Як навчити дитину спати самій?
11:00, 09.03.2020
Проміжок, коли малюка можна переселяти з дорослого ліжка в його власне або ж відучувати від присутності батьків у процесі відходу до сну, досить великий. Це можна робити і в 4-6 місяців, і в 2-3 роки.
Все залежить, по-перше, від готовності малюка до самостійності, а по-друге, від вашого батьківського бажання і дискомфорту спільного сну.
Важливо усвідомити для себе, що чим легше і безболісніше пройде ця процедура, тим спокійніше і міцніше будуть нерви дитини, а водночас і батьків. А тому важливо помітити, наскільки психологічно ваш малюк готовий до самостійності в цьому питанні.
Основні ознаки готовності дитини до самостійного сну:
- годування грудьми помітно скоротилося або припинено зовсім;
- дитина спокійно спить вночі, не прокидаючись 5-6 годин поспіль;
- у малюка вже прорізалися зубки або сам процес прорізування не доставляє йому відчутного занепокоєння;
- дитина здатна знаходити для себе цікаві заняття та може перебувати в кімнаті без батьків до 10 хвилин, не піднімаючи галас;
- малюк не проситься на ручки з кожного приводу.
Будь готова до того, що дитина відразу не засне, але ігри з лялькою або ведмедиком у ліжку заспокоюють і налаштовують на миролюбний лад, тому не забороняй їх, а навпаки, дозволяй як нагороду.
Дитячі сльози і капризи в ліжечку - серйозне випробування для батьків і для самої дитини. Їй страшно, самотньо, адже вона сприймає ситуацію тут і зараз, а тому почувається покинутою і забутою. Тому через деякий час ненадовго підійди до малюка, ласкаво поговори і заспокой, можеш погладити, але не бери на руки і не діставай із ліжечка.
Плач може тривати кілька днів, і якщо ти здасися на цьому етапі, то дитина маніпулюватиме батьками, вимагаючи їхньої уваги істерикою. Не здавайся. Можна відгукуватися з сусідньої кімнати. Поступово з кожним днем збільшуй проміжки між підходами до ліжечка малюка на 2-3 хвилини. Через 5-7 днів його невдоволення зменшиться, а потім дитина звикне спати самостійно.
Намагайся уникати тих ритуалів, які тримають тебе біля ліжка і ставлять в залежність від моменту засипання дитини. Наприклад, заколисувати, співати колискову, гладити по голові або дати їй триматися за твої пальці. Принцип того, як привчити дитину спати самостійно полягає саме в тому, що малюк повинен навчитися залишатися сам до самого засинання.
Якщо все ж таки ти не витримала надривного жалісного плачу, і дитина вас перемогла, замислися, можливо ще не час, малюк не готовий, батьки теж, і цей нелегкий виховний процес можна відкласти ще на певний період, зберігши мир і спокій у родині.
Все залежить, по-перше, від готовності малюка до самостійності, а по-друге, від вашого батьківського бажання і дискомфорту спільного сну.
Важливо усвідомити для себе, що чим легше і безболісніше пройде ця процедура, тим спокійніше і міцніше будуть нерви дитини, а водночас і батьків. А тому важливо помітити, наскільки психологічно ваш малюк готовий до самостійності в цьому питанні.
Основні ознаки готовності дитини до самостійного сну:
- годування грудьми помітно скоротилося або припинено зовсім;
- дитина спокійно спить вночі, не прокидаючись 5-6 годин поспіль;
- у малюка вже прорізалися зубки або сам процес прорізування не доставляє йому відчутного занепокоєння;
- дитина здатна знаходити для себе цікаві заняття та може перебувати в кімнаті без батьків до 10 хвилин, не піднімаючи галас;
- малюк не проситься на ручки з кожного приводу.
Будь готова до того, що дитина відразу не засне, але ігри з лялькою або ведмедиком у ліжку заспокоюють і налаштовують на миролюбний лад, тому не забороняй їх, а навпаки, дозволяй як нагороду.
Дитячі сльози і капризи в ліжечку - серйозне випробування для батьків і для самої дитини. Їй страшно, самотньо, адже вона сприймає ситуацію тут і зараз, а тому почувається покинутою і забутою. Тому через деякий час ненадовго підійди до малюка, ласкаво поговори і заспокой, можеш погладити, але не бери на руки і не діставай із ліжечка.
Плач може тривати кілька днів, і якщо ти здасися на цьому етапі, то дитина маніпулюватиме батьками, вимагаючи їхньої уваги істерикою. Не здавайся. Можна відгукуватися з сусідньої кімнати. Поступово з кожним днем збільшуй проміжки між підходами до ліжечка малюка на 2-3 хвилини. Через 5-7 днів його невдоволення зменшиться, а потім дитина звикне спати самостійно.
Намагайся уникати тих ритуалів, які тримають тебе біля ліжка і ставлять в залежність від моменту засипання дитини. Наприклад, заколисувати, співати колискову, гладити по голові або дати їй триматися за твої пальці. Принцип того, як привчити дитину спати самостійно полягає саме в тому, що малюк повинен навчитися залишатися сам до самого засинання.
Якщо все ж таки ти не витримала надривного жалісного плачу, і дитина вас перемогла, замислися, можливо ще не час, малюк не готовий, батьки теж, і цей нелегкий виховний процес можна відкласти ще на певний період, зберігши мир і спокій у родині.
Теги:
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter.