Вчимо дитину вибачати
11:00, 25.02.2018
1. Суперечки між братами й сестрами
Дрібні розбіжності вони повинні долати самостійно, це частина їх соціального зростання. Але коли справа стає серйозною, втручання батьків необхідне. Такі моменти підлягають спільному обговоренню з дітьми й покликані навчити їх вибачати й бути великодушними, щоб у результаті вони могли потиснути один одному руки, забути образи й почати все з чистого аркуша.
2. Переможців не буває
Коли ви вибачаєте когось, це не слід розглядати як перемогу. Слова «Я ж тобі казав(ла)» не повинні ставати частиною вибачення. «Я знав(ла), що це станеться, але я вибачаю тебе в будь-якому випадку» – це не акт зцілення, який є причиною й наслідком вибачення, ця заява про перемогу. Навчайте дітей, що перемога не є метою вибачення.
3. Жодних застережень
Якщо при вибаченні робити застереження, воно не буде щирим. «Я вибачу тебе, якщо ти будеш застеляти моє ліжко весь наступний тиждень» – це вимога, а не вибачення. Пояснюйте дітям, що вибачення не приносить «трофеїв».
4. Давайте дітям час
Ми не можемо примушувати дітей вибачати когось усупереч їх бажанням. Якщо ми вимагаємо від них сказати про те, чого вони насправді не відчувають, такий підхід не здатний вирішити проблему. Пояснюйте важливість і користь вибачення, але при цьому воно повинно йти від серця, а не ставати результатом наших вимог. Просто дайте дітям час.
5. Не витрачайте часу на образи
Що людині приносить образа? Почуття образи заважає рухатись уперед у позитивному ключі. Не можна йти вперед, постійно озираючись назад. Не допускайте, щоб діти витрачали час на образи й тим самим буксували на своєму шляху. «Викликайте» тягач, яким для них є вибачення.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Вчимось їсти з ложечки
Про щеплення для найменших
Як правильно загартовувати немовля
Дрібні розбіжності вони повинні долати самостійно, це частина їх соціального зростання. Але коли справа стає серйозною, втручання батьків необхідне. Такі моменти підлягають спільному обговоренню з дітьми й покликані навчити їх вибачати й бути великодушними, щоб у результаті вони могли потиснути один одному руки, забути образи й почати все з чистого аркуша.
2. Переможців не буває
Коли ви вибачаєте когось, це не слід розглядати як перемогу. Слова «Я ж тобі казав(ла)» не повинні ставати частиною вибачення. «Я знав(ла), що це станеться, але я вибачаю тебе в будь-якому випадку» – це не акт зцілення, який є причиною й наслідком вибачення, ця заява про перемогу. Навчайте дітей, що перемога не є метою вибачення.
3. Жодних застережень
Якщо при вибаченні робити застереження, воно не буде щирим. «Я вибачу тебе, якщо ти будеш застеляти моє ліжко весь наступний тиждень» – це вимога, а не вибачення. Пояснюйте дітям, що вибачення не приносить «трофеїв».
4. Давайте дітям час
Ми не можемо примушувати дітей вибачати когось усупереч їх бажанням. Якщо ми вимагаємо від них сказати про те, чого вони насправді не відчувають, такий підхід не здатний вирішити проблему. Пояснюйте важливість і користь вибачення, але при цьому воно повинно йти від серця, а не ставати результатом наших вимог. Просто дайте дітям час.
5. Не витрачайте часу на образи
Що людині приносить образа? Почуття образи заважає рухатись уперед у позитивному ключі. Не можна йти вперед, постійно озираючись назад. Не допускайте, щоб діти витрачали час на образи й тим самим буксували на своєму шляху. «Викликайте» тягач, яким для них є вибачення.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Вчимось їсти з ложечки
Про щеплення для найменших
Як правильно загартовувати немовля
Теги:
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter.