Відділитися від батьків не означає зіпсувати стосунки — заявив психолог
07:00, 24.01.2024
Дехто помилково вважає, що сепарація — це назавжди порвати чи зіпсувати стосунки з батьками. Насправді ж це можливість для дитини жити своїм життям та обирати, що з батьківського виховання залишати в дорослому житті, а що — ні.
"Сепарація не означає нагрубити батькам, зробити все їм наперекір і бунтарсько піти у захід сонця", — пояснює психолог у своєму Instagram.
Здається, якщо діти не відокремилися від батьків, то стосунки мають бути хорошими. Проте ні. Люди, які не пройшли етап сепарації, в результаті мають гірше спілкування через пригнічену агресію, прикриту ввічливістю.
Чим старшими стають діти, тим спілкування ускладнюватиметься, а напруга зростатиме. Через це може з’явитися почуття провини.
Де сепарація відбулася і всі одне від одного відокремлювалися, там менше напруги. Немає тиску на почуття провини, моралізаторських шантажів та маніпуляцій.
Родичі розуміють свої та чужі межі, а тому таке спілкування безпечне й до нього хочеться частіше повертатися. У таких стосунках люди черпають ресурс.
Стосунки після сепарації є!
Вони чесніші та живіші. Іноді комусь доводиться ініціювати сепарацію, а іншому — прийняти нову реальність. Але це робота на довгострокову перспективу, від якої, зрештою, виграють усі.
Люди, які свідомо пройшли сепарацію від батьків, легше будують робочі, дружні та романтичні стосунки, бо не бояться бути собою через страх бути покинутими.
Часто, навіть ставши дорослими, ми продовжуємо наслідувати батьківські моделі поведінки, ставлення до навколишнього світу, оскільки наша прив’язаність до них найсильніша.
"Сепарація не означає нагрубити батькам, зробити все їм наперекір і бунтарсько піти у захід сонця", — пояснює психолог у своєму Instagram.
Здається, якщо діти не відокремилися від батьків, то стосунки мають бути хорошими. Проте ні. Люди, які не пройшли етап сепарації, в результаті мають гірше спілкування через пригнічену агресію, прикриту ввічливістю.
Чим старшими стають діти, тим спілкування ускладнюватиметься, а напруга зростатиме. Через це може з’явитися почуття провини.
Де сепарація відбулася і всі одне від одного відокремлювалися, там менше напруги. Немає тиску на почуття провини, моралізаторських шантажів та маніпуляцій.
Родичі розуміють свої та чужі межі, а тому таке спілкування безпечне й до нього хочеться частіше повертатися. У таких стосунках люди черпають ресурс.
Стосунки після сепарації є!
Вони чесніші та живіші. Іноді комусь доводиться ініціювати сепарацію, а іншому — прийняти нову реальність. Але це робота на довгострокову перспективу, від якої, зрештою, виграють усі.
Люди, які свідомо пройшли сепарацію від батьків, легше будують робочі, дружні та романтичні стосунки, бо не бояться бути собою через страх бути покинутими.
Часто, навіть ставши дорослими, ми продовжуємо наслідувати батьківські моделі поведінки, ставлення до навколишнього світу, оскільки наша прив’язаність до них найсильніша.
Теги:
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter.