реагувати. Чому ми очікуємо, що ці слова дитина сприйме позитивно і відразу розпочне свій процес змін на краще?!
Виховання дитини – справа непроста. Хтось готується як у школі, за допомогою книг та корисної інформації, інші виховують дітей інтуїтивно, треті строго з канонами, які були прийняті в їхніх у сім'ях, але всі батьки стикаються з тим, що існують якісь помилки щодо виховання дітей, які міцно вбиваються у голову з дитинства.
Дослідження, опубліковане в журналі "Експериментальна дитяча психологія", показало, що дівчатка хочуть машинки, а хлопчики - ляльку.
Що робити, якщо твій милий малюк раптово став некерованим, в магазині падає з істерикою на підлогу, а ввечері відмовляється йти спати?
Як пояснити дитині, що новонароджений братик чи сестричка - зовсім не ворог, а батьки люблять обох дітей однаково?
Дуже часто на вулиці можна побачити таку картину, коли малюк 2-3 роки відчайдушно б'є свою маму, кричить і тупотить ніжками, а та у відповідь теж на нього лається, намагаючись заспокоїти. Це найяскравіший приклад дитячої агресії, який ми бачимо майже щодня.
Як привчити дитину з малих років шанувати батьків, щоб і в дорослому житті її ставлення до мами і тата було таким же трепетним. Адже необхідно проявляти повагу, любов і турботу до найближчих людей.
"Ну це ж хлопчик!" – говоримо ми, коли дитина б’ється або підкладає на стілець вчительці кнопки. Однак варто йому пустити сльозу під сумний трек Лани Дель Рей, як дорослі починають нервувати: чи не надто ніжний наш хлопець? Але, здається, у 2021 році хуліган із дерев’яним автоматом – це не єдиний портрет хлопчика. Поступово ми розуміємо, що плакати і любити поні нормально для будь-якої статі.
Блогер Джоанна зібрала в своєму блозі Cup of Joe поради бувалих батьків.
Щоб дитина досягла успіху в житті, батьки повинні сформувати у неї певні звички з раннього дитинства.
Дмитро Карпачов розповів, чому батькам не варто критикувати дітей. А також пояснив, як вести себе дорослим, коли у дитини щось не виходить.
Виховання дітей — одне з найскладніших завдань. Ви хочете дати дитині все краще і оточити безмежною любов'ю, але безумовна материнська любов може її розбалувати. Якщо малюк починає істерики через дрібниці або коли його вимоги не виконуються, швидше за все, він розпещений. Але погану поведінку не змінити по клацанню. Спочатку потрібно визначити ознаки розпещеності і знайти оптимальний спосіб спілкування.
Мало кому з батьків вдається уникнути конфліктів з дитиною. І це нормально, адже дрібні розбіжності неминучі. А ось постійні великі сварки — це серйозна проблема, яка виникає через нерозуміння, що призводить до нервових розладів. Але чи можна пом’якшити ситуацію та знайти спільну мову зі своїми дітьми? Адже навіть підлітки важко переносять крики, лайки, що вже говорити про малюків, які як губка вбирають всі негативні емоції. А через тиск з боку батьків стають замкнутими. Та набагато важливіше виростити здорову та щасливу людину, а в цьому можуть допомогти деякі важливі поради.
Ніхто з батьків не хоче виростити розпещену дитину. Але часом бажання дати дітям найкраще, зробити їх життя безпечним і спокійним призводить до таких неочікуваних наслідків.
Дитина хоче все дізнатись про те, що її оточує, навколишній світ їй здається дивною казкою, де все цікаво і незвичайно.
Виховання дітей — важка і відповідальна місія, і треба так старатися не зламати їх, а підтримати та виростити міцні крила для їхнього майбутнього життя. Наш герой сьогодні поділиться з читачами 9-ма причинами, чому в гарних і порядних батьків можуть вирости нечемні й навіть недобрі діти.
Кожна мати хоче, щоб її дитина не виросла ледарем. А як це зробити? Досить просто, якщо дотримуватися простих принципів виховання.
Крок 1. Привчайте дитину виконувати ваші завдання, починаючи з того, що їй хочеться робити самій. Микита любить плескати в долоні. «Як Микита плескає в долоні? – Розумниця, Микита! А тепер, Микита, покажи, як гуде машина! – Чудово!» – ви привчаєте дитину робити те, що ви їй говорите. Вона вчиться вас слухати.
“Не будь скнарою!”, “Тобі що шкода ту іграшку?”, “А хороші діти завжди діляться.” Ці фрази так знайомі з самого дитинства. Батьки нас вчили ділитися і ми своїх дітей змалечку вчимо це робити. Після істерики та зі сльозами на очах вони віддають вподобану річ іншим. Та чи варто насправді вчити ділитися, терпіти крики малюка, а потім заспокоювати словами “Ось тепер ти молодець!”?
Беззаперечність означає дію без заперечень. Чи завжди наші діти виконують усе без заперечень? На щастя, діти не завжди підкоряються нашим наказам чи проханням. “На щастя?!” – обуряться деякі батьки. Батьки часто скаржаться на те, що дитина надто неслухняна, примхлива, рухлива, агресивна тощо. І майже не буває батьків, яких непокоїть слухняність. Однак, чи завжди слухняність — це добре?
Кетрін Кволс, автор книги “Радість виховання”, вважає, що не варто з дітьми боротися за владу. Щоб налагодити гармонійні стосунки зі своїм непокірним малюком, слід просто поміняти тактику і відмовитися від силових методів тиску на дитину.
1. Показуйте на особистому прикладі, що погано бути ледарем
Найкраще, що ми можемо для наших дітей зробити, – це показувати їм все на своєму особистому прикладі. Тоді не буде непорозуміння. Дитина не буде робити те, що не роблять її батьки. Якщо мама або тато про щось лише говорять, то малюк не буде це повторювати. Все тому, що ми так влаштовані. У нас є дзеркальні нейрони. Тобто це цілком нормально, якщо дитина їсть, говорить або робить щось точно так же, як і тато або мама. Це все відбувається на підсвідомому рівні. Наприклад, якщо один з батьків курить і каже, що це шкідливо, погано і взагалі так робити не можна, то такі слова не спрацюють. Діти підсвідомо чинять точно так же, як їх мама і тато. Особливо у віці до десяти років, коли дитина повністю себе асоціює з батьками. Всі слова мами і тата повинні бути підтверджені діями.
Без сумніву, люблячі і свідомі батьки бажають своїм дітям всього найкращого. Для цього вони контролюють кожен крок дитини, невпинно повчають, наставляють і мотивують її. Однак певні фрази дорослих, які на перший погляд здаються абсолютно нешкідливими, можуть завдати серйозної шкоди дитячій психіці, яка ще не сформувалася. Подібні слова ми часто вимовляємо на автоматі, навіть не замислюючись, адже більшість з нас чули їх від своїх батьків.
Однією із причин звернення батьків до дитячого психолога є недостача самостійності у їхніх чад. "Часто спостерігаю перекоси. 7-річна дитина сама в школу збирається, може собі бутерброд зробити. Водночас є діти, яких у 16 років досі будить мама. Це свідчить про те, що батьки не давали дитині можливості бути самостійною", - каже психолог центру дитячого і сімейного розвитку "Атма" Руслан Негода на лекції у Черкасах.
Прихильність дитини до батьків – це не даність, а результат тривалого процесу. Тому одноразовий прояв любові до дитини й турботи про неї ще не означає, що дитина буде прив'язана до вас. Із іншого боку, й окремі конфлікти з дитиною не означають, що тепер емоційний зв'язок із нею порушений.
Як часто ви проводите час зі своїми дітьми? Чи є у вас сімейні традиції? Чи допомагає вам дитина вдома або проводить весь вільний час за комп’ютером?
Усі батьки хочуть дати все найкраще своїм дітям. Але іноді, навіть самі того не помічаючи, батьки можуть перейти грань і перестаратися. Найчастіше це відображається на бажанні захистити своє чадо від усього на світі.
Багато батьків вважають, що показником гарного виховання є те, наскільки дитина слухняна. Такий малюк не буде бігати, кричати чи щось шкодити. Проте такі діти позбавлені найголовнішого – свободи.
Малеча може бути неслухняною, проявляти свій характер, різні емоції, бути різкою у своїх висловлюваннях або навпаки, закриватися в своєму світі та нічого не робити. На жаль, у таких ситуаціях дорослі часто застосовують покарання. На їх думку, так вони показують дитині, яка модель поведінки недопустима, а завдяки фізичній силі розбишака назавжди запам'ятає, що так робити не можна.
Батьки завжди хочуть, аби їх діти стали щасливими та психологічно сильними. Для цього вони мають уникати деяких речей, зокрема не "робити" малечу ідеальною та не вирішувати замість неї всі проблеми. Адже дитина має сама загартовувати свій характер. Виростити ментально сильну дитину – це не означає, що вона не буде плакати, або програвати, це означає, що вона зможе повертатись до стану рівноваги. Про це розповіла психотерапевтка Еммі Морен.
ІстерикиЗа словами психологині Дженніфер Даффон, істерики – це цілком нормальна реакція для маленької дитини, яка ще не вміє опановувати емоції чи виражати свої потреби словами. Проте навіть істерики в малечі не повинні переходити певну межу, і якщо ваша дитина б'ється об стіну і кидається речами в інших – це поганий знак. Також варто звертати увагу на кількість істерик, адже завелика кількість їх на день може бути ознакою розладу регуляції поведінки. Тому батьки мають негайно звернутися за допомогою до педіатра.
Вперті діти можуть бути дратівливими, впадати в істерику тощо, але виявляється, що це не завжди погано. Згідно з дослідженням, вперті діти частіше стають успішними дорослими. До цього висновку дослідники прийшли, аналізуючи життя 700 дітей віком від 8 до 12 років протягом десятиліть, поки вони не стали дорослими (старше 40 років).
Як зробити зауваження дитині, щоб вона послухала? Як досягти розуміння між батьками і дітьми? Відповіді на ці питання дала шкільна психологиня Наталія Сидоренок.
Часто бувають такі ситуації, коли ваша малеча спокійно грається на майданчику, а до неї підходить інша дитина та просить погратися іграшкою, проте ваше чадо відмовляє. Після цього до вашого малюка може підбігти мама чи бабуся "ображеної" дитини, щоб насварити. Що робити в цьому випадку батькам?
Сучасні батьки часто експериментують та застосовують різні методи виховання. Так, дехто звертається до західноєвропейських моделей, а інші – до далекосхідних. Тому ми вирішили розповісти, як виховують дітей у Південній Кореї.
Здоровий сонВсі батьки розуміють, що сон дуже важливий для дитини, але не всі розуміють, чому саме. Дитина яка виспалась більш активна, весела, швидше розуміє і справляється з різними завданнями. Але це не основні фактори, на які впливає сон. Недосипання також відбивається на уважності, концентрації, самоконтролі і успішності в цілому.
Дієте непослідовноНаприклад, дитина просить цукерку, проте батьки відмовляють, пояснюючи, що на сьогодні їй достатньо. Тоді малюк плаче і таки отримує від дорослих цукерку, щоб зупинити істерику.
Батьки помилково чекають, що дитина буде виправдовувати їх надії та сподівання, покладені на неї. Чому ж так робити не можна і чому це погано, в першу чергу, для самих мами і тата, а також і для дитини?
Як потрібно виховувати дитину, щоб вона зростала оптимістом, щоб у неї було позитивне мислення? Про це говоримо далі.
У кожній сім'ї свої правила виховання дітей. Більшість слідує тим правилам, які передавалися з покоління в покоління. Інновації далекі від цієї сфери або дуже повільно входять у наше життя, і то спасибі видатним психологам і педагогам. Якщо ваша дитина не слухає вас, грубить, по-хамськи веде себе час задуматися, можливо причина у вас самих?
Навіть дуже маленька людина — це неповторна особистість з унікальним характером і набором особистісних характеристик. З цієї причини, якщо вам тільки доведеться «працювати батьком» чи ви просто сумніваєтеся в тих методах виховання, які застосовуєте, варто звернутися до професійної психології.
Часто мамі і татові не вистачає терпіння, щоб донести до дитини ту інформацію, яку би їй мали пояснити у школі. Як не припускатись таких помилок?
«Конфлікт поколінь» не можливо уникнути, проте якщо батьки зможуть зрозуміти кілька важливих речей – його можна пом’якшити й розв’язати без негативних наслідків для стосунків. Ось кілька правил-порад для батьків від дітей-підлітків.
Те, що ми говоримо дітям, відбивається на них протягом усього життя. Тому ми вирішили підготувати фрази, якими ви маєте підтримувати своє чадо.
Виховувати дітей - не просте завдання. І особливо складно стає у дошкільному-шкільному віці, коли дитина "набирається" від однолітків лайливих слів. Як їх викоренити з лексикону дитини?
Ти злишся на своє чадо, бо дитина не хоче прибирати за собою? Спокійно. Адже дитина не просто не хоче прибирати, вона ще не може зробити це правильно.
Як думаєш, чи щаслива твоя дитина? Чи все у неї є для щастя? Для початку спробуй поговорити з дитиною по душах: можливо, ти дізнаєшся для себе багато нового.
Діти у трирічному віці не рідко бувають егоїстами і скандалістами. Без сумніву, батьки починають турбуватися через це і запитувати себе: а чи все ми зробили правильно? Можливо, були занадто м'якими? Або занадто жорсткими? І взагалі, якими ми самі були в цьому віці?
Бути мамою і татом - не легко, ми часто допускаємось помилок, коли вчимо наших дітей, як правильно чинити і жити. Щоб виправлятись, давайте дізнаємось, що ж ми робимо "не так".
Маленькі діти не вміють брехати, але з дрослішанням до них "приходить" цей навик. Давайте розбиратися разом, чому діти говорять неправду?
Розповісти дитині про негативний вплив алкоголю на організм - обов'язок свідомих батьків. Але як це зробити правильно?
Коли у малюка, здавалося б, усе є, а він, як і раніше, вередує, батьки дивуються: "Ну чого ж тобі бракує? Адже ми тебе так любимо!"
Мама і дочка - найкращі подруги. Так мало б бути, але часто матері (спеціально чи ненавмисно) своїми порадами ламають життя рідним дітям. Як саме?
Від багатьох сучасних батьків - а найчастіше і від більш старших поколінь - можна почути критику на адресу підлітків: «уткнулися в свої телефони - і нічого навколо не бачать!», «відеоігри негативно впливають на психіку!» Чи дійсно технології та гаджети такі шкідливі, як про них прийнято говорити, і як уникнути залежності дитини від смартфона?
Діти - це щастя, просто іноді від цього великого щастя аж око сіпається. І щоб насолоджуватись батьківством, потрібно виконувати наступні правила.
Звісно, ми не про анатомію зараз, хоча і ці речі не рідко стають дивиною для батьків (як от наприклад, як правильно доглядти за статевим органом хлопчиків). Але сьогодні ми про виховання і психологію.
Психологи рекомендують своїй дитині якомога частіше…
На те, якою виросте дитина, чи не найбільший вплив мають її батьки, особливо в ранньому віці. Саме тому сьогодні поговоримо про те, як виховати в дитині впевненість в собі.
Чому мені не купують дорогі іграшки?Ось і настав час познайомити дитину з фінансовою грамотністю. Поясни, що у сім'ї є бюджет і великі витрати потрібно планувати заздалегідь.
Якщо на лелеку і капусту в ранні роки дитини ще можна закрити очі, то на брехню для дітей, коли вони вже все розуміють, варто реагувати! Адже ми так можемо зламати дитячу психіку - своєю брехнею, думаючи, що відгороджуємо чадо від жорстокого світу.
