Чому батькам не можна часто говорити дитині "ні"?
07:00, 24.11.2022
Однак позитивне виховання не означає, що треба в усьому погоджуватися з дитиною. Таке виховання значить, що ви надаєте дитині контроль над її власним світом. Ви повинні м'яко і з любов'ю встановити для дитини кордони, з якими вам і їй буде комфортно.
Щоб цього досягти, ви можете використовувати певні стратегії, що дадуть вам змогу обходитися без слова «ні», спілкуючись із дитиною.
Замість слова «ні» кажіть дитині: «Ти вже достатньо доросла. Тепер я буду довіряти тобі відповідальність за певні речі»
Психологи стверджують, що діти вже у віці 4–5 років можуть самостійно підводитися зранку й виконувати необхідні ранкові процедури за допомогою батьків (ви можете навчити дитину заводити будильник, готувати для себе сніданок, накривати на стіл тощо). Ранкова метушня не буде вашим клопотом, якщо ви передасте дитині відповідальність за те, щоб вчасно зібратися в школу. Батьки не дають дітям достатнього контролю над їх життям. Вони стільки часу витрачають, щоб виправити дитячі дії, що діти починають думати, що від них нічого не залежить. Дитина має почуватися здатною робити власний вибір.
Якщо дитині важко прокидатися вранці, ви можете купити їй будильник і запропонувати самій вирішити, коли саме вона хоче прокинутися. Також установіть час, упродовж якого вона повинна вмитися, одягтися й поснідати. Уявіть таке нововведення не як обов'язок, а як привілей. Скажіть їй: «Ти вже досить доросла, щоб самостійно підвестися з ліжка, умитися й одягнутися» або «Я бачу, наскільки ти відповідальна. Гадаю, тобі можна доручити виконувати ранкові процедури самостійно». Плануйте графік спільно з дитиною.
Ви здивуєтеся, що через певний час дитина почне прокидатися, збиратися до школи самостійно. Вона відчує відповідальність за виконання цих справ. Ваш ранок стане організованим і приємним, у вас навіть з'явиться трохи часу, щоб поговорити з дитиною. Такий метод можна використовувати і в інших ситуаціях: коли дитина не хоче лягати спати, учити уроки, їхати до бабусі тощо.
Коли ти вивчиш уроки, можеш подивитися мультфільми
У сім'ях, де є маленькі діти, вихідні проходять по-різному. Але зазвичай є деякі заняття, якими діти займаються щодня (наприклад, дивляться мультфільми по телевізору). Це може спричинити проблеми. Маленька дитина не завжди розуміє, коли їй можна дивитися мультфільми, а коли – ні. Вона може попросити ввімкнути їй мультфільми в будь-який момент: коли їй час їсти, лягати спати тощо. Зрозуміло, у таких випадках батьки змушені говорити їй «ні».
Психологи пропонують батькам використовувати стратегію «якщо – тоді»: коли дитина зробить усі обов'язкові завдання (вивчить уроки, прибере у своїй кімнаті, виконає домашні обов'язки), тоді вона зможе подивитися мультфільми або пограти в комп'ютерні ігри.
Якщо у вас декілька дітей і вони зазвичай дивляться мультфільми разом, вам потрібно сказати їм, що вони подивляться їх тільки тоді, коли кожен із них виконає свої справи. Коли діти точно знають, що повинно статися далі, ви набагато частіше зможете говорити їм «так». Стратегію «якщо – тоді» можна використовувати, коли ви укладаєте дитину спати («коли ти почистиш зуби, я зможу довше почитати тобі книгу») або під час обіду ( «коли ти з'їси суп, матимеш десерт»).
«Обговорімо це»
Ірина розповідає: «Коли в школі дітям дозволили йти додому без батьків, мій молодший син попросив ходити додому самостійно. Мій внутрішній голос відразу ж сказав «ні»: ми живемо далеко від школи, і синові доведеться перетнути кілька перехресть. Крім того, я злякалася, що дитина може загубитися або з нею заговорить незнайомець. Гадала, якщо й далі буду забирати сина зі школи, він буде в безпеці».
Психологи радять у таких випадках не поспішати говорити «ні». Краще скажіть дитині: «Обговорімо це».
Коли ви розглянете всі три питання, імовірно, будете готові позитивно відповісти на прохання дитини.
Іноді ситуація не дає нам змоги відповідати «так» на кожне прохання дитини, іноді у нас бракує на це часу. Але важливо, щоб ваші діти знали, що ви прислухаєтеся до їх потреб і бажань і ставитеся до них серйозно. Це поліпшить ваші з ними взаємини.
Щоб цього досягти, ви можете використовувати певні стратегії, що дадуть вам змогу обходитися без слова «ні», спілкуючись із дитиною.
Замість слова «ні» кажіть дитині: «Ти вже достатньо доросла. Тепер я буду довіряти тобі відповідальність за певні речі»
Психологи стверджують, що діти вже у віці 4–5 років можуть самостійно підводитися зранку й виконувати необхідні ранкові процедури за допомогою батьків (ви можете навчити дитину заводити будильник, готувати для себе сніданок, накривати на стіл тощо). Ранкова метушня не буде вашим клопотом, якщо ви передасте дитині відповідальність за те, щоб вчасно зібратися в школу. Батьки не дають дітям достатнього контролю над їх життям. Вони стільки часу витрачають, щоб виправити дитячі дії, що діти починають думати, що від них нічого не залежить. Дитина має почуватися здатною робити власний вибір.
Якщо дитині важко прокидатися вранці, ви можете купити їй будильник і запропонувати самій вирішити, коли саме вона хоче прокинутися. Також установіть час, упродовж якого вона повинна вмитися, одягтися й поснідати. Уявіть таке нововведення не як обов'язок, а як привілей. Скажіть їй: «Ти вже досить доросла, щоб самостійно підвестися з ліжка, умитися й одягнутися» або «Я бачу, наскільки ти відповідальна. Гадаю, тобі можна доручити виконувати ранкові процедури самостійно». Плануйте графік спільно з дитиною.
Ви здивуєтеся, що через певний час дитина почне прокидатися, збиратися до школи самостійно. Вона відчує відповідальність за виконання цих справ. Ваш ранок стане організованим і приємним, у вас навіть з'явиться трохи часу, щоб поговорити з дитиною. Такий метод можна використовувати і в інших ситуаціях: коли дитина не хоче лягати спати, учити уроки, їхати до бабусі тощо.
Коли ти вивчиш уроки, можеш подивитися мультфільми
У сім'ях, де є маленькі діти, вихідні проходять по-різному. Але зазвичай є деякі заняття, якими діти займаються щодня (наприклад, дивляться мультфільми по телевізору). Це може спричинити проблеми. Маленька дитина не завжди розуміє, коли їй можна дивитися мультфільми, а коли – ні. Вона може попросити ввімкнути їй мультфільми в будь-який момент: коли їй час їсти, лягати спати тощо. Зрозуміло, у таких випадках батьки змушені говорити їй «ні».
Психологи пропонують батькам використовувати стратегію «якщо – тоді»: коли дитина зробить усі обов'язкові завдання (вивчить уроки, прибере у своїй кімнаті, виконає домашні обов'язки), тоді вона зможе подивитися мультфільми або пограти в комп'ютерні ігри.
Якщо у вас декілька дітей і вони зазвичай дивляться мультфільми разом, вам потрібно сказати їм, що вони подивляться їх тільки тоді, коли кожен із них виконає свої справи. Коли діти точно знають, що повинно статися далі, ви набагато частіше зможете говорити їм «так». Стратегію «якщо – тоді» можна використовувати, коли ви укладаєте дитину спати («коли ти почистиш зуби, я зможу довше почитати тобі книгу») або під час обіду ( «коли ти з'їси суп, матимеш десерт»).
«Обговорімо це»
Ірина розповідає: «Коли в школі дітям дозволили йти додому без батьків, мій молодший син попросив ходити додому самостійно. Мій внутрішній голос відразу ж сказав «ні»: ми живемо далеко від школи, і синові доведеться перетнути кілька перехресть. Крім того, я злякалася, що дитина може загубитися або з нею заговорить незнайомець. Гадала, якщо й далі буду забирати сина зі школи, він буде в безпеці».
Психологи радять у таких випадках не поспішати говорити «ні». Краще скажіть дитині: «Обговорімо це».
Коли ви розглянете всі три питання, імовірно, будете готові позитивно відповісти на прохання дитини.
Іноді ситуація не дає нам змоги відповідати «так» на кожне прохання дитини, іноді у нас бракує на це часу. Але важливо, щоб ваші діти знали, що ви прислухаєтеся до їх потреб і бажань і ставитеся до них серйозно. Це поліпшить ваші з ними взаємини.
Теги:
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter.