Завантаження. Будь ласка зачекайте...

Батьки в режимі розлучення: як поводитись з дітьми?


11:00, 20.06.2019
Якщо батьки вирішили розлучитися, потрібно зробити так, аби мінімізувати дитячі страждання.

1028_0.jpg (38.42 Kb)


Завжди потрібно пам'ятати, що дитина – це половинка мами і половинка тата, і вона не винна у проблемах дорослих. Потрібно розповісти дитині про розлучення так, щоб у неї не було шоку, безвиході і депресії. Зробіть це спокійно і помірковано, а не після чергового скандалу, коли свого партнера хочеться розірвати на шматки. В такий момент можна наговорити купу гидоти про тата (маму) дитини, і дитина буде думати, що її ніхто не любить, і вона найбільш нещасна в світі.

Найкраще розповісти про розставання, коли пристрасті потроху вляглися і вже подані документи на розлучення. Потрібно сісти, видихнути і розповісти без зайвих емоцій, що тепер тато і мама будуть жити окремо, але обидва дуже люблять свою дитину і завжди будуть поруч. Не можна обмежувати спілкування дитини з "колишнім", якщо цей "колишній" сам прагне такого спілкування. Інша справа, якщо після розлучення тато (мама) не бажають знати свою дитину. Якщо дитина ще маленька, то можна сказати, що тато полетів в космос або поплив на далекий острів назавжди, а старший і так зрозуміє, що у тата зовсім інше життя, де йому немає місця.

Як жінці стримати емоції?
Розлучення – це букет конфліктів. І жінки зазвичай не можуть впоратися зі своїми емоціями, на відміну від чоловіків. Сильна половина людства найчастіше в такі моменти починає випивати, поринає з головою в комп'ютер, довго мовчить або пропадає з друзями. А жінки зазвичай кричать, плачуть, ляскають дверима, можуть "зривати" свої образи на дітях. І діти вважають, що саме мама винна в тому, що тато йде з сім'ї. Образи на маму залишаються на довгі роки: адже тато такий спокійний і хороший, а мама на нього кричить...

Винні обоє
Як би там не було, а ви ж колись самі вибрали цього партнера в батьки (матері) дитини, до того ж жінка самостійно ухвалювала рішення: народжувати дитину від цього чоловіка чи ні. І якщо вже так склалося, то "колишній" завжди буде посідати своє місце в сімейній піраміді і дитина – його невід'ємна частина. З цим потрібно змиритися, навіть якщо вас душать образи і розчарування. В розлученні винні обоє, і не можна перед дітьми ображати свого партнера, цим ви ображаєте його половину в своїй дитині. Дитина думає, що якщо мама не любить тата, то і її теж не любить, а якщо йде тато, то вона й мамі вже не потрібна. Заради дитини, мати і батько мають прийняти ситуацію і дати відчути дитині, що вона її, як і раніше, люблять обоє баьтьків.

Дитина не може і не повинна замінити колишню "половину"
В розлученні є глобальна проблема – після того, як йде тато, дитина відчуває себе покинутою і часто усім своїм "я" чіпляється за маму. А мама, намагаючись пом'якшити втрату, повністю присвячує себе дитині. Внаслідок цього ростуть "матусині" діти, яких водять за ручку до 16 років. Мама ними всіляко опікується, і діти поступово посідають місце батька. "Ти у нас тепер найголовніший", –  повторює мама синові. А донька стає найближчою подругою, з якою можна обговорити, яким гадом був її батько. Така позиція докорінно хибна. У дітей має бути своє власне дитяче життя: спорт, музика, дискотеки, свої симпатії, закоханість і розчарування. Не потрібно їх міцно прив'язувати до себе і вантажити своїми образами. Інакше у дітей можуть початися проблеми з психікою, самооцінкою, сприйняттям світу, а, як наслідок, – зламане життя.

Джерело: Юлія Мельничук, Наталія Сидоренок tsn.ua

Теги:
Джерело

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter. Система Orphus




Імя:
E-Mail:
Коментар
Полужирный Наклонный текст Подчеркнутый текст Зачеркнутый текст | Выравнивание по левому краю По центру Выравнивание по правому краю | Вставка смайликов Вставка ссылки Картинка Выбор цвета | Скрытый текст Вставка цитаты Вставка спойлера | Вставка email
Введіть код: *
captcha