Коли малюк з'являється на світ мама, дивлячись на нього, промовляє своє враження, виражене в емоціях. Психологи впевнені - воно закладає ази майбутньої самооцінки людини. Але тоді звідки у вже дорослих і зрілих людей раптом з'являються комплекси? Вони псують життя своєму власникові, пригнічують, стають причиною депресій, змушують людину необ'єктивно сприймати саму себе і вважати, що так само її сприймають і оточуючі. А оскільки всі ми родом з дитинства, якщо ви не хочете, щоб ваша дитина поповнила ряди невпевнених у собі невдах, необхідно допомогти їй позбавитися комплексів вже зараз, назавжди викресливши їх з її життя.
Ситуація, звичайно, важка, але життєва. Далеко не всім парам вдається зберегти дружні стосунки при розлученні - часто мама залишається з дитиною "у розбитого корита". І тут постає проблема як матеріального характеру, так і психологічного: як забезпечити дитину і виховати її здоровою повноцінною особистістю, здатною в майбутньому побудувати благополучну сім'ю і не повторити сумний батьківський досвід.
Тема заборон є важливою частиною виховного процесу. «Не кричи!», «Не бігай!», «Не балуйся!», «Не чіпай!» Багато батьків використовують слова «ні» і «не можна» на адресу своєї дитини кілька десятків разів на день. Але діти не завжди реагують на заборони так, як хотілося б. Сьогодні ми вирішили поговорити про те, що краще дозволити дітям, щоб вони виросли відкритими і щасливими.
Не секрет, що маленькі діти складно переносять очікування. Вони зляться, плачуть, не розуміючи, як можна цілих п'ять хвилин стояти в черзі до каси. Але в такі моменти варто пам'ятати, що вони це роблять не спеціально. Діти не завжди можуть себе контролювати, оскільки нервова система і мозок все ще знаходяться в процесі формування.
Як допомогти дитині розвиватися і при цьому не нашкодити? Питання, яке хвилює, мабуть, усіх батьків. Ми зібрали поради, як виростити з малюка особистість з великої літери.
Виховувати чоловіка - відповідальне, і, часом, складне заняття. Адже так хочеться вкласти в нього все найкраще і прищепити якості справжнього джентельмена! Щоб мамам і татам в цій справі було трішки простіше, ми підготували невелику шпаргалку!
3 поради, які допоможуть з дитинства прищепити любов до кулінарії або хоча б до приготування простих, але корисних страв.
Сучасні діти не такі, як ми з вами: на нас мама тільки глянула і ми вже знали, що краще зупинитись, інакше перепаде на горіхи! Тепер до дітей не завжди просто донести те, що хочуть від них батьки. Як вести себе мамі і татові, коли діти їх не слухають?
Дитина-егоїст може поводитися грубо, агресивно. Вона здатна образити інших чи навіть вдарити. Але така позиція небезпечна, перш за все, для неї самої. Така дитина зосереджена не на стосунках з іншими, a на предметах. Їй цікавіше з книжкою чи іграшкою. Від цього вона отримує насолоду. Спілкування з дітьми егоїстові навпаки приносить роздратування. Як бути батькам?
Позбавляючи дітей можливості переживати невдачі, батьки відчутно гальмують їх розвиток.
У будь-якій сім'ї настає момент, коли дитина перестає слухатися батьків. Є діти, які рідко поводять себе погано, а є ті, які не дають спокою дорослим ні вдень ні вночі. Так чому ж малюк демонструє небажані форми поведінки? І що робити, якщо дитина неслухняна?
Ви стали помічати, що ваша дитина перестала цікавитися школою, творчістю, спортом, в загальному, тим, що раніше її займало?
Діти часто вередують і скиглять, випробовуючи ваше терпіння. Чому ж вони так поводяться? І що варто робити батькам у такому разі? Розгляньмо причини примхливої поведінки дітей і способи впоратися з нею.
