Як вберегти новонародженого від пелюшкового дерматиту?
11:00, 17.09.2021
Шкіра малюка вразлива і ніжна, вона набагато чутливіша, ніж у дорослих, до тертя, подряпин, до дії вологи, коливань температури, легко піддається подразненню аміаком, ферментами травлення, солями жовчних кислот з сечі та випорожнень, вразлива до мікробів та грибків. Звичайно, це пов’язано з тим, цього тендітного покрову ще незрілі та не досить укріплені.
Шкіра маленької людини має високу проникну здатність, тонкий і вразливий шар епідермісу. А також високу здатність до пересихання, недостатньо розвинуті потові залози та інші особливості, що пояснюють її вразливість. Пелюшковий дерматит спочатку проявляється почервонінням шкіри, папульозним (схожим на вузлики) висипом, злущуванням епідермісу в ділянці сідниць, зовнішніх статевих органів, промежини, у нижній третині живота, на внутрішній поверхні стегон. У тяжких випадках з’являються ерозії, інфільтрати, при ускладненому перебігу відбувається бактеріальне та грибкове інфікування ранок.
Досить часто можна бачити почервоніння в ділянці ануса, що пов’язане з появою рідких випорожнень. В перші дні життя малюка молоді батьки сприймають за попрілості будь-які почервоніння на шкірі дитини: елементи токсичної еритеми, підвищену пігментацію в ділянці статевих органів, навіть так звані «монголоїдні» плями. Покажіть дитинча медикам і не хвилюйтесь даремно.
Лікування пелюшкового дерматиту залежить від ступеня тяжкості захворювання та передбачає в першу чергу чітке дотримання гігієнічних процедур і застосування препаратів місцевої дії. При легкій формі рекомендується ретельний догляд за шкірою дитини зі зведенням до мінімуму вологості у підгузку, підмиванням після кожної його заміни, просушування шкіри (особливо у складках).
Підмивання при ушкодженій шкірі може бути болісним для малюка, тому користуйтесь великою кількістю проточної води, мило використовуйте лише у випадку відсутності ранок на шкірі. Використовуйте також очищувальні олійки перед миттям. Відвари трав (календула, ромашка, причепа) та висівок також рекомендовані до застосування, але пам’ятайте, що варто користуватись проточною водою (з кухлика, а не з мисочки). Існує ймовірність алергічної реакції, а отже зворотний результат від застосування трав.
ПРАКТИЧНА ПОРАДА: краще тричі помити дитинча просто водою, ніж довго чекати поки відвар приготується та охолоне.
Якщо малюк має тривалий нічний сон, в період лікування вмикайте будильник, щоб тримати чистоту шкіри під контролем. Шкіру просушують промокальними рухами, уникаючи будь-якого тертя. У цей період рекомендується обмежити застосування вологих серветок.
Обробляючи шкіру дитини, пошкоджену пелюшковим дерматитом, слід пам’ятати, що мокру шкіру необхідно підсушити, а якщо є сухі ділянки, то зволожити їх. Після обробки шкіри малюку бажано зробити повітряні ванни. При пелюшковому дерматиті середнього та тяжкого ступеня рекомендується користуватися засобами, що сприяють відновленню тканин шкіри. Не зважаючи на те, що такі засоби реалізуються без рецепта, у виборі краще порадитись з лікарем.
На всіх етапах пелюшкового дерматиту можна застосовувати зовнішні засоби з оксидом цинку, який створює захисний шар і сприяє усуненню подразнення і запального процесу, з дексапантенолом, який пришвидшує загоєння ушкоджених ділянок.
В більшості випадків батьки легко справляються з лікуванням попрілостей самостійно, однак якщо лікування неефективне більше 3-х діб, на фоні дерматиту з’явилось підвищення температури тіла дитини > 38 С, а крім почервоніння, що наростає проглядаються ще й синюшні ділянки чи гнійники – слід обов’язково звернутись до лікаря. Лікар може запідозрити глибшу причину тривалого запалення шкіри: інфікування, дизбіотичні прояви, наприклад, після антибіотикотерапії, захворювання шлунково-кишкового тракту, похибки в харчуванні чи алергічну реакцію.
Шкіра маленької людини має високу проникну здатність, тонкий і вразливий шар епідермісу. А також високу здатність до пересихання, недостатньо розвинуті потові залози та інші особливості, що пояснюють її вразливість. Пелюшковий дерматит спочатку проявляється почервонінням шкіри, папульозним (схожим на вузлики) висипом, злущуванням епідермісу в ділянці сідниць, зовнішніх статевих органів, промежини, у нижній третині живота, на внутрішній поверхні стегон. У тяжких випадках з’являються ерозії, інфільтрати, при ускладненому перебігу відбувається бактеріальне та грибкове інфікування ранок.
Досить часто можна бачити почервоніння в ділянці ануса, що пов’язане з появою рідких випорожнень. В перші дні життя малюка молоді батьки сприймають за попрілості будь-які почервоніння на шкірі дитини: елементи токсичної еритеми, підвищену пігментацію в ділянці статевих органів, навіть так звані «монголоїдні» плями. Покажіть дитинча медикам і не хвилюйтесь даремно.
Лікування пелюшкового дерматиту залежить від ступеня тяжкості захворювання та передбачає в першу чергу чітке дотримання гігієнічних процедур і застосування препаратів місцевої дії. При легкій формі рекомендується ретельний догляд за шкірою дитини зі зведенням до мінімуму вологості у підгузку, підмиванням після кожної його заміни, просушування шкіри (особливо у складках).
Підмивання при ушкодженій шкірі може бути болісним для малюка, тому користуйтесь великою кількістю проточної води, мило використовуйте лише у випадку відсутності ранок на шкірі. Використовуйте також очищувальні олійки перед миттям. Відвари трав (календула, ромашка, причепа) та висівок також рекомендовані до застосування, але пам’ятайте, що варто користуватись проточною водою (з кухлика, а не з мисочки). Існує ймовірність алергічної реакції, а отже зворотний результат від застосування трав.
ПРАКТИЧНА ПОРАДА: краще тричі помити дитинча просто водою, ніж довго чекати поки відвар приготується та охолоне.
Якщо малюк має тривалий нічний сон, в період лікування вмикайте будильник, щоб тримати чистоту шкіри під контролем. Шкіру просушують промокальними рухами, уникаючи будь-якого тертя. У цей період рекомендується обмежити застосування вологих серветок.
Обробляючи шкіру дитини, пошкоджену пелюшковим дерматитом, слід пам’ятати, що мокру шкіру необхідно підсушити, а якщо є сухі ділянки, то зволожити їх. Після обробки шкіри малюку бажано зробити повітряні ванни. При пелюшковому дерматиті середнього та тяжкого ступеня рекомендується користуватися засобами, що сприяють відновленню тканин шкіри. Не зважаючи на те, що такі засоби реалізуються без рецепта, у виборі краще порадитись з лікарем.
На всіх етапах пелюшкового дерматиту можна застосовувати зовнішні засоби з оксидом цинку, який створює захисний шар і сприяє усуненню подразнення і запального процесу, з дексапантенолом, який пришвидшує загоєння ушкоджених ділянок.
В більшості випадків батьки легко справляються з лікуванням попрілостей самостійно, однак якщо лікування неефективне більше 3-х діб, на фоні дерматиту з’явилось підвищення температури тіла дитини > 38 С, а крім почервоніння, що наростає проглядаються ще й синюшні ділянки чи гнійники – слід обов’язково звернутись до лікаря. Лікар може запідозрити глибшу причину тривалого запалення шкіри: інфікування, дизбіотичні прояви, наприклад, після антибіотикотерапії, захворювання шлунково-кишкового тракту, похибки в харчуванні чи алергічну реакцію.
Теги:
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter.