Чи варто зберігати сім'ю заради дітей?
23:44, 04.03.2015
Безумовно, що лише повна сім'я забезпечує всі найкращі умови для повноцінного виховання і розвитку дітей. Але тільки тоді, коли в сім'ї панує здоровий морально-психологічний клімат і відносини між всіма членами родини ґрунтуються на взаємній повазі, розумінні та любові. Всі ми добре знаємо, що таких сімей не так вже й багато. Бувають і такі родини, де непорозуміння, образи і постійні сварки є звичними атрибутами їхнього спільного життя. А це відповідно не є нормально і в деяких випадках може мати досить негативні наслідки для дітей: для їхнього фізичного і психологічного здоров’я, або майбутнього в цілому.
Спостереження показують, що напружена домашня атмосфера, а також систематичні конфлікти мають прямий влив на міцність дитячого здоров’я. Відповідно дітки із таких сімей частіше хворіють і мають досить слабкий імунітет. Якщо батьки не бачать своєї участі в цьому, а лише намагаються боротися із наслідками такої ситуації за допомогою пігулок, то цим ще більше знищують імунітет і здоров’я своїх малюків. Буває і таке, що батьки роздратовані і в ситуаціях, коли діти точно в нічому не винні, зривають на них. А деколи навіть знущаються з них і жорстоко карають за найменшу провину. І подібні речі можуть відбуваються також у сім’ях, які начебто є повноцінними і нормальними.
Власне я веду до того, що в деяких випадках варіант "жити разом заради дітей" може бути далеко не найкращим для тих самих дітей. Такі речі, як низька самооцінка, негативне відношення до себе, емоційно-психологічні проблеми, складності у відносинах із представниками протилежної статі і т. д., які часто проявляються в дорослому віці, мають пряме відношення до конкретних подій дитинства, методів виховання і поведінки дорослих. Часом батьки настільки сконцентровані на виясненні відносин між собою, чи на вирішенні проблем і трудностей в різних сферах власного життя, що на дітей просто ніхто не звертає уваги. То чи приносить користь такий шлюб між татом і мамою для маленьких членів їхньої родини?
Насправді, в процесі прийняття правильного рішення відносно майбутнього власної сім'ї, дорослі часто опирають на власні страхи. Тому, як правило, запитання: "Чи варто зберігати сім'ю заради дітей?", може означати наступне:
• Чи зможу я мати відносини в майбутньому, якщо я розведена і мене на руках маленька дитина;
• Чи буде мій майбутній чоловік (дружина) любити моїх дітей так, як люблю їх я;
• Чи зможу я забезпечити своїй сім'ї належні умови для повноцінного існування (житло, фінанси і т.д.).
На жаль рішення, яке базується тільки на ваших власних страхах, апріорі не може бути правильним.
Я цілком погоджуюся, що розчулення батьків – це завжди великий стрес для їхній дітей. Але, якщо в дома ці дітки щодня стикаються із приниженням, насильством, чи іншими негативними проявами, то саме такий крок може бути виходом із ситуації. Проте кожен випадок і кожну сім'ю потрібно розглядати окремо. Для цього завжди можна звернутися за допомогою до сімейного психолога і отримати консультацію по подібному питанню. Адже в деяких випадках сім'ю ще можна врятувати, особливо, коли члени подружжя готові працювати над собою і змінюватися.
Хороша атмосфера в родині і повноцінні відносини між всіма її членами – за цим завжди стоїть важка роботи. Якщо є свідоме бажання працювати над покращенням домашньої атмосфери, а також пам’ятати проте, що всі труднощі і проблеми можна вирішити, то завжди варто давати шанс один одному. Проте, якщо так звана "точка неповернення" пройдена і стосунки зайшли в глухий кут, можливо таки варто наважитися на розлучення. Діти аж ніяк не повинні страждати через помилки дорослих. Найкраще що може зробити будь-який тато, чи мама для своєї кровинки – стати щасливими в цьому житті. І неважливо, який шлях для цього буде обрано, адже діти завжди лише копіюють своїх батьків. Пам’ятайте про це!
Психолог Ігор Федоришин
Спостереження показують, що напружена домашня атмосфера, а також систематичні конфлікти мають прямий влив на міцність дитячого здоров’я. Відповідно дітки із таких сімей частіше хворіють і мають досить слабкий імунітет. Якщо батьки не бачать своєї участі в цьому, а лише намагаються боротися із наслідками такої ситуації за допомогою пігулок, то цим ще більше знищують імунітет і здоров’я своїх малюків. Буває і таке, що батьки роздратовані і в ситуаціях, коли діти точно в нічому не винні, зривають на них. А деколи навіть знущаються з них і жорстоко карають за найменшу провину. І подібні речі можуть відбуваються також у сім’ях, які начебто є повноцінними і нормальними.
Власне я веду до того, що в деяких випадках варіант "жити разом заради дітей" може бути далеко не найкращим для тих самих дітей. Такі речі, як низька самооцінка, негативне відношення до себе, емоційно-психологічні проблеми, складності у відносинах із представниками протилежної статі і т. д., які часто проявляються в дорослому віці, мають пряме відношення до конкретних подій дитинства, методів виховання і поведінки дорослих. Часом батьки настільки сконцентровані на виясненні відносин між собою, чи на вирішенні проблем і трудностей в різних сферах власного життя, що на дітей просто ніхто не звертає уваги. То чи приносить користь такий шлюб між татом і мамою для маленьких членів їхньої родини?
Насправді, в процесі прийняття правильного рішення відносно майбутнього власної сім'ї, дорослі часто опирають на власні страхи. Тому, як правило, запитання: "Чи варто зберігати сім'ю заради дітей?", може означати наступне:
• Чи зможу я мати відносини в майбутньому, якщо я розведена і мене на руках маленька дитина;
• Чи буде мій майбутній чоловік (дружина) любити моїх дітей так, як люблю їх я;
• Чи зможу я забезпечити своїй сім'ї належні умови для повноцінного існування (житло, фінанси і т.д.).
На жаль рішення, яке базується тільки на ваших власних страхах, апріорі не може бути правильним.
Я цілком погоджуюся, що розчулення батьків – це завжди великий стрес для їхній дітей. Але, якщо в дома ці дітки щодня стикаються із приниженням, насильством, чи іншими негативними проявами, то саме такий крок може бути виходом із ситуації. Проте кожен випадок і кожну сім'ю потрібно розглядати окремо. Для цього завжди можна звернутися за допомогою до сімейного психолога і отримати консультацію по подібному питанню. Адже в деяких випадках сім'ю ще можна врятувати, особливо, коли члени подружжя готові працювати над собою і змінюватися.
Хороша атмосфера в родині і повноцінні відносини між всіма її членами – за цим завжди стоїть важка роботи. Якщо є свідоме бажання працювати над покращенням домашньої атмосфери, а також пам’ятати проте, що всі труднощі і проблеми можна вирішити, то завжди варто давати шанс один одному. Проте, якщо так звана "точка неповернення" пройдена і стосунки зайшли в глухий кут, можливо таки варто наважитися на розлучення. Діти аж ніяк не повинні страждати через помилки дорослих. Найкраще що може зробити будь-який тато, чи мама для своєї кровинки – стати щасливими в цьому житті. І неважливо, який шлях для цього буде обрано, адже діти завжди лише копіюють своїх батьків. Пам’ятайте про це!
Психолог Ігор Федоришин
Теги:
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter.