Дитяче життя, як і у доросле, сповнено свого стресу. Адаптація до садка, школи, спілкування з однолітками — все це вимагає чималих витрат душевних сил у мирний час. Що вже казати про військовий, коли дорослішання відбувається під виття сирен. Щоправда, є й хороша новина. Психіка дітей швидко відновлюється. Головне — вчасно розпізнати, що дитина не просто вередує, а в неї розвивається хронічний стрес, і допомогти їй впоратися із цим станом.
Війна не вибирає своїх жертв, і в постійному стресі та переживаннях знаходяться абсолютно всі верстви населення, діти не стали вийнятком. Вони теж страждають від стресу, але не виражають його явно. Якщо дитина не плаче, не кричить, не говорить про свої страхи, - це не означає, що вона не розуміє, що відбувається, або те, що відбувається навколо, її не лякає.