Чи можете ви розповісти про те, що відбувалося з вами в ранньому дитинстві? Який ваш найперший спогад і скільки років вам тоді було? Слід зауважити, що більшість людей лише насилу згадують невеликі уривки з раннього періоду свого дитинства, наприклад, коли їм було близько трьох, чотирьох або п'яти років. З чим це пов'язано і чому ми не пам'ятаємо себе, коли були ще зовсім маленькими дітьми?
Ця історія повинна змусити кожну маму і тата переглянути свої методи виховання дітей і задуматись, що вони говорять своїм дітям.
До вашої уваги найбільш поширені і дуже небезпечні для дитячої психіки фрази, якими батьки можуть "задіти" під час сварки. Як розуміють їх діти? Як вони впливають на дітей?
Соціальні мережі стали набагато більшим за канали зв’язку з близькими та друзями. Вони замінили новини, телебачення, дозвілля. Людина перевіряє свої соцмережі по кілька разів на годину. Особливо, діти та підлітки, адже вони навіть не зовсім пам’ятають, як то воно – жити без соцмереж.
Часто можна почути, як батьки кажуть своїм дітям: «Повір мені. Я знаю, що для тебе краще». Або радять: «Постав все з голови на ноги», а іноді і «Тримай себе в руках». Що значить «тримати себе в руках»? Діти сприймають усе буквально, такі слова навряд чи зможуть їх заспокоїти, вони лише змусять їх міцніше вхопитись за стілець. Найефективніший спосіб розмовляти з дитиною – використовувати прості формулювання, які дають зрозуміти, що ви цінуєте її почуття, але разом з тим наполягаєте на дотриманні встановлених правил. Не підривайте свій авторитет, не додавайте в кінці кожного речення із проханням або вимогою такі застереження, як «домовились?». Якщо ви даєте дитині можливість сказати «ні», вона може скористатися своїм правом, і буде здаватись, що ви не в повній мірі зацікавлені в тому, про що кажете.
Ці фрази допоможуть їм в майбутньому бути сильнішими, добрішими, відповідальнішими і впевненішими в собі.
Ваша дитина починає порушувати межі? "Ні!" є тим словом, яке вона вживає найбільш охоче? Можливо здається, що ще занадто рано, проте ймовірно це початок кризи дворічного віку. Прийшов час подумати про проблему дисципліни. Відведіть трішки часу для обговорення цього питання з вашим партнером, або з іншими дорослими, які теж беруть участь у догляді за вашою дитиною. Найголовніше для дорослих - бути послідовними.
У жодному разі дорослі не повинні допускати взаємних образ, лайки чи істерик в присутності дітей. Це негативно позначиться на їх подальшому розвитку!
Соціально-економічний фактор – один з ключових, коли мова йде про фізичне і психічне здоров'я. Діти з бідних сімей гірше харчуються, ніж їхні однолітки, мають гірше медичне забезпечення та частіше піддаються стресу. Все це може серйозно позначитися на розвитку мозку, заявили вчені.
Більшість батьків готові гори звернути, щоби полегшити біль своєї дитини. Батьки тривожних дітей (як часто кажуть, «тривожно-недовірливих») заради них готові пересувати планети й зірки. Боляче дивитись, як ваша дитина проявляє занепокоєння з приводу ситуації, яка, правду кажучи, здається зовсім не страшною. Але ось у чому справа: мозок вашої дитини такі ситуації сприймає дійсно загрозливими. Адже навіть гіпотетичні загрози можуть призвести до реальної реакції нервової системи. Ця реакція, ця відповідь організму й називається тривогою.
1. Не використовуйте прикметник "товстий" в зневажливому сенсі.
2. Не кажіть, що ви не можете щось зробити або надіти через ваш розміру ("ой, тільки не з моїми стегнами!").
Коли дитина починає робити все зло батькам - вона практично ставить їх у глухий кут. На прохання і крики не реагує, а покарання викликають у малюка сміх. Як залишатися спокійними і вирішити проблему?
Вчені з Університету Британської Колумбії провели серію експериментів, які показали, що малюки у віці 9-місяців, завдяки накопиченому досвіду вже вміють виділити друга або ворога.
Проблема, пов'язана з небажанням дитини спати окремо від батьків, є актуальною для багатьох сімей. У ситуації, коли дитина, незважаючи на Ваші вмовляння, не бажає лягати спати окремо, перш за все, слід з'ясувати причину. Дитина може боятися перебувати в темній кімнаті одна, її можуть лякати образи, що виникають, коли вона залишається на самоті. Частіше це просто звичка. Одного разу Ви дозволили дитині залишитися в Вашій кімнаті або ліжку і ... Що ж радять робити в таких випадках психологи?
Як Ваша старша дитина сприйме появу в неї братчика чи сестрички залежить саме від Вас. Як підготувати дитину до цього і що робити в випадках ревнощів?
Дитячі істерики є нехитрим способом привернути до себе увагу постійно зайнятих батьків або ж наслідком нездатності зрозуміти чого хоче малюк, в період, коли пояснити він ще нічого не може (зазвичай в два- три роки). Але більшості випадків дитяча істерика - це спосіб отримання бажаного. Всі батьки стикалися з такою поведінкою малюка, коли на очах з'являються сльози, губи починають тремтіти і лунає крик. Що ж робити в таких ситуаціях?
