Чому дитина почала грубіянити і сваритися з батьками?
11:00, 13.08.2021
Батьки не розуміють, як себе вести в такій ситуації: серйозно карати дитину чи не піддаватися на провокативну поведінку і списати все на "важкий" вік, який обов'язково мине? Про те, як протистояти грубості дитини, розповіла психолог Наталя Сідорьонок.
Чому дитина стала грубіянити
Передусім батькам слід спробувати зрозуміти мотиви брутального поводження дитини. Чому вона так змінилася?
Перший крок — неупереджено оцінити власну поведінку та проаналізувати: як часто у вас "прослизають" грубі слова і вирази? Іноді тата-мами цього просто не помічають, але діти усе чують і запам'ятовують, а згодом починають копіювати поведінку дорослих. Досить одного непродуманого вчинку. Наприклад, коли батько приходить додому в поганому настрої, а мама починає його за щось докоряти, він може зло зронити: "Не твоє діло". Або мама на безневинне зауваження бабусі може кинути: "Не до тебе". Дитина це швидко засвоює і вводить у свій побут. А чому йому не можна, якщо батькам можна? Тим більше, якщо батьки занадто часто його карають, не бажають вислухати і зрозуміти. Спочатку у дитини накопичується образа на дорослих, а згодом він починає відкрито грубіянити, отримуючи задоволення від розгубленості і паніки батьків.
Стиль спілкування в школі — не для батьківських вух
Більшість вихованих і ввічливих дітей, потрапляючи в шкільне середовище, дуже швидко змінюються в гірший бік, адже в класі школярі спілкуються, використовуючи найчастіше нецензурну лексику та брутальні слова. Найшкідливіші звернення, навіть до близьких друзів: "дебіл", "лошара" — причому діти навіть не усвідомлюють, що це грубість. Щоб не виявитися білою вороною, багато підлаштовуються під загальний стиль спілкування. А інакше дитину просто не приймуть в колектив, будуть постійно жартувати і навіть знущатися. Спочатку грубість у спілкуванні присутня тільки в школі, але потім дитина так звикає до таного спілкування, що не соромиться демонструвати його вдома батькам і близьким.
Мамо, згадай про мене...
Часто грубість використовують ті діти, яким не вистачає батьківської уваги. Щоб тато й мама про нього згадали і приділили час, дитина починає їх шокувати своєю брутальністю. Батьки, звичайно ж, відразу зосереджуються на дитині, яка "зовсім від рук відбився" і починають її виховувати, що й було необхідно занедбаному чаду.
Я — дорослий
За допомогою грубощів діти часто хочуть показати, що вже дорослі, самостійні й незалежні. Так вони самостверджуються, особливо перед молодшими братами-сестрами, однокласниками та дітьми у дворі. А ще саме такий шлях використовують, щоб встати на одну сходинку з батьками.
Що робити батькам?
Насамперед проаналізувати власну поведінку: як спілкуєтеся між собою в родині, чи не прослизають грубі слова щодо близьких людей. Якщо ви відчуваєте, що самі винні в тому, що відбувається, терміново міняйте модель поведінки і не використовуйте агресивних слів.
Якщо ви бачите, що дитина грубіянить, не відповідайте їй грубістю. Подумки порахуйте до десяти, щоб заспокоїтися і тільки тоді вступайте в діалог. Якщо дитина щось грубо вимагає, спокійно поясніть, що в такому тоні не збираєтеся нічого обговорювати. Порадьте дитині заспокоїтися, підібрати нормальні слова та ще раз озвучити, про що вона бажає поговорити.
Якщо дитина занадто часто грубіянить, попередьте, що така поведінка буде каратися. І дотримайтеся своєї обіцянки. Наприклад, позбавте дитини комп'ютера на один день, скасуйте його похід в кіно тощо. Дитина повинна знати слово "ні" і добре розуміти, за що несе покарання.
Грубість знижує репутацію
Виберіть вдалий момент і спокійно поговоріть з дитиною про те, яке неприємне й образливе грубе спілкування для оточення. Поясніть, наскільки це примітивно, який жахливий вигляд має він в очах інших людей, як страждає його репутація. Поясніть, що навіть якщо вирвалося грубе слово, завжди потрібно вибачитися, щоб зберегти з людиною хороші дружні відносини.
Зрозуміло, що грубі слова можуть бути вираженням негативних емоцій, які найчастіше переповнюють не лише дітей, а й дорослих. У такому разі потрібно вчитися тримати себе в руках, а якщо не виходить, то найкращий спосіб заспокоїтися — прийняти прохолодний душ. Якщо зовсім не під силу, можна зайти в свою кімнату (якщо така є) і стукнути по столу кулаком, порвати старий зошит, відтиснутися десять разів від підлоги. Дівчаткам можна поплакати. Але зганяти свою злість на близьких людях забороняється.
Батьки повинні пояснити, що кожне грубе слово, сказане комусь, обов'язково повертається назад до людини. Точно так же кожне добре слово чи вчинок, повертаються до нього. Кому хочеться бути ворогом самому собі?
Чому дитина стала грубіянити
Передусім батькам слід спробувати зрозуміти мотиви брутального поводження дитини. Чому вона так змінилася?
Перший крок — неупереджено оцінити власну поведінку та проаналізувати: як часто у вас "прослизають" грубі слова і вирази? Іноді тата-мами цього просто не помічають, але діти усе чують і запам'ятовують, а згодом починають копіювати поведінку дорослих. Досить одного непродуманого вчинку. Наприклад, коли батько приходить додому в поганому настрої, а мама починає його за щось докоряти, він може зло зронити: "Не твоє діло". Або мама на безневинне зауваження бабусі може кинути: "Не до тебе". Дитина це швидко засвоює і вводить у свій побут. А чому йому не можна, якщо батькам можна? Тим більше, якщо батьки занадто часто його карають, не бажають вислухати і зрозуміти. Спочатку у дитини накопичується образа на дорослих, а згодом він починає відкрито грубіянити, отримуючи задоволення від розгубленості і паніки батьків.
Стиль спілкування в школі — не для батьківських вух
Більшість вихованих і ввічливих дітей, потрапляючи в шкільне середовище, дуже швидко змінюються в гірший бік, адже в класі школярі спілкуються, використовуючи найчастіше нецензурну лексику та брутальні слова. Найшкідливіші звернення, навіть до близьких друзів: "дебіл", "лошара" — причому діти навіть не усвідомлюють, що це грубість. Щоб не виявитися білою вороною, багато підлаштовуються під загальний стиль спілкування. А інакше дитину просто не приймуть в колектив, будуть постійно жартувати і навіть знущатися. Спочатку грубість у спілкуванні присутня тільки в школі, але потім дитина так звикає до таного спілкування, що не соромиться демонструвати його вдома батькам і близьким.
Мамо, згадай про мене...
Часто грубість використовують ті діти, яким не вистачає батьківської уваги. Щоб тато й мама про нього згадали і приділили час, дитина починає їх шокувати своєю брутальністю. Батьки, звичайно ж, відразу зосереджуються на дитині, яка "зовсім від рук відбився" і починають її виховувати, що й було необхідно занедбаному чаду.
Я — дорослий
За допомогою грубощів діти часто хочуть показати, що вже дорослі, самостійні й незалежні. Так вони самостверджуються, особливо перед молодшими братами-сестрами, однокласниками та дітьми у дворі. А ще саме такий шлях використовують, щоб встати на одну сходинку з батьками.
Що робити батькам?
Насамперед проаналізувати власну поведінку: як спілкуєтеся між собою в родині, чи не прослизають грубі слова щодо близьких людей. Якщо ви відчуваєте, що самі винні в тому, що відбувається, терміново міняйте модель поведінки і не використовуйте агресивних слів.
Якщо ви бачите, що дитина грубіянить, не відповідайте їй грубістю. Подумки порахуйте до десяти, щоб заспокоїтися і тільки тоді вступайте в діалог. Якщо дитина щось грубо вимагає, спокійно поясніть, що в такому тоні не збираєтеся нічого обговорювати. Порадьте дитині заспокоїтися, підібрати нормальні слова та ще раз озвучити, про що вона бажає поговорити.
Якщо дитина занадто часто грубіянить, попередьте, що така поведінка буде каратися. І дотримайтеся своєї обіцянки. Наприклад, позбавте дитини комп'ютера на один день, скасуйте його похід в кіно тощо. Дитина повинна знати слово "ні" і добре розуміти, за що несе покарання.
Грубість знижує репутацію
Виберіть вдалий момент і спокійно поговоріть з дитиною про те, яке неприємне й образливе грубе спілкування для оточення. Поясніть, наскільки це примітивно, який жахливий вигляд має він в очах інших людей, як страждає його репутація. Поясніть, що навіть якщо вирвалося грубе слово, завжди потрібно вибачитися, щоб зберегти з людиною хороші дружні відносини.
Зрозуміло, що грубі слова можуть бути вираженням негативних емоцій, які найчастіше переповнюють не лише дітей, а й дорослих. У такому разі потрібно вчитися тримати себе в руках, а якщо не виходить, то найкращий спосіб заспокоїтися — прийняти прохолодний душ. Якщо зовсім не під силу, можна зайти в свою кімнату (якщо така є) і стукнути по столу кулаком, порвати старий зошит, відтиснутися десять разів від підлоги. Дівчаткам можна поплакати. Але зганяти свою злість на близьких людях забороняється.
Батьки повинні пояснити, що кожне грубе слово, сказане комусь, обов'язково повертається назад до людини. Точно так же кожне добре слово чи вчинок, повертаються до нього. Кому хочеться бути ворогом самому собі?
Теги:
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter.