Як сурогатні мами заробляють на живих дітях
11:00, 13.08.2018
ФАКТ. У березні 2018 року спеціальний доповідач ООН з питань торгівлі дітьми та сексуальної експлуатації дітей Мод де Бур-Букуіккіо закликала терміново вжити заходів для захисту прав дітей, народжених сурогатними матерями. За її словами, поширення такої послуги в умовах відсутності міжнародно-правових норм щодо її регулювання загрожує тим, що діти можуть перетворитися на товар.
МІЖНАРОДНІ ДІТИ. Домовленості про виношування дитини все частіше укладаються між людьми з різних країн світу, а це ускладнює правове регулювання між суб’єктами і захист прав дитини.
ДОГОВІР КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ. Зараз, якщо сурогатна мати отримує винагороду, в міжнародному праві весь процес відповідає визначенню купівлі-продажу. За словами Бур-Букуіккіо, саме так і виглядає ситуація в ряді країн.
В ООН наполягають на тому, що до регулювання процесу повинні підключатися суди та інші компетентні органи. Приватні контракти між батьками-замовниками та сурогатною матір’ю, як правило, не надають достатніх гарантій захисту прав людини.
МАМИ З ТРЕТІХ КРАЇН. Захисників прав людини також турбує тенденція, коли генетичні батьки з розвинених країн вибирають сурогатних матерів з країн, що розвиваються, де цей процес або зовсім не контролюється, або регулюється недостатнім чином.
Зараз, коли ряд країн переглядає свою політику щодо сурогатного материнства, експерт закликала всі держави підтримати ініціативу зі створення системи міжнародного правового регулювання.
І хоча в Україні сурогатне материнство прописано в Сімейному кодексі, який набрав чинності 1 січня 2004 року, норми, зазначені там, стосуються тільки прав потенційних батьків і жінки, яка народжує для них дитину. Про права самої дитини нічого не сказано.
Джерело: uk.etcetera.media
МІЖНАРОДНІ ДІТИ. Домовленості про виношування дитини все частіше укладаються між людьми з різних країн світу, а це ускладнює правове регулювання між суб’єктами і захист прав дитини.
ДОГОВІР КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ. Зараз, якщо сурогатна мати отримує винагороду, в міжнародному праві весь процес відповідає визначенню купівлі-продажу. За словами Бур-Букуіккіо, саме так і виглядає ситуація в ряді країн.
В ООН наполягають на тому, що до регулювання процесу повинні підключатися суди та інші компетентні органи. Приватні контракти між батьками-замовниками та сурогатною матір’ю, як правило, не надають достатніх гарантій захисту прав людини.
МАМИ З ТРЕТІХ КРАЇН. Захисників прав людини також турбує тенденція, коли генетичні батьки з розвинених країн вибирають сурогатних матерів з країн, що розвиваються, де цей процес або зовсім не контролюється, або регулюється недостатнім чином.
Зараз, коли ряд країн переглядає свою політику щодо сурогатного материнства, експерт закликала всі держави підтримати ініціативу зі створення системи міжнародного правового регулювання.
І хоча в Україні сурогатне материнство прописано в Сімейному кодексі, який набрав чинності 1 січня 2004 року, норми, зазначені там, стосуються тільки прав потенційних батьків і жінки, яка народжує для них дитину. Про права самої дитини нічого не сказано.
Джерело: uk.etcetera.media
Теги:
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter.