Найчастіші ситуації, з якими на практиці стикаються психологи, — знецінені відчуття. Коли хтось говорить, що йому погано/страшно/боляче, а у відповідь чує насмішку, що то ще «квіточки», та й узагалі, то він перебільшує. У дитинстві це відбувається просто, наче саме собою зрозуміле. Дитина однаково ще не усвідомлює, що для неї добре, що погане. Так і дорослішає, з думками, що всі її емоції — надумані, неважливі, непотрібні.