Завантаження. Будь ласка зачекайте...

Про що розповість стул грудничка


11:00, 05.10.2018
З народженням дитини у мами з'являється маса страхів, пов'язаних зі здоров'ям малюка і правильним доглядом за ним. Ці страхи нескладно розвіяти.

3541_660x440_1_ca6e392240f8b4cc4bee12fb7ac2211880x1254_0xc35dbb80_47212451525861317.jpg (56.22 Kb)


Молоді батьки з цікавістю та особливим занепокоєнням роздивляються вміст дитячого підгузника ... Знайома картина? Стул часто викликає занепокоєння у мами і справді здатний розповісти про здоров'я і нездоров'я малюка - потрібно лише вміти "читати між рядками, тобто розуміти знаки організму.
Познайомимося з нормою

Поки малюк живе і розвивається в материнській утробі, в його кишечнику накопичується меконій. Він являє собою однорідну масу темно-оливкового, майже чорного кольору, практично без запаху. До її складу входять згущені клітини слизової оболонки кишечника, проковтнуті малюком навколоплідні води та ін. У нормі меконій починає виділятися з кишечника малюка вже після народження і тому називається ще первородним калом (іноді меконій виділяється внутрішньоутробно: при несприятливому перебігу пологів або в самому кінці вагітності кисневе голодування плода є причиною передчасного випорожнення кишечника, в цьому випадку меконій потрапляє в навколоплідні води і забарвлює їх в зелений колір). Стул малюка представлений меконієм звичайно в перші дві-три доби, тобто до того моменту, поки в мами не прибуде великої кількості молока. Іноді трапляється так, що після відходження основної маси меконію, скажімо, протягом першої доби, до прибування у мами молока, стула у крихти взагалі може не бути. Це пов'язано з тим, що молозиво, яким живиться крихітка в перші кілька діб, засвоюється організмом майже повністю, так що в кишечнику не залишається шлаків - отже, виділятися назовні просто нічому.

Після встановлення у мами активної лактації стул малюка поступово стає зрілим, як правило, проходячи через перехідну стадію. Перехідним називають стул, який поєднує в собі риси первородного калу і зрілого стула, він має кашкоподібну консистенцію, жовто-зеленого кольору та кислий запах. Зрілий стул відрізняється чистим жовтим кольором, однорідною кашкоподібною консистенцією (її часто порівнюють з негустою сметаною), запахом кислого молока. Частота його тим вища, чим молодша дитина: у перші тижні після народження випорожнення кишечника може відбуватися практично після кожного годування, тобто за добу досягати 5-8, а іноді і 10 разів.

Поступово стул уріджується приблизно до 1-3 разів на добу, проте існує рідкісний варіант норми, коли материнське молоко настільки повно засвоюється організмом малюка, що в його кишечнику майже не накопичується неперетравлений залишок. У цьому випадку спорожнення кишечника може відбуватися 1 раз на кілька днів, іноді навіть раз на тиждень. Це пов'язано з тим, що тільки достатнє наповнення товстого кишечника відходами (неперетравленими залишками їжі) є сигналом до скорочень стінок кишки, що призводить до випорожнення. Саме тому кишечник повинен спочатку "накопичити" залишки, щоб потім викинути їх назовні. Як правило, така особливість засвоєння материнського молока стає очевидною у малюків не раніше 1,5-3 місяців. Обмовимося: частоту стула 1 раз на кілька днів можна вважати нормою тільки при дотриманні трьох умов: при повністю природному вигодовуванні (тобто крихітка не отримує нічого, окрім материнського молока), віком не менше 1,5 місяців і відсутності будь-яких ознак нездужання - болів і здуття у животі, дискомфорту і труднощів під час спорожнення кишечника, - та коли дитина добре їсть, правильно набирає у вазі і її нічого не турбує.

Стул при штучному або змішаному вигодовуванні може нічим не відрізнятися від нормального зрілого стула при грудному вигодовуванні або ж мати більш "дорослий", гнильний запах, більш густу консистенцію і більш темного, коричневого кольору. Спорожнення кишечника при змішаному або штучному вигодовуванні має відбуватися не менше 1 разу на добу, все інше вважається запором.

Тепер, коли ми познайомилися з "ідеальним" протіканням процесу, необхідно познайомитися і з можливими відхиленнями від такого.

Зелень в стулі

Нерідко буває, що "правильний" вид стула довго не встановлюється, і кал навіть на тлі активної лактації у матері довго зберігає риси перехідного, тобто має явний зеленуватий відтінок, іноді в ньому також виявляється слиз. Причин для цього можна виділити кілька.

* Недоїдання (так званий "голодний" стул). Часто це відбувається через нестачу молока у матері. Факторами, що ускладнюють для малятка "добування" молока з грудей, можуть також стати плоскі і втягнуті соски, тугі груди, особливо після перших пологів.
* Переважання в раціоні годуючої жінки фруктів і овочів у порівнянні з іншими продуктами.
* Запалення слизової кишечника у малюка. Дуже частою причиною цього є перенесена під час вагітності та пологів гіпоксія (кисневе голодування) плода. Це патологічний стан зачіпає багато тканин в організмі, у тому числі і слизову кишечника, яка потім досить довго відновлюється. Крім того, запалення слизової оболонки кишечника може бути викликане впливом синтетичних речовин - ароматизаторів, барвників та консервантів і будь-яких штучних сполук, присутніх в раціоні мами, що проникають у грудне молоко та що впливають безпосередньо на слизову оболонку кишечнику, тобто вживання мамою продуктів, що містять синтетичні добавки: ковбасні вироби, копченості, консерви всіх видів, соки промислового виробництва, молочні продукти з фруктовими та іншими ароматичними наповнювачами. Нарешті, вельми поширеною причиною кишкового запалення є порушення нормальної мікрофлори кишечника - іншими словами, кишковий дисбактеріоз (або дисбіоз), коли представників нормальної мікрофлори стає мало, але розмножуються так звані умовно-патогенні мікроби, тобто збудники, які при несприятливих умовах можуть викликати запалення в кишечнику. У цьому випадку слизова страждає в результаті впливу умовно-хвороботворних мікроорганізмів і продуктів їх життєдіяльності. Ризик розвитку дисбактеріозу значно зростає, якщо мамі та малюкові призначалися антибактеріальні препарати.

Що робити? При наявності зелені в стулі слід в першу чергу виключити недоїдання малюка. Зрозуміло, крім порушень стула при цьому будуть відзначатися й інші симптоми: малюк може проявляти незадоволення грудьми, якщо молоко погано виділяється із соска, він не засинає після годування та ніколи не витримує більше 1-1,5 годин між годуваннями, у нього знижена швидкість набору ваги і зростання. При вираженому недоїданні у дитини може зменшитися кількість сечовипускань (у нормі вона становить не менш 6-8 за добу), сеча може бути більш концентрованою (у нормі вона майже безбарвна і має лише незначний запах). Далі слід діяти по ситуації: при недостатній лактації - переходити на годування "на вимогу" або "по першому крику", частіше прикладати дитину до грудей, дозволяти їй перебувати біля грудей стільки, скільки вона захоче, давати обидві груді за одне годування, обов'язково годувати грудьми протягом ночі, приймати препарати, що стимулюють лактацію. Якщо ж причина недоїдання криється в неправильній формі сосків, можливо, варто застосовувати під час годування спеціальні накладки на соски. У будь-якому випадку при підозрі на недостатнє харчування крихти краще звернутися до педіатра, а також до консультанта по грудному вигодовуванню.
При штучному вигодовуванні запори зустрічаються набагато частіше.

Далі слід ретельно перевірити мамин раціон. Беззастережному виключенню підлягають усі продукти, що містять у своєму складі синтетичні добавки. Не слід забувати, що найчастіше причиною кишкового запалення у немовлят можуть стати і синтетичні вітамінні препарати, що приймаються матір'ю (в тому числі для вагітних і годуючих), тому необхідно виключити і їх прийом. Також слід подбати про те, щоб кількість фруктів і овочів в раціоні не переважало над іншими продуктами (ці "дари землі" містять у своєму складі велику кількість кислот, надлишок яких у грудному молоці може викликати запалення слизової в кишечнику малюка).

Тепер, коли ми створили всі можливі передумови для правильного харчування крихти, варто керуватися його самопочуттям. Якщо малюк добре набирає в зрості та вазі, його не турбують болі в животі і алергічні реакції, він у цілому здоровий і веселий, цікавиться оточуючим світом відповідно до віку, тоді на єдиний симптом - зелене забарвлення стула - можна не звертати уваги: ??швидше за все, він буде відображати наслідки гіпоксії або наявність кишкового дисбактеріозу у малюка. Заселення кишечника "правильними" мікробами - процес не одного дня і навіть не одного тижня, тому навіть у абсолютно здорових дітей перехідний стул може зберігатися до місяця і навіть більше. Якщо це не заважає малюкові нормально розвиватися, можна не втручатися в цей процес. Все одно ще не створено препарату від дисбактеріозу краще, ніж материнське молоко. Єдине, що не заважає зробити при затягнутих ознаках дисбактеріозу, - здати материнське молоко на посів, щоб упевнитися, що воно не містить хвороботворних мікробів (при виявленні таких обов'язково визначають їх чутливість до антибактеріальних препаратів, потім проводиться лікування матері найбільш ефективними для даного випадку антибіотиками - на цей період грудне вигодовування, як правило, припиняють).

Якщо ж в самопочутті маляти не все гаразд (наприклад, його мучать кишкові кольки, або відзначаються шкірні алергічні реакції, або ж він недостатньо набирає у вазі і зрості), то слід здати деякі аналізи - копрограма та аналіз калу на флору (або, як кажуть, на дисбактеріоз). Копрограма покаже, як йдуть процеси перетравлення в кишечнику, і може підтвердити наявність запалення слизової (про нього будуть свідчити підвищення числа лейкоцитів у калі, різко кисла реакція, наявність прихованої крові). В аналізі на флору основну увагу потрібно звертати на наявність і кількість патогенних мікроорганізмів - тих, які в нормі не повинні зустрічатися в кишечнику або кількість яких не повинно перевищувати певні межі. Число "дружніх" мікробів може виявитися зовсім не показовим, якщо кал піддався аналізу пізніше двох годин після збору. Оскільки саме так і буває в переважній більшості випадків, то на кількість нормальних мікробів в даному аналізі можна не звертати особливої ??уваги. Виявлення патогенних (хвороботворних) мікробів (за умови, що мамине молоко було піддано аналізу, а мама при необхідності пролікована) є приводом для призначення малюкові спеціальних препаратів. Як правило, лікування проводять фагами - особливими вірусами, що знищують певний вид патогенних мікробів і не впливають на флору в цілому. У деяких випадках можуть бути призначені антибактеріальні препарати з урахуванням чутливості до них хвороботворних бактерій. Завершують лікування препаратами, що сприяють відновленню нормальної мікрофлори.

Білі грудочки в стулі

Іноді в калі малятка можна побачити білі грудочки, немов хтось підмішав туди крупнистого сиру. Якщо цей симптом відзначається на фоні нормального фізичного розвитку дитини (добре набирає у вазі і зростає), то він є свідченням деякого переїдання: в організм надходить більше поживних речовин, ніж потрібно йому для задоволення реальних потреб (коли груди пропонують не тільки для задоволення голоду, але і будь-якого заспокоєння). У цьому немає абсолютно нічого поганого, тому що організм немовляти відмінно пристосований до подібного "перебору": він просто викидає зайве у вигляді таких ось неперетравлених білих грудочок. В даний час, коли взято курс на годування "за першим криком", більшість здорових дітей хоча б час від часу мають таку особливість стула. Якщо ж цього симптому супроводжує недобір у вазі або у зростанні, особливо якщо це відставання посилюється, швидше за все, має місце ферментативна недостатність травних залоз, що не дозволяє правильно перетравлювати поживні речовини, які надходять. У цьому випадку педіатр або гастроентеролог може призначити терапію ферментними препаратами.
Іноді в калі малюка можна побачити білі грудочки.
Лактозна недостатність

Досить часто батьки можуть зіткнутися з тим, що стул малюка розріджений, водянистий, іноді піниться, має більш різкий кислий запах, а в деяких випадках і змінений колір - гірчичний або зеленуватий. На бавовняної пелюшці такий кал залишає навколо себе зону обводнення. Нерідко стул виділяється невеликими порціями навіть при відходженні газів. Кисла реакція калу часто стає причиною завзятих попрілостей. Така картина спостерігається при порушенні перетравлення лактози - молочного цукру, коли з якоїсь причини кількість лактози, що надходить у кишечник з маминим молоком, перевищує кількість ферменту лактази, необхідного для її перетравлення, Це може бути або при надлишку лактози у молоці (спадкова схильність матері, надлишок свіжого молока і молочних продуктів в її раціоні), або за зниженим виробленням лактази травними залозами крихти. Неперетравлені вуглеводи "стягують" велику кількість води в просвіт кишечника, ось чому кал має розріджений, водянистий характер.

Нерідко лактазна недостатність супроводжується кишковим дисбактеріозом: кисла реакція кишкового вмісту заважає заселенню кишечника правильною флорою, а відсутність необхідної кількості корисних мікроорганізмів, у свою чергу, знижує здатність до перетравлювання вуглеводів. Якщо це не заважає розвитку малюка (як ми вже говорили, його ознаками є нормальна надбавка в зростанні і вазі, відсутність кишкових кольок і наполегливих попрілостей), даний стан цілком можна залишити без лікування. У переважній більшості випадків - лактозна недостатність є минущою проблемою і безслідно зникає з віком (приблизно до 9-12 місяців активність травних залоз зростає настільки, що організм малюка без праці починає справлятися не тільки з кисломолочними продуктами, а й зі свіжим молоком). Важкі і довічні порушення вироблення лактози практично завжди обумовлені генетично, і про такий варіант спадкового захворювання слід замислитися, якщо найближчі родичі в сім'ї страждають лактозною недостатністю в дорослому віці. Для підтвердження діагнозу, крім копрологічного дослідження, проводиться аналіз калу на вуглеводи, При підтвердженій лактозній недостатності мами в першу чергу слід відрегулювати свій раціон: виключити свіже молоко, при неефективності цього кроку - значно зменшити кількість кисломолочних продуктів (винятком є ??сир, в якому практично відсутній молочний цукор). Якщо всі названі заходи не мають успіху, лікар може призначити замісну терапію лактози

Запори

Запором вважається відсутність самостійного стула більше доби (зрозуміло, крім випадків повного засвоєння молока), а також випадків, коли спорожнення кишечника утруднене і супроводжується значним дискомфортом.

При грудному вигодовуванні запори зустрічаються досить рідко, та основних причин у них дві: неправильне харчування матері та порушення кишкової моторики, у тому числі спазм анального сфінктера.

Неправильне харчування матері виражається схильністю до продуктів, багатими білками і легко перетравлюємими вуглеводами, недоліком у раціоні харчових волокон. Тому при проявах запорів у малюка мамі слід в першу чергу нормалізувати своє харчування: віддавати перевагу крупам (особливо гречці, неочищеному рису, вівсянкі), цільнозерновому хлібу, включити в раціон відварні овочі. Деякі продукти (персики, абрикоси, чорнослив, курага, інжир, відварний буряк, свіжий кефір) мають виражені послаблюючі властивості. У багатьох випадках вони дозволять нормалізувати не тільки власний стул, а й стул маляти.

Якщо ж подібні заходи ні до чого не приводять, швидше за все, має місце порушення кишкової моторики (гіпотонія або, навпаки, спазм) та спазм сфінктера заднього проходу. При спазмі сфінктера відходження газів з кишечнику також утруднено, тому запори часто супроводжують виражені кишкові кольки. На жаль, з цими станами практично неможливо боротися домашніми способами, так як вони пов'язані з порушенням нервової регуляції тонусу гладких м'язів і є наслідками родової травми або несприятливого перебігу вагітності. Якщо їм супроводять інші симптоми, що змушують вас звернутися до невролога (збудливість або, навпаки, загальмованість крихти, порушення сну, метеозалежність, порушення м'язового тонусу та ін). Те лікування, призначене ним з приводу неблагополуччя центральної нервової системи, часто допомагає поліпшити і ситуацію з запором, Якщо при відсутності стула малюка турбують болі та здуття у животі, можна спробувати поставити газовідвідну трубочку, що дозволить м'яко простимулювати анус. При штучному вигодовуванні запори, на жаль, зустрічаються набагато частіше, оскільки перетравлення молочних сумішей представляє собою велику складність для травної системи немовляти. У багатьох випадках нормалізувати ситуацію дозволяє заміна половини добового раціону малюка кисломолочної сумішші (поступово вводити кислі суміші можна після 3 тижнів життя). Після 4-6 місяців життя можна ввести в раціон малюка відвар і пюре з чорносливу, які допомагають впоратися з запором в більшості випадків.

Якщо названі заходи не допомагають нормалізувати ситуацію (як при природному, так і штучному вигодовуванні), педіатр може призначити і деякі медикаменти: свічки з гліцерином (у перші 6 місяців життя разова доза становить ? - ? свічки), Дюфалак, мікроклізми "Мікролакс".

Ось основні "таємниці", які може таїти в собі підгузник вашої крихти. Ми спробували навчити вас розпізнавати деякі сигнали дитячого організму, але хочемо ще раз нагадати: будь-яку діагностику і тим більше призначення лікування повинен проводити тільки лікар.

Теги:
Джерело

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter. Система Orphus




Імя:
E-Mail:
Коментар
Полужирный Наклонный текст Подчеркнутый текст Зачеркнутый текст | Выравнивание по левому краю По центру Выравнивание по правому краю | Вставка смайликов Вставка ссылки Картинка Выбор цвета | Скрытый текст Вставка цитаты Вставка спойлера | Вставка email
Введіть код: *
captcha