Як навчити дітей безпечно їздити в громадському транспорті
23:00, 28.09.2015
Для початку потрібно повністю вивчити маршрут поїздки разом з дитиною. Для цього необхідно пройти цей шлях кілька разів. Паралельно вказуйте дитині всі можливі небезпеки і правила поведінки. Наприклад, перехрестя, яке потрібно перетнути, йдучи до зупинки. Поговоріть з дитиною про те, що переходячи дорогу на зелене світло, треба бути дуже уважною, тому що це не є гарантією безпеки. Нехай дитина дивиться по сторонах, спочатку ліворуч, потім праворуч, щоб проконтролювати рух машин.
Не потрібно видавати дитині всю необхідну інформацію за один раз - мало того, що вона просто не в змозі її запам'ятати, це до того ж може збентежити і налякати її. А дитина повинна бути спокійною, щоб могла нормально пересуватися і освоїти самостійні подорожі.
Потихеньку раз за разом, пропрацюйте з дитиною всі основні небезпеки шляху і закріпіть їх на практиці. Пару-трійку раз нехай дитина проведе вас по шляху, паралельно розповідаючи, що і як робити, куди йти і т.д.
Після того, як дитина сіла в транспорт, починається другий етап шляху, часто досить непростого.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Мобільний телефон для дитини – примха чи необхідність?
Розкажіть своєму синові чи доньці, що в трамваї чи автобусі вона повинна стежити за тим, що видно з вікна. Поки вона їздить ще з дорослими, то повинна запам'ятовувати характерні прикмети за вікном: будинки, рекламу, пам'ятники - дитина повинна мати орієнтири. Наприклад, коли вона бачить велику червону будівлю, їй потрібно починати готуватися до виходу.
У метро навчіть дитину уважно слухати оголошення диктора, так як візуальних орієнтирів тут не знайти. Нехай вона намагається уважно слухати оголошення про назву чергової станції. Однак дитині важко весь час перебувати в напрузі і слухати оголошення, а пропустити свою станцію дуже страшно, тому що у дитини є один план поїздки. Якщо вона пропустить свою станцію, то просто не знатиме, як повернутися в пункт призначення. Це змушує лякатися і панікувати. Тому, якщо дитина збилася, вона повинна запитати у дорослого, яка зараз станція. Поясніть їй, що краще вибирати для питання жінку середнього віку, задавати своє питання чітко і голосно і дякувати за відповідь.
В ідеалі у дитини при собі повинен бути мобільний телефон, за яким батьки можуть контролювати школяра, а сама дитина може попросити допомоги або поради у батьків, зателефонувавши їм у будь-який момент.
Потрібно організувати групу людей, які їдуть в школу або секцію, щоб вони їздили разом - так простіше і безпечніше.
Обов'язково познайомте дитину з правилами поведінки в громадському транспорті: не можна штовхатися ліктями, не варто їсти чи колупатися в носі, голосно сміятися і розмовляти.
Не потрібно видавати дитині всю необхідну інформацію за один раз - мало того, що вона просто не в змозі її запам'ятати, це до того ж може збентежити і налякати її. А дитина повинна бути спокійною, щоб могла нормально пересуватися і освоїти самостійні подорожі.
Потихеньку раз за разом, пропрацюйте з дитиною всі основні небезпеки шляху і закріпіть їх на практиці. Пару-трійку раз нехай дитина проведе вас по шляху, паралельно розповідаючи, що і як робити, куди йти і т.д.
Після того, як дитина сіла в транспорт, починається другий етап шляху, часто досить непростого.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Мобільний телефон для дитини – примха чи необхідність?
Розкажіть своєму синові чи доньці, що в трамваї чи автобусі вона повинна стежити за тим, що видно з вікна. Поки вона їздить ще з дорослими, то повинна запам'ятовувати характерні прикмети за вікном: будинки, рекламу, пам'ятники - дитина повинна мати орієнтири. Наприклад, коли вона бачить велику червону будівлю, їй потрібно починати готуватися до виходу.
У метро навчіть дитину уважно слухати оголошення диктора, так як візуальних орієнтирів тут не знайти. Нехай вона намагається уважно слухати оголошення про назву чергової станції. Однак дитині важко весь час перебувати в напрузі і слухати оголошення, а пропустити свою станцію дуже страшно, тому що у дитини є один план поїздки. Якщо вона пропустить свою станцію, то просто не знатиме, як повернутися в пункт призначення. Це змушує лякатися і панікувати. Тому, якщо дитина збилася, вона повинна запитати у дорослого, яка зараз станція. Поясніть їй, що краще вибирати для питання жінку середнього віку, задавати своє питання чітко і голосно і дякувати за відповідь.
В ідеалі у дитини при собі повинен бути мобільний телефон, за яким батьки можуть контролювати школяра, а сама дитина може попросити допомоги або поради у батьків, зателефонувавши їм у будь-який момент.
Потрібно організувати групу людей, які їдуть в школу або секцію, щоб вони їздили разом - так простіше і безпечніше.
Обов'язково познайомте дитину з правилами поведінки в громадському транспорті: не можна штовхатися ліктями, не варто їсти чи колупатися в носі, голосно сміятися і розмовляти.
Теги:
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter.