До дитячих психологів звертаються батьки, тому що не можуть знайти спільну мову з дитиною, бо дитина "замкнулася" в собі, чи зовсім не слухає маму й тата... А ось через те, що дитина дуже слухняна, до психологів не звертаються. А дарма!
Британські вчені з'ясували, чому підлітки поводяться погано. Фахівці з Університету Бірмінгема розповіли, що підлітки, які ведуть себе агресивно і антисоціально в певному віці, мають зовсім малу кількість сірої речовини в головному мозку, що відповідає за прийняття рішень.
Що робити, якщо твій милий малюк раптово став некерованим, в магазині падає з істерикою на підлогу, а ввечері відмовляється йти спати?
Як пояснити дитині, що новонароджений братик чи сестричка - зовсім не ворог, а батьки люблять обох дітей однаково?
Дуже часто на вулиці можна побачити таку картину, коли малюк 2-3 роки відчайдушно б'є свою маму, кричить і тупотить ніжками, а та у відповідь теж на нього лається, намагаючись заспокоїти. Це найяскравіший приклад дитячої агресії, який ми бачимо майже щодня.
Батьки часто впадають в паніку, коли малюк починає ходити навшпиньках. Доктор Комаровський розповість у нашому відео, чи варто панікувати, коли дитина починає ходити, стаючи лише на пальчики.
Багато батьків вважають, що показником гарного виховання є те, наскільки дитина слухняна. Такий малюк не буде бігати, кричати чи щось шкодити. Проте такі діти позбавлені найголовнішого – свободи.
ІстерикиЗа словами психологині Дженніфер Даффон, істерики – це цілком нормальна реакція для маленької дитини, яка ще не вміє опановувати емоції чи виражати свої потреби словами. Проте навіть істерики в малечі не повинні переходити певну межу, і якщо ваша дитина б'ється об стіну і кидається речами в інших – це поганий знак. Також варто звертати увагу на кількість істерик, адже завелика кількість їх на день може бути ознакою розладу регуляції поведінки. Тому батьки мають негайно звернутися за допомогою до педіатра.
Вперті діти можуть бути дратівливими, впадати в істерику тощо, але виявляється, що це не завжди погано. Згідно з дослідженням, вперті діти частіше стають успішними дорослими. До цього висновку дослідники прийшли, аналізуючи життя 700 дітей віком від 8 до 12 років протягом десятиліть, поки вони не стали дорослими (старше 40 років).
Причини капризів та істерик можуть бути різноманітними: утома, нудьга, хвороба, розчарування, страх, гнів, ревнощі або відраза. Малюк починає сердитися, коли бачить, що все відбувається не так, як йому хочеться.
Іноді діти шокують батьків своїми істериками на пустому місці. Не варто це списувати на погане виховання, можливо, у дитини "підійшла" чергова вікова криза?
Діти, як і дорослі, мають свої темпераменти - холерик, меланхолік, флегматик, сангвінік. Зазвичай темперамент у “чистому вигляді” зустрічається рідко. Часто риси різних типів змішуються. Проте найбільш яскраві риси однаково будуть “керуючими” у поведінці вашого малюка. Саме на них і звертайте свою увагу.
Часто у малюків виникає бажання під час прогулянки втекти від батьків або самостійно вийти з дитячого саду і обстежити найближчі приміщення або вибратися за територію чи перебігти дорогу швидше, ніж батьки.
"Сьогодні побився з Петром, вчора покусав Олю, на будь-які прохання огризається", - не найприємніша записка від вихователя дитячого садка або вчителя в школі, чи не так? Що робити, якщо дитина поводиться агресивно - б'ється, кусається і грубить? Наводимо поради психологів.
Ось малюк мирно грається іграшками і усміхається, а вже через 10 хвилин заливається сльозами... Якщо він вдарився або загубив іграшку, така зміна настрою може бути зрозумілою. Але якщо емоційні перепади трапляються часто і, здавалося б, без видимої причини, варто задуматися, що лежить в їх основі.
Ми всі радіємо, коли наша дитина має мрії, а з роками і плани, як втілити їх в життя. Однак, стає дуже страшно, коли діти демонструють свою апатію і заявляють, що нічого не хочуть від життя?
У багатьох родинах розігруються драми, лише через те, що рідне чадо знову принесло двійку (трійку, четвірку - залежно від вимогливості батьків). Чому ж трапляється так, що дорослі над усе хочуть, щоб їхні діти вчилися якнайкраще, в той час як молодші члени родини ці прагнення не поділяють, і чи справді гарні оцінки є перепусткою в краще життя?
Одна з причин чому діти не звертаються за допомогою до батьків – "Мені скажуть, сам винен/сама винна".
Не виховуйте дітей, все одно вони будуть схожими на вас. Тому виховуйте самих себе. Пригадуєте? І це золота правда. Тому сьогодні ми вам підкажемо, яку модель поведінки ваші діти скопіюють з вас самих.
Компанія Ford провела опитування серед маленьких мандрівників і з'ясувала, чим вони найбільше незадоволені у поведінці своїх батьків під час подорожі на автомобілі.
Мами звикли до того, що дитина може битися з товаришами по дитячому майданчику, бити маму чи тата. Але те, що малюк може бити сам себе для багатьох стає повною несподіванкою.
Дівчаткам - рожевий, хлопчикам - синенький одяг. Наскільки це правильно?
Дитячі психологи попереджають, що батьки легковажать тим фактом, що колір одягу впливає не лише на настрій дитини, але й на її розвиток.